Решение № 138501607, 27.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 Справа № 917/830/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А.В., розглянувши матеріали справи №917/830/26

за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування", пр. Бандери Степана, 22, м. Київ, 04073

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ДЖЕТ-Х", вул. Халаменюка, 8, к. 508, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 867 066,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ДЖЕТ-Х" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 867 066,87 грн (вх. № 863/26).

Також у прохальній частині позову було заявлено клопотання про витребування у відповідача копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів "Volvo FM 400 H1", д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «WDOX C-438», д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвалою від 04.05.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі. Ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Також суд клопотання позивача про витребування доказів задовольнив, ухвалив витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ДЖЕТ-Х" належним чином засвідчені копії документів - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу "Volvo FM 400 H1", д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «WDOX C-438», д.н.з. НОМЕР_2 . Зобов`язав відповідача витребувані докази надати суду протягом 5 днів від дня отримання даної ухвали суду. У випадку неможливості подати доказ, який витребовує суд, або неможливості подати такий доказ у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

01.06.2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказу - акту виконаних робіт щодо ремонту транспортного засобу Mercedes-benz GLS 350 d 4М, д.н.з. НОМЕР_3 (вх. № 7462).

03.06.2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказу - акту виконаних робіт щодо ремонту пошкодженого транспортного засобу Mercedes-benz GLS 350 d 4М, д.н.з. НОМЕР_3 (вх. № 7526). Позивач просив визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання вказаного доказу.

Ухвалою від 03.06.2026 року суд клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" про поновлення строку для надання доказу (вх. №7526 від 03.06.2026 року) задовольнив та поновив позивачу строк на подання доказу, прийняв до розгляду доказ (копію), поданий позивачем, а саме: акт виконаних робіт щодо ремонту транспортного засобу Mercedes-benz GLS 350 d 4М, д.н.з. НОМЕР_3 .

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 04.05.2026 о 12:10 в електронному вигляді через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (в мат.справи).

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав.

Також відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 04.05.2026 року та не надав витребувані докази - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Volvo FM 400 H1", д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «WDOX C-438», д.н.з. НОМЕР_2 .

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці з 30.06.2026 року по 17.07.2026 року включно дане рішення підписано після виходу судді з відпустки.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

21.08.2023 о 17 год. 31 хв. на 255 км а/д Н-07 Київ-Суми-Юнаківка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volvo FM 400 H1», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «WDOX C-438», д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком руху не забезпечив технічно-справний стан напівпричіпа, внаслідок чого під час руху транспортного засобу у напівпричіпа відірвалося заднє ліве колесо та пошкодило автомобіль «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався назустріч, в результатічого автомобіль «Mersedes Benz» отримав механічні пошкодження. Вина ОСОБА_1 встановлена Постановою Крюківського районного суду Полтавської області у справі №536/1861/23 від 27.09.2023 року. Автомобіль MERCEDES-BENZ GLS 350 d 4M, д.н. НОМЕР_3 , № шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , 2021 забезпечений ТДВ «Експрес Страхування» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів№ 777.23.2759267 від 05.06.2023 р.; діє з 03.08.2023р. по 02.08.2024 р. (далі - Договір страхування).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що страхувальником (власником MERCEDES-BENZ GLS 350 d 4M, д.н. НОМЕР_3 ,) було подано до ТДВ «Експрес Страхування» заяву про виплату страхового відшкодування. Згідно страхового акту №3.24.03415-1 страхове відшкодування становить 1027066,87 грн; згідно страхового акту №3.23.03415-2 страхове відшкодування становить 5000,00 грн. Відповідно до умов договору добровільного майнового страхування ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль в розмірі 1 032 066,87 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована полісом обов`язкового страхування АР-006313699, що виданий ТДВ "СК "КРЕДО", франшиза - 0 грн, з страховим лімітом - 160 000,00 грн.

21.05.2025 року, ТДВ "Експрес Страхування" звернулось з позовом до Крюківського районного суду міста Кременчука, про стягнення з ОСОБА_1 872 066,87 грн страхового відшкодування (понад ліміт). Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області в справі №524/5986/25 від 05.03.2026 року було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «СКАЙ ДЖЕТ-Х», ЄДРПОУ 43596842, юридична адреса: м. Кременчук, вул. Халаменюка Олександра, буд. 8, кімн. 508

У Рішенні Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.03.2026 у справі №524/5986/25 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТДВ «Експрес Страхування» про стягнення з водія суми страхового відшкодування у порядку регресу, виходячи з того, що водій хоча і визнаний винним у вчиненні ДТП, однак на момент її скоєння перебував у трудових відносинах із ТОВ «Скай Джет-Х» та виконував обов`язки водія. Суд застосував положення статей 1187, 1172 ЦК України про покладення відповідальності за шкоду, завдану працівником під час виконання трудових обов`язків, саме на роботодавця як володільця джерела підвищеної небезпеки, зазначивши, що обов`язок відшкодування шкоди у такому випадку несе юридична особа, а не безпосередньо водій, у зв`язку з чим позов до фізичної особи визнано необґрунтованим.

Наведене і стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Полтавської області із цим позовом.

У позові позивач також зазначив, що 03.02.2026 року у ході виконавчих дій з ТДВ "СК "КРЕДО" було стягнено 160 000,00 грн., що підтверджується наказом Господарського суду Запорізької області в справі № 908/3296/25 та Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5.

Отже, позивач просив суд стягнути з відповідача 872 066,87 грн. відшкодування згідно його розрахунку: 1 027 066,87 грн, + 5000,00 грн. - 160 000,00 грн. = 872 066,87 грн.

Як докази позивачем подано копії договору добровільного страхування; свідоцтва про реєстрацію ТЗ та посвідчення водія; довідки про ДТП; схеми ДТП; Постанови Крюківського районного суду Полтавської області у справі у справі №536/1861/23 від 27.09.2023 року, трудової книжки ОСОБА_1 , заяви на виплату страхового відшкодування, рахунку, акту огляду; страхового акту №3.23.03415-1; страхового акту №3.23.03415-2; платіжних інструкції про виплату страхового відшкодування; інформації для страховиків з бази МТСБУ за полісом; постанови про відкриття виконавчого провадження та Наказу Господарського суду Запорізької області, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.03.2026 у справі № 524/5986/25, ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.03.2026, акту виконаних робіт щодо ремонту пошкодженого транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLS 350 d 4M, д.н.з. НОМЕР_3 .

Відповідач жодних доказів та заперечень проти позову не надав.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов`язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 990 ЦК України.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем у зв`язку зі страховою подією та у відповідності до умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 777.23.2759267 від 05.06.2023 р.

Отже, факт виплати страховиком страхового відшкодування обумовив перехід до нього від страхувальника відповідних прав до особи, відповідальної за завдані збитки, в межах понесених ним витрат на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування власнику автомобіля MERCEDES-BENZ GLS 350 d 4M, д.н. НОМЕР_3 у розмірі 1 032 066,87 грн, грн., набув право вимоги до особи, відповідальної за збитки, в межах суми фактичних витрат.

З урахуванням того, що відповідальність ОСОБА_1 застрахована полісом обов`язкового страхування АР-006313699, що виданий ТДВ "СК "КРЕДО" (франшиза - 0 грн, з страховим лімітом - 160 000,00 грн.), останньою в рамках виконавчого провадження виплачено позивачу 160 000 грн. в межах ліміту передбаченого полісом.

Невідшкодованою залишилась сума страхового відшкодування у розмірі 872 066,87 грн. (1 032 066,87 грн - 160 000 грн), що і стало підставою звернення позивача з позовними вимогами про стягнення зазначеної суми з відповідача.

Згідно ч 1. ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1 , вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.08.2023, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ДЖЕТ-Х», обіймаючи посаду водія транспортних засобів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 21.05.2025 року, ТДВ "Експрес Страхування" звернулось з позовом до Крюківського районного суду міста Кременчука, про стягнення з ОСОБА_1 872 066,87 грн страхового відшкодування (понад ліміт). Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області в справі №524/5986/25 від 05.03.2026 року було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «СКАЙ ДЖЕТ-Х» ( ЄДРПОУ 43596842, юридична адреса: м. Кременчук, вул. Халаменюка Олександра, буд. 8, кімн. 508). У Рішенні Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.03.2026 у справі №524/5986/25 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТДВ «Експрес Страхування» про стягнення з водія суми страхового відшкодування у порядку регресу, виходячи з того, що водій хоча і визнаний винним у вчиненні ДТП, однак на момент її скоєння перебував у трудових відносинах із ТОВ «Скай Джет-Х» та виконував обов`язки водія.

Отже, судовими рішеннями у справах № 524/5986/26 та №536/1861/23 встановлена вина ОСОБА_1 та факт його перебування у трудових відносинах із ТОВ «Скай Джет-Х».

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (постанова КГС ВС від 28.01.2020 у справі № 917/1335/18).

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова КГС ВС від 10.12.2019 по справі №910/6356/19). Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин (постанова КАС ВС від 15.10.2019 по справі №813/8801/14).

Згідно з Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3023235224327453, транспортний засіб Volvo FM 400, державний номер НОМЕР_1 , а також напівпричіп WDOX С-438, державний номер НОМЕР_2 , якими керував ОСОБА_1 під час ДТП 21.08.2023, належать на праві володіння (користування) Товариству з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ДЖЕТ-Х», що прямо підтверджується відомостями, зазначеними у довідці ДТП, а отже саме ця юридична особа є володільцем джерела підвищеної небезпеки у розумінні ст. 1187 ЦК України та несе відповідальність за шкоду, завдану внаслідок його використання.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Скай Джет-Х» є власником транспортного засобу Volvo FM 400, державний номер НОМЕР_1 .

Шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм (Постанова ВП ВС від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18).

Таким чином, відповідач, як власник транспортного засобу, водія якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, в силу положень статей 1187, 1194 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Жодних контрозрахунків чи заперечень проти позову відповідач суду не надав.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями 13 ГПК України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Дослідивши надані в матеріали справи докази, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено викладені в позовній заяві обставини, позивачем надано докази виплати страхового відшкодування, з огляду на що, наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 872 066,87 грн виплаченого позивачем страхового відшкодування (понад ліміт).

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на задоволення позову судовий збір в сумі 10 404,80 грн. покладається на відповідача.

При цьому суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду із цим позовом сплачено 10464,80грн., тоді як необхідно було сплатити 10 404,80 грн.

Отже, позивачем було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом (на 60 грн). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Джет-Х» (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Халаменюка, 8, к. 508, код ЄДРПОУ 43596842) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (04073, місто Київ, пр.Бандери Степана, будинок 22, код ЄДРПОУ 36086124) 872 066,87 грн. відшкодування та 10 404,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 27.07.2026 року

Суддя Тимощенко О.М.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.