Постановление суда № 138469477, 24.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/7230/25

н/п4-с/490/22/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 р. Центральний районний суд міста Миколаєва під головуванням судді Гуденко О.А., за участю секретаря судового засідання - Романової К.Т., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ-17", заінтересована особа: боржник ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження Головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гуменна Лариса Григорівна, на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві ,-

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2026 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ-17" звернулося до суду із скаргою на на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Центрального відділу ДВС м.Миколаєва.

В обґрунтування скарги посилається на те, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2026 року у цивільній справі № 490/7230/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПГУ-17» заборгованість за період з 01.02.2022 року по 31.08.2025 року у розмірі 12 215,65 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПГУ-17» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПГУ-17» судовий збір у розмірі 2920 грн.

На примусове виконання рішення суду Центральним районним судом міста Миколаєва видано виконавчий лист.

22.04.2026 року представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ-17" звернувся до Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного судового рішення.

05.05.2026 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гуменна Лариса Григорівна винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання - оскільки поданий виконавчий документ не відповдіачє вимогам ЗУ "Про виконавче провадження", а саме відсутня дата народжєення та РНОКПП боржника-фізичної особи , що виключає можливість відкритят виконавчого провадження.

З огляду на викладене, просить суд визнати незаконним та скасувати повідомлення головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гуменної Лариси Григорівни від 05.05.2026 року про повернення виконаавчого листа, виданого Центральним районним судом м.Миколаєва 31.03.2026 року по цивільній справі № 490/7230/25 , стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа ; зобов`язати головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гуменну Л.Г. звернути стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСББ "ПГУ-17" у розмірі 12 215,65 грн. заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку, 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 2920 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року скаргу прийнято то розгляду.

У судове засідання боржник не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надання письмових пояснень по суті скарги не скористався.

У судове засідання представник Центрального ВДВС м. Миколаєва Гуменна Л.Г. не з`явилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином, правом надання письмових пояснень по суті скарги не скористався.

У судове засідання представник скаржника не з`явилася, звернулась до суду з клопотанням, в якому просила здійснювати розгляд скарги без її участі.

У відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2026 року у цивільній справі № 490/7230/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПГУ-17» заборгованість за період з 01.02.2022 року по 31.08.2025 року у розмірі 12 215,65 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПГУ-17» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПГУ-17» судовий збір у розмірі 2920 грн.

31.03.2026 року Центральним районним судом м.Миколаєва видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ "ПГУ-17" у розмірі 12 215,65 грн. заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку, 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 2920 грн.

22.04.2026 року представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ-17" звернувся до Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного судового рішення.

05.05.2026 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гуменна Лариса Григорівна винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання - оскільки поданий виконавчий документ не відповдіачє вимогам ЗУ "Про виконавче провадження", а саме відсутня дата народжєення та РНОКПП боржника-фізичної особи , що виключає можливість відкритят виконавчого провадження.

Надаючи оцінку доводам скарги, суд дійшов висновку про їх часткову обґрунтованість з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Водночас умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII).

Так, відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.3, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа, виданого судом, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею,

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що «згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (адміністративне провадження № К/9901/21841/18). Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив аналогічний висновок з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14.

Така правова позиції викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2020 року у справі № 639/2561/18.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.

Отже, суд приходить до висновку, що відсутність у виконавчому документі реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа, а отже дії головного державного виконавця Центрального ВДВС Гуменної Л.Г. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу ОСББ "ПГУ-17» без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із відсутністю у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків або дати народження боржника, порушують права стягувача та є такими, що не відповідають вимогам закону.

За такого слід скасувати оскаржуванне повідомлення головного державного виконавця.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що вжитими судом заходами з джерел, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, встановлено, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має РНОКПП НОМЕР_1 - що слід врахувати державному виконавцеві при прийнятті виконавчого листа до примусового виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Разом з тим, вимоги скарги про зобов`язання головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа та зобов`язання головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гуменну Л.Г. звернути стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСББ "ПГУ-17" у розмірі 12 215,65 грн. заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку, 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 2920 грн - задоволенню не підлягають, оскільки такі повноваження належать до дискреції державного виконавця.

Як роз`яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14, у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Належним захистом прав стягувача буде зобов`язання головного державного виконавця повторно розглянути заяву стягувача щодо примусового виконання виконавчого листа № 490/7230/25 , виданого 31 березня 2026 року Центральним районним судом м.Миколаєва з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даної ухвали.

Таким чином, скарга підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258-260, 353, 450, 447, 452 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ-17", заінтересована особа: боржник ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження Головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гуменна Лариса Григорівна, на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати повідомлення головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гуменної Лариси Григорівни про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 05 травня 2026 року за виконавчим листом № 490/7320/25.

Зобов`язати головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гуменну Ларису Григорівну повторно розглянути заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ-17", щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 490/7320/25, виданого 31 березня 2026 року Центральним районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даної ухвали.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили, якщо її не скасовано, у разі повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, закриття апеляційного провадження або відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Суддя О.А. Гуденко