Постановление суда № 138560520, 28.07.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1153/26

Провадження № 2-з/692/3/26

28.07.2026

У Х В А Л А

28 липня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря с/з Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ «АРС БУД ГРУП», Головний сервісний центр МВС про визнання недійсним договору дарування транспортного засобу.

Також АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме на транспортний засіб: марка/модель: AUDI Q7, рік випуску: 2016, колір: білий, VIN-код: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований на праві власності та перебуває у володінні відповідача-3 - ОСОБА_3 .

У результаті автоматичного розподілу справа 24.07.2026 передана до провадження судді Левченко Л.О.

Заяву про забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Драбівського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування транспортного засобу AUDI Q7 (VIN: НОМЕР_1 ) як фраудаторного правочину та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом витребування цього майна з чужого незаконного володіння кінцевого набувача ( ОСОБА_3 ) на користь Боржника ( ОСОБА_1 )

Пояснює, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «АРС БУД ГРУП» було укладено кредитний договір № 39444875-КД-1 від 28.11.2024 на суму 3 560 000,00грн. У забезпечення виконання вказаного Кредитного договору було укладено Договір поруки № 39444875-ДП-1/1 від 28.11.2024 з поручителем ОСОБА_1 (Відповідачем-1), яка солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника усім своїм майном. Зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, станом на 15.06.2026 загальна солідарна заборгованість перед банком становить 2 821 098,69грн., оскільки боржник та поручитель добровільно заборгованість не погашали, банк пред`явив позов про примусове солідарне стягнення боргу. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/4077/26 було відкрито провадження за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «АРС БУД ГРУП» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення вказаної суми. Зазначає, що Відповідачем-1 було відчужено належний їй автомобіль AUDI Q7, який є її найбільш ліквідним активом, що може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду в частині майнової відповідальності. Відчуження відбулося через ланцюг перепродажів протягом одного дня 19.11.2025, спочатку автомобіль було подаровано пов`язаній особі, яка має ідентичне прізвище та зареєстрована за однією адресою з поручителем, яка негайно, в той самий день перереєструвала його на кінцевого набувача - ОСОБА_3 і саме ці фраудаторні дії є предметом оскарження в межах цивільної справи.

Позивач наголошує, що ризик втрати майна у цій справі є не припущенням, а доконаним фактом, який підтверджується вже вчиненими діями та несумлінністю відповідача-1.

Вказує, що скориставшись відсутністю судових заборон та обтяжень у реєстрах, ОСОБА_1 відчужила спірний автомобіль AUDI Q7, провівши його через ланцюг подвійного перепродажу за один день. Вважає, що той факт, що ОСОБА_1 вже здійснила цілеспрямоване відчуження майна, наочно демонструє суду: за відсутності арешту майно гарантовано виводиться з власності. Невжиття заходів забезпечення позову тепер уже щодо кінцевого володільця ОСОБА_3 гарантовано призведе до наступного третього чи четвертого перепродажу автомобіля, що остаточно унеможливить виконання майбутнього рішення суду про його повернення Боржнику.

Вказує, що між обраним заходом забезпечення позову та предметом позову існує нерозривний зв`язок, обраний захід є обгрунтованим та співмірним, оскільки безпосередньо гарантує виконання майбутнього рішення суду шляхом фізичного збереження об`єкта спору до вирішення справи по суті.

Звертає увагу, що згідно з розрахунком середньоринкової вартості транспортного засобу та вартість автомобіля AUDI Q7, 2016 року випуску, становить 784 155,60грн., орієнтовна ринкова вартість аналогічних автомобілів становить від 1018322,00грн. до 1771575,00грн. і орієнтовна максимальна вартість спірного автомобіля є меншою за загальну суму вимог кредитора.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_3 є учасником справи, а законність набуття нею права власності є предметом судового розгляду, накладення арешту не порушує права сторонніх осіб та є законним механізмом виконання майбутнього рішення суду.

Вказує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з ухиленням солідарного боржника від виконання грошових зобов`язань перед позивачем, що підтверджується фактом відчуження спірного автомобіля Audi Q7 за ланцюгом перепродажу протягом одного дня (19.11.2025). Вважає, що існує велика ймовірність того, що кінцевий набувач (Відповідач-3), дізнавшись про відкриття провадження у справі про витребування майна, невідкладно перереєструє автомобіль на інших третіх осіб з метою його остаточного приховування.

Дослідивши заяву про забезпечення доказів та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно повідомлення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) №31/26/09/732-аз/03-2026-736-2026 від 13.03.2026, згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ТОВ «АРС БУД ГРУП» транспортні засоби не зареєстровані та не реєструвались раніше. Згідно даних ЄДРТЗ станом на 13.06.2026 на ім`я ОСОБА_1 обліковується зареєстрованим транспортний засіб напівпричіп (вказано марку та модель, дату випуску, ідентифікаційний номер та підстави набуття права власності). Щодо транспортного засобу Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вказано, що згідно ЄДРТЗ вказаний транспортний засіб 31.08.2024 зареєстровано в ТСЦ № 8045 на ім`я ОСОБА_1 на підставі договору комісії № 8654/24/1/002568 від 16.08.2024, договору купівлі-продажу № 8564/24/1/002568 від 20.08.2024, укладених з суб`єктом господарювання ТОВ «АВТОЛІГАЛГРУП».

19.11.2025 в ТСЦ № 8045 вказаний транспортний засіб з ОСОБА_1 перереєстровано на фізичну особу на підставі договору дарування № 8048/2025/5753999 від 19.11.2025, укладеного в ТСЦ № 8045.

19.11.2025 в ТСЦ № 8045 вказаний транспортний засіб перереєстровано на фізичну особу на підставі договору купівлі-продажу № 8048/2025/5754068 від 19.11.2025, укладеного в ТСЦ № 8045.

Згідно повідомлення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях № 31/31/10/7-аз/05-2026-16-2026 від 05.01.2026 вказано, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 31.08.2024 реєстрація транспортного засобу Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_1 проводилась в ТСЦ № 8045 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС). У подальшому 19.11.2025 реєстрація транспортного засобу за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3 проводилась вТСЦ № 8045 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС). У відомостях про власника ТЗ вказано, що 31.08.2024 право власності зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 8564/24/1/002568 від 20.08.2024, 19.11.2025 право власності зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 8048/2025/5753999 від 19.11.2025, 19.11.2025 право власності зареєстровано за ОСОБА_3 договору купівлі-продажу № 8048/2025/5754068 від 19.11.2025.

Згідно розрахунку вартості транспортного засобу, виконаному на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 15.07.2026, вартість автомобіля Audi Q7, 2016 року випуску, становить 784155,60грн.

Згідно відомостей з сайту AUTO.RIA вказано інформацію про наявність оголошень щодо продажу автомобілів Audi Q7, 2016 року випуску, з зазначенням їх ціни.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2)забороною вчиняти певні дії;

3)встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, абопередаватимайновідповідачевічивиконуватищодоньогоіншізобов`язання;

5)зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7)передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10)іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (із змінами від 12.06.2009 року), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17 Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Судом встановлено, що позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ «АРС БУД ГРУП», Головний сервісний центр МВС про визнання недійсним договору дарування транспортного засобу щодо автомобіля Audi Q7, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Отже, між сторонами дійсно виник спір щодо правомірності набуття транспортного засобу, щодо якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову.

З матеріалів заяви вбачається, що вказаний автомобіль протягом одного дня було подаровано відповідачем 1 відповідачу 2 та продано відповідачем 2 відповідачу 3.

Визнання недійними оскаржуваних правочинів про відчуження відповідачами автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та витребування його у кінцевого власника відповідача ОСОБА_3 призведе до повернення у власність відповідача 1 ОСОБА_1 належного їй майна.

Суд вважає обґрунтованими посилання заявника щодо можливості подальшого відчуження відповідачем ОСОБА_3 автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , наслідком чого, у разі задоволення позову у даній справі, виконання рішення суду буде ускладненим або неможливим.

Відповідно, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

З огляду на викладене, суд вважає такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на транспортний засіб обґрунтованим та співмірним із предметом та підставами позову у даній справі.

Натомість, вжиття зазначених заходів забезпечення позову забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки існує зв`язок між визначеним предметом спору і заходами до забезпечення позову, і заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам, на забезпечення яких вони вживаються та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача і забезпечення виконання рішення суду.

При розгляді заяви суд враховує висновок про застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі № 6-605цс16, відповідно до якого статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд вважає наявними правові підстави для задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову.

Крім того, суд вважає за доцільне роз`яснити, що заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, їх значення полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Керуючись ст. 149-152 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ «АРС БУД ГРУП», Головний сервісний центр МВС, про визнання недійсним договору дарування транспортного засобу- накласти арешт на рухоме майно, а саме на транспортний засіб: марка/модель: AUDI Q7, рік випуску: 2016, колір: білий, VIN-код: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), до вступу в законну силу рішення суду по цій справі.

Копію ухвали направити Головному сервісному центру МВС - для виконання, іншим учасникам справи - для відому.

Ухвала суду виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.О. Левченко