Решение № 138445293, 23.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/735/26

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом РЕЛІГІЙНОЇ МІСІЇ «КАРІТАС-СПЕС» /CARITAS-SPES/ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МонолітІнновація»

За участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

про стягнення 176 461, 52 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

РЕЛІГІЙНА МІСІЯ «КАРІТАС-СПЕС» /CARITAS-SPES/ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю МонолітІнновація» про стягнення 176 461, 52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025, в частині своєчасного виконання робіт. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 161 313, 30 грн основного боргу, 2 753, 62 грн інфляційних втрат, 941, 36 грн 3 % річних, 11 453, 24 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2026 було відкрито провадження у справі № 911/735/26. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Меджибізьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької області.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, ТОВ «МонолітІнновація» не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням того, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.03.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 09714, Київська обл., Обухівський р-н, с. Дибинці, пров. Росьовий, буд. 17, кв. 2.

Зазначене поштове відправлення було вручено відповідачу 09.04.2026, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № R068078134058.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.03.2026 була доставлена Меджибізькій селищній раді Хмельницького району Хмельницької області до її електронного кабінету 25.03.2026 о 20:14, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до пп. 2, 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу положення п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК та те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету третьої особи пізніше 17 години, днем вручення останній ухвали суду про відкриття провадження у справі є 26.03.2026.

З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача та третю особу про розгляд справи судом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву та письмові пояснення щодо позову або відзиву відповідно.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач та третя особа не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема з ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.03.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2026 у справі № 911/735/26 позовну заяву було залишено без руху та встановлено Релігійній місії «Карітас-Спес» /Caritas-Spes/ Римсько-Католицької церкви в Україні спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду копії платіжної інструкції № 6779 від 22.09.2025 на суму 71 315, 47 грн та доказів направлення вимоги вих. № 20-CS/2026 від 30.01.2026 на адресу відповідача.

18.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2026

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2026 продовжено розгляд справи № 911/735/26.

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

22.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МонолітІнновація» (далі - підрядник, відповідач), Меджибізькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області (далі - замовник, третя особа) та РЕЛІГІЙНОЮ МІСІЄЮ «КАРІТАС-СПЕС» /CARITAS-SPES/ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ (далі - платник, позивач) укладено договір підряду № UNI 17/09-2025/1 (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого в рамках реалізації проєкту платника «Кращий догляд для кожної дитини: розвиток соціальних послуг та системи захисту дітей у Хмельницькій області» (назва англійською мовою: «Supporting Better Care Reform: enhancing social and childcare services in Кhmelnytskyi region»), в порядку та на умовах, визначених даним договором, підрядник зобов`язується виконати комплекс ремонтних робіт на об`єкті замовника, замовник зобов`язується прийняти виконані підрядником роботи, а платник зобов`язується оплатити підряднику виконані ним роботи відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2 вказаного правочину, об`єкт замовника включає в себе наступні приміщення: - соціальних кімнат за адресою: вул. Центральна, 5, с. Ярославка, Меджибізька селищна рада ТГ Хмельницького району, Хмельницької області; - вул. Квітнева, 53, с. Лисогірка, Меджибізька селищна рада ТГ Хмельницького району, Хмельницької області; - вул. Першотравнева 17/1, с. Волосівці, Меджибізька селищна рада ТГ Хмельницького району, Хмельницької області.

За змістом п. 1.3 договору, договірна ціна, технічні характеристики, кількість, об`єм та інші параметри зазначено у відповідній специфікації (надалі - «специфікація», «додаток № 1»), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що договірна ціна за цим договором зазначається в специфікації до цього договору і включає в себе вартість усіх матеріалів, робіт з монтажу, витрати на закупівлю, доставку, завантаження-розвантаження матеріалів та обладнання на об`єкт, а також засоби риштовання для виконання робіт, прибирання та вивіз сміття з подальшою його утилізацією належним чином, та інші витрати, що виникли у підрядника в зв`язку з виконанням цього договору. Зазначені в цьому договорі та специфікації роботи мають бути виконані «під ключ», враховуючи підготовчі роботи, проміжні процеси та роботи, навіть у випадку, якщо такі підготовчі роботи та проміжні процеси не зазначені, як окремі позиції у специфікації, але мають виконуватись, відповідно до діючих в Україні загальнообов`язкових стандартів, та вимог до технологічних процесів. Договірна ціна може коригуватися шляхом проведення перерахунку згідно фактично виконаних робіт. Остаточна договірна ціна зазначається в акті виконаних робіт, виходячи з обсягу виконаних робіт. Якщо остаточна вартість виконаних робіт буде відрізнятись від встановленої в цьому договорі більше ніж на 3 000, 00 грн, сторони погоджують зміни до договірної ціни шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. В іншому випадку остаточна договірна ціна зазначається лише в акті виконаних робіт та в кошторисі у новій редакції.

У пункті 2.2 договору сторони узгодили, що договірна ціна складається з вартості робіт та сплачується у наступному порядку:

2.2.1. передплата у розмірі 20 % від вартості робіт, сплачується платником протягом 5 робочих днів з дня підписання договору та отримання рахунку від підрядника;

2.2.2. остаточний розрахунок у розмірі 80 % від вартості робіт, сплачується платником протягом 5 робочих днів з дня отримання сканованих копій підписаних замовником та підрядником акта виконаних робіт та видаткової накладної.

Положеннями п. 2.3 договору передбачено, що оплата платником робіт, виконаних підрядником, є благодійною допомогою замовнику в рамках проєкту «Кращий догляд для кожної дитини: розвиток соціальних послуг та системи захисту дітей у Хмельницькій області» (назва англійською мовою: «Supporting Better Care Reform: enhancing social and childcare services in Кhmelnytskyi region»).

Оплата робіт здійснюється платником у безготівковому порядку шляхом перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок підрядника (п. 2.4 договору).

За змістом п. 4.1 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи у строки, зазначені у додатку до цього договору.

Підрядник несе відповідальність за належне виконання робіт відповідно до положень договору та гарантує: - відповідність усіх результаті в робіт і будь-якої їх частини своєму функціональному призначенню і можливість їх використання у повній мірі за таким призначенням; - відповідність якості всіх робіт та їх результатів умовам договору, вимогам діючих нормативно-правових актів, нормативних актів технічного характеру і нормативних документів (будівельних та санітарних норм і правил, державних стандартів і т.д.) України; - відповідність усіх матеріалів і устаткування, що поставляються підрядником для виконання робіт, вимогам договору, чинних нормативних актів і документів України, а також функціональному призначенню результатів робіт (п. 4.3 договору).

За змістом п. 3.1 договору, підрядник має право: - вимагати від замовника прийняття виконаних робіт, зазначених в п. 1.1 договору, а від підрядника оплати їх вартості за умовами даного договору (підп. 3.1.1); - на відшкодування замовником та/або платником збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов цього договору (підп. 3.1.2); - не розпочинати роботи за цим договором без будь-яких негативних наслідків для себе, якщо платником не сплачено їх ціну відповідно до пункту 2.2.1 цього договору (підп. 3.1.3).

Згідно з п. 3.2 договору, підрядник зобов`язується: - виконати роботи за цим договором якісно та в строк, погоджений сторонами в п. 4.1 договору (підп. 3.2.1); - по закінченню робіт передати замовнику видаткову накладну та акт виконаних робіт, підписаний зі свого боку, а замовник протягом 3-х (трьох) робочих днів має прийняти роботи та підписати видаткову накладну та акт виконаних робіт зі свого боку, або надати мотивовану відмову із вказанням причин такої відмови. У такому випадку між підрядником та замовником (за участю та погодженням представника платника) протягом 2-х календарних днів складається двосторонній акт із вказанням переліку дефектних робіт та/або матеріалів, які підлягають усуненню та/або заміні з боку підрядника та строків їх виконання. Такі роботи за дефектним актом підрядник здійснює якнайшвидше і за власний рахунок. Після усунення всіх недоліків за дефектним актом та прийняття робіт, замовник підписує видаткову накладну та акт виконаних робіт (підп. 3.2.2).

За змістом п. 3.3 договору, замовник має право: - вимагати від підрядника проведення робіт за договором належним чином та за належною якістю (підп. 3.3.1); - у будь-який час перевірити хід і якість виконання робіт підрядником, не втручаючись у його господарську діяльність (підп. 3.3.2); - провести перевірку виконаних підрядником робіт на наявність недоліків, якщо замовник прийняв виконані послуги без такої перевірки, то він позбавляється права посилатися на недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (підп. 3.3.3).

Згідно з п. 3.4 договору, замовник зобов`язується: - прийняти роботи, виконані підрядником на умовах даного договору шляхом підписання видаткової накладної та акта виконаних робіт або надати мотивовану відмову згідно п. 3.2.2 договору (підп. 3.4.1); - протягом 1-го робочого дня з дня підписання видаткової накладної та акта виконаних робіт, надіслати платнику на електронну адресу kyasinska@caritas-spes.org скановані копії акту виконаних робіт та видаткової накладної (підп. 3.4.2).

За змістом п. 3.5 договору, платник має право: - якщо підрядник не приступив до роботи в обумовлені терміни, а так само, якщо у замовника є обґрунтовані претензії до якості робіт і матеріалів, платник має право направити письмове повідомлення підряднику та розірвати цей договір і вимагати відшкодування отриманих збитків. Договір вважається припиненим з дати, зазначеної в письмовому повідомленні платника. Письмове повідомлення може бути направлено на електронну адресу підрядника adenbud534@gmail.com (підп. 3.5.1).

Згідно з п. 3.6 договору, платник зобов`язується здійснити на користь підрядника оплату робіт відповідно до розділу 2 даного договору.

Відповідно до п. 7.1 договору, договір набирає чинності з моменту його укладення (з дати, зазначеної в преамбулі договору, за умови його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення (за наявності) печатками сторін, та діє до 31.12.2025 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

У пункті 9.11 договору сторони узгодили, що сторони мають право для оперативного обміну інформацією користуватись засобами телефонного зв`язку та електронної пошти і такий обмін інформацією має статус листування. Повідомлення електронною поштою повинні направлятися з/на зазначені у цьому договорі електронні адреси. Будь-які повідомлення, відправлені з адрес електронної пошти, зазначених в договорі, вважаються відправленими належною стороною. Кожна сторона самостійно несе всі ризики, пов`язані з безпекою користування, захисту та доступу до свої електронної пошти, а також правомочністю особи, що надсилає повідомлення.

В матеріалах справи наявні наступні додатки до договору, які є його невід`ємними частинами: додаток № 1 «Специфікація № 2 до договору підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025»; додаток № 1 «Специфікація № 3 до договору підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025».

Відповідно до п. 1 специфікації № 2 до договору, підрядник виконує роботи/послуги «Проведення ремонтних робіт кімнат за адресою: вул. Квітнева, 53, с. Лисогірка, Меджибізька селищна рада ТГ Хмельницького району, Хмельницької області», наведені у п. 1 даної специфікації.

Згідно з п. 2 специфікації № 2 до договору, всього вартість виконання ремонтних робіт та матеріалів становить 449 989, 13 грн без ПДВ.

У пункті 3 специфікації № 2 до договору сторони узгодили, що строк виконання робіт за цим договором складає 100 календарних днів з дати отримання підрядником авансового платежу, але не пізніше 31.12.2025.

Відповідно до п. 1 специфікації № 3 до договору, підрядник виконує роботи/послуги «Проведення ремонтних робіт соціальних кімнат за адресою: вул. Першотравнева 17/1, с. Волосівці, Меджибізька селищна рада ТГ Хмельницького району, Хмельницької області», наведені у п. 1 даної специфікації.

Згідно з п. 2 специфікації № 3 до договору, всього вартість виконання ремонтних робіт та матеріалів становить 356 577, 33 грн без ПДВ.

У пункті 3 специфікації № 3 до договору сторони узгодили, що строк виконання робіт за цим договором складає 100 календарних днів з дати отримання підрядником авансового платежу, але не пізніше 31.12.2025.

Суд встановив, що 22.09.2025 виконавець, на виконання підп. 2.2.1 п. 2.2 договору, виставив платнику рахунки на оплату авансу у розмірі 20 % від загальної вартості на придбання матеріалів на загальну суму 161 313, 30 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату № 4 від 22.09.2025 на суму 89 997, 83 грн (по специфікації № 2 до договору) та № 5 від 22.09.2025 на суму 71 315, 47 грн (по специфікації № 3 до договору).

Матеріалами справи підтверджується, що 22.09.2025 позивач, на виконання підп. 2.2.1 п. 2.2 договору та відповідно до виставлених рахунків, перерахував на користь відповідача аванс у розмірі 20 % від вартості на придбання матеріалів на загальну суму 161 313, 30 грн з ПДВ, що підтверджується долученими копіями платіжних інструкцій та № 6778 від 22.09.2025 на суму 89 997, 83 грн із призначенням платежу: «аванс платіж у розмірі 20 % від загальної вартості згідно рахунку № 4 від 22 вересня 2025 року, для реалізації проекту Юнісеф (ст. 1.1.3.24). Без ПДВ.» та № 6779 від 22.09.2025 на суму 71 315, 47 грн із призначенням платежу: «аванс платіж у розмірі 20 % від загальної вартості згідно рахунку № 5 від 22 вересня 2025 року, для реалізації проекту Юнісеф (ст. 1.1.3.24). Без ПДВ.».

Проте, як зазначив позивач, відповідач зобов`язання за договором не виконав належним чином та у строк, узгоджений сторонами у специфікаціях № 2 та № 3 до договору, не приступив та не виконав заплановані підрядні роботи за договором, допустивши прострочення виконання зобов`язання, у зв`язку із чим позивач вважає наявними підстави для повернення сплачених позивачем коштів та застосування встановленої законом відповідальності.

За ствердженням позивача, він намагався врегулювати даний спір у досудовому порядку і направляв на адресу відповідача вимогу про негайне повернення авансових платежів за договором та відповідними специфікаціями, але відповідач проігнорував звернення позивача.

В матеріалах справи наявна копія вимоги позивача вих. № 20-CS/2026 від 30.01.2026 про негайне повернення авансових платежів, зокрема за договором підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025, в якому позивач наголосив на невиконанні відповідачем запланованих підрядних робіт, що є підставою для застосування встановленої законом відповідальності. Позивач на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України та у зв`язку із тим, що підрядник не приступив до роботи в обумовлені терміни, термін дії договору підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025 скінчився 31.12.2025, вимагав відповідача протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги перерахувати грошові кошти за договором підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025 у розмірі 71 315, 47 грн та 89 997, 83 грн сплачені позивачем в якості авансового платежу на підставі платіжних інструкцій № 6779 та № 6778 від 22.09.2025.

Направлення вказаної вимоги відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист за № 0407100524964 від 30.01.2026, поштовою накладною та фіскальним чеком. Відповідно відомостей з офіційного вебпорталу АТ «Укрпошта» щодо відстеження (трекінг) поштового відправлення за № 0407100524964, вказане поштове відправлення було вручено одержувачу 24.02.2026.

Проте, вимога позивача залишилась з боку відповідача без відповіді та задоволення.

Враховуючи порушення відповідачем зобов`язання за договором в частині виконання робіт за договором у погоджений сторонами строк, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 161 313, 30 грн, а також за порушення строків виконання робіт нарахував та заявив до стягнення з відповідача 11 453, 24 грн пені, 2 753, 62 грн інфляційних втрат та 941, 36 грн 3 % річних за період прострочення з 01.01.2026 по 12.03.2026.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025 та усі додатки до нього як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

В силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини щодо якого регулюються положеннями, зокрема параграфом 1 Глави 61 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №9 10/12382/17).

Суд встановив вище, що у пункті 2.2 договору сторони узгодили, що договірна ціна складається з вартості робіт та сплачується у наступному порядку:

2.2.1. передплата у розмірі 20 % від вартості робіт, сплачується платником протягом 5 робочих днів з дня підписання договору та отримання рахунку від підрядника;

2.2.2. остаточний розрахунок у розмірі 80 % від вартості робіт, сплачується платником протягом 5 робочих днів з дня отримання сканованих копій підписаних замовником та підрядником акта виконаних робіт та видаткової накладної.

Згідно з п. 3.6 договору, платник зобов`язується здійснити на користь підрядника оплату робіт відповідно до розділу 2 даного договору.

Згідно з п. 2 специфікації № 2 до договору, всього вартість виконання ремонтних робіт та матеріалів становить 449 989, 13 грн без ПДВ, тобто 20 % від вартості робіт за специфікацією № 2 складає 89 997, 83 грн.

Згідно з п. 2 специфікації № 3 до договору, всього вартість виконання ремонтних робіт та матеріалів становить 356 577, 33 грн без ПДВ, тобто 20 % від вартості робіт за специфікацією № 3 складає 71 315, 47 грн.

Суд встановив, що 22.09.2025 виконавець, на виконання підп. 2.2.1 п. 2.2 договору, виставив платнику рахунки на оплату авансу у розмірі 20 % від вартості на придбання матеріалів на загальну суму 161 313, 30 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату № 4 від 22.09.2025 на суму 89 997, 83 грн (по специфікації № 2) та № 5 від 22.09.2025 на суму 71 315, 47 грн (по специфікації № 3).

Матеріалами справи підтверджується, що 22.09.2025 позивач, на виконання підп. 2.2.1 п. 2.2 договору та відповідно до виставлених рахунків, перерахував на користь відповідача аванс у розмірі 20 % від загальної вартості на придбання матеріалів на загальну суму 161 313, 30 грн з ПДВ, що підтверджується долученими копіями платіжних інструкцій.

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором в частині сплати передплати у розмірі 20 % від вартості робіт, передбачених специфікаціями, належним чином.

За приписами статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За змістом п. 4.1 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи у строки, зазначені у додатку до цього договору.

Згідно з п. 3.2 договору, підрядник зобов`язується: - виконати роботи за цим договором якісно та в строк, погоджений сторонами в п. 4.1 договору (підп. 3.2.1); - по закінченню робіт передати замовнику видаткову накладну та акт виконаних робіт, підписаний зі свого боку, а замовник протягом 3-х (трьох) робочих днів має прийняти роботи та підписати видаткову накладну та акт виконаних робіт зі свого боку, або надати мотивовану відмову із вказанням причин такої відмови. У такому випадку між підрядником та замовником (за участю та погодженням представника платника) протягом 2-х календарних днів складається двосторонній акт із вказанням переліку дефектних робіт та/або матеріалів, які підлягають усуненню та/або заміні з боку підрядника та строків їх виконання. Такі роботи за дефектним актом підрядник здійснює якнайшвидше і за власний рахунок. Після усунення всіх недоліків за дефектним актом та прийняття робіт, замовник підписує видаткову накладну та акт виконаних робіт (підп. 3.2.2).

У пункті 3 специфікації № 2 до договору сторони узгодили, що строк виконання робіт за цим договором складає 100 календарних днів з дати отримання підрядником авансового платежу, але не пізніше 31.12.2025.

У пункті 3 специфікації № 3 до договору сторони узгодили, що строк виконання робіт за цим договором складає 100 календарних днів з дати отримання підрядником авансового платежу, але не пізніше 31.12.2025.

Суд зауважує на тому, що позивач здійснив перерахування авансу у розмірі 20 % від вартості робіт (матеріалів) - 22.09.2025, а тому 100-м календарним днем з дати отримання підрядником авансового платежу також є 31.12.2025.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства, умови договору, дати здійснення відповідачем переплати, а також пункти 3 специфікацій, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем робіт за специфікаціями № 2, № 3 є таким, що настав 31.12.2025.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні ст. 76, 77 ГПК України докази виконання відповідачем робіт згідно з специфікаціями № 2, № 3 до договору у погоджений сторонами строк або після такого строку.

До суду не надано доказів ані того, що відповідач приступив до виконання передбачених специфікаціями № 2, № 3 до договору робіт, ані доказів того, що ним були придбані необхідні матеріали для виконання обумовлених робіт.

Станом на дату розгляду даної справи до суду не надано доказів виконання відповідачем робіт по договору, відповідні видаткові накладні та акти виконаних робіт, підписані з боку підрядника, в матеріалах справи також відсутні.

Відповідачем не доведено існування об`єктивних обставини, які б перешкоджали йому своєчасно приступити до виконання робіт або унеможливили виконання підрядником робіт за договором та специфікаціями до нього у погоджений сторонами строк.

Враховуючи наведене вище, суд встановив порушення відповідачем зобов`язання за договором в частині виконання робіт, передбачених специфікаціями № 2 та № 3, у погоджений сторонами строк. Протилежного матеріали справи не містять.

Наслідки порушення умов договору щодо строків виконаних робіт передбачені частинами другою та третьою статті 849 ЦК України в межах здійснення замовником права перевірки у будь-який час ходу та якості роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Зокрема, частиною другою статті 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Передбачене частиною 4 статті 849 ЦК України право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду є безумовним.

Отже, за змістом цієї норми замовник має безумовне право відмовитись від договору підряду та вимагати повернення раніше сплаченого авансу за цим договором.

Крім того, підпунктом 3.5.1 п. 3.5 договору передбачено, що якщо підрядник не приступив до роботи в обумовлені терміни, а так само, якщо у замовника є обґрунтовані претензії до якості робіт і матеріалів, платник має право направити письмове повідомлення підряднику та розірвати цей договір і вимагати відшкодування отриманих збитків. Договір вважається припиненим з дати, зазначеної в письмовому повідомленні платника.

Оскільки станом на грудень 2025 року відповідач не розпочав виконання робіт, 30.01.2026 позивач направив відповідачу вимогу вих. № 20-CS/2026 від 30.01.2026 про негайне повернення авансових платежів, зокрема за договором підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025, в якому позивач наголосив на невиконанні відповідачем запланованих підрядних робіт, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії підрядника є порушенням договірних зобов`язань, що є підставою для застосування встановленої законом відповідальності. Позивач на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України та у зв`язку із тим, що підрядник не приступив до роботи в обумовлені терміни, а термін дії договору підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025 скінчився 31.12.2025, вимагав відповідача протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги перерахувати грошові кошти за договором підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025 у розмірі 71 315, 47 грн та 89 997, 83 грн сплачені позивачем в якості авансового платежу на підставі платіжних інструкцій № 6779 та № 6778 від 22.09.2025.

Направлення вказаної вимоги відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист за № 0407100524964 від 30.01.2026, поштовою накладною та фіскальним чеком. Відповідно відомостей з офіційного вебпорталу АТ «Укрпошта» щодо відстеження (трекінг) поштового відправлення за № 0407100524964, вказане поштове відправлення було вручено одержувачу 24.02.2026.

Проте, вимога позивача залишилась з боку відповідача без відповіді та задоволення. Відповідач до виконання робіт так і не приступив та роботи не виконав, попередню оплату на вимогу позивача не повернув.

Направлену на адресу відповідача вимогу № вих. № 20-CS/2026 від 30.01.2026 суд розцінює як відмову від договору підряду у разі невиконання підрядних робіт у строк до 31.12.2025, яке є безумовним в силу ч. 4 статті 849 ЦК України.

З огляду на встановлені обставини справи, неповернення відповідачем невикористаної суми попередньої оплати, та невиконання робіт згідно з договором, що не оспорюється відповідачем, неможливість їх виконання в строк, передбачений договором підряду, суд приходить до висновку про обґрунтованість відмови позивача від договору підряду. Правовим наслідком відмови від договору є його припинення шляхом дострокового розірвання.

Отже, враховуючи дату отримання відповідачем вимоги вих. № 20-CS/2026 від 30.01.2026 про негайне повернення авансових платежів у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за договором, яка розцінена судом як відмова від договору підряду у разі невиконання підрядних робіт у строк до 31.12.2025, суд дійшов висновку, що договір підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025 є розірваним з дати отримання відповідачем вказаної вимоги, тобто 24.02.2026.

Слід зазначити, що з припиненням дії договору підряду грошова сума (аванс) втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі ст. 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення відповідачем позивачу попередньої оплати відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.

Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень ст. 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18.

Враховуючи наслідки розірвання договору підряду та той факт, що підстава, на якій відповідач отримав попередню оплату за договором відпала, господарський суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку повернути позивачу суму грошових коштів, сплачену позивачем за договором підряду в якості авансу у розмірі 161 313, 30 грн.

За змістом ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, оцінивши докази у справі в їх сукупності, з огляду на те, що станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем робіт за договором підряду, як і відсутні докази повернення позивачу попередньої оплати, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 161 313, 30 грн є обґрунтованої та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені за порушення строків виконання робіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.4 договору, у випадку прострочення підрядником строку здачі виконаних робіт, визначених умовами даного договору, він зобов`язаний сплатити на користь платника пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт за цим договором, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу, від суми заборгованості за кожний день прострочення .

Сплата стороною штрафу та/або пені не звільняє жодну зі сторін від обов`язку реально та належним чином виконати усі зобов`язання за цим Договором та від обов`язку повністю відшкодувати протилежній стороні усі завдані їй збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням цього договору. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Пеня нараховується за весь час прострочення в межах загальних строків позовної давності, що становлять три роки (п. 5.5 договору).

За порушення відповідачем зобов`язання за договором в частині виконання відповідачем робіт у погоджений сторонами строк, позивач нарахував на підставі п. 5.4 договору та заявив до стягнення з відповідача 11 453, 24 грн, розраховану на суму попередньої оплати в розмірі 161 313, 30 грн за період прострочення з 01.01.2026 до 12.03.2026.

При здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано, що після направлення відповідачу вимоги вих. № 20-CS/2026 від 30.01.2026 про негайне повернення авансових платежів, зокрема за договором підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025 (яка отримана відповідачем 24.02.2026 та розцінена судом як реалізація позивачем безумовного права на відмову від договору підряду), положення договору, зокрема щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення строку виконання робіт, не можуть бути застосовані, оскільки договір розірваним з дати отримання відповідачем вказаної вимоги.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок пені за порушення відповідачем строку виконання робіт, узгодженого сторонами у п. 3 специфікацій №№ 2, 3 до договору, враховуючи дату отримання відповідачем вимоги позивача вих. № 20-CS/2026 від 30.01.2026 про негайне повернення авансових платежів, обмеживши нарахування пені датою, що передує даті отримання відповідачем вказаної вимоги (23.02.2026), в межах суми, на яку позивачем здійснено нарахування (161313,30 грн), господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в сумі 8 710, 92 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не установлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 2 753, 62 грн інфляційних втрат та 941, 36 грн 3 % річних за період прострочення з 01.01.2026 до 12.03.2026 на суму 161 313, 30 грн.

Наразі суд звертає увагу позивача, що поняття «строк дії договору» і «строк виконання зобов`язання» не є тотожними.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Наведену норму слід застосовувати (тлумачити) у взаємозв`язку з загальними положеннями ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України, які визначають, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до лексичного значення словосполучення «неминуче має настати» означає як те, що обов`язково та безумовно має відбутися.

За змістом норми ч. 1 ст. 530 ЦК України у взаємозв`язку з ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 цього Кодексу, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов`язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова.

При визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання (постанова Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19).

Велика Палата Верховного Суду у пп. 29-35 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 щодо змісту понять «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» відзначила, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання».

Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що «строк дії договору» та «строк/термін виконання зобов`язання» за своїм юридичним змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного між сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними один від одного.

Разом з цим, суд зазначає, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно з ст. 599 ЦК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. Припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань не є тотожними поняттями.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Більше того, після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору можливим є виконання позивачем робіт за договором та їх прийняття відповідачем.

У той же час, стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Визначаючи розмір грошових сум, які підлягають стягненню на користь позивача згідно з ст. 625 ЦК України, позивачем не враховано, що у ТОВ «МонолітІнновація» обов`язок повернути грошові кошти в сумі 161 313, 30 грн щодо яких відпала підстава на якій вони були набуті, виник 25.02.2026, тобто на наступний день після отримання відповідачем вимоги позивача вих. № 20-CS/2026 від 30.01.2026 про негайне повернення авансових платежів за договором підряду № UNI 17/09-2025/1 від 22.09.2025 (отримана відповідачем 24.02.2026), а отже починаючи з наступного дня (з 25.02.2026) підлягають нарахуванню інфляційні втрати та 3 % річних від простроченої суми.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановленої судом дати, з якої у відповідача виник обов`язок повернути грошові кошти в сумі 161 313, 30 грн та дати, з якої підлягають нарахуванню інфляційні втрати та 3 % річних від простроченої суми (з 25.02.2026), в межах розрахунку позивача (до 12.03.2026), господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 212, 14 грн, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Суд наголошує на тому, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, однак відповідач відзив на позов не надав, заборгованість шляхом подання до суду відповідних доказів не спростував, заявлені до стягнення суми не оспорив, контррозрахунку до суду не надав.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328, 00 грн (2 662, 40 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 568, 48 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам з урахуванням застосованого коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду позовної заяви в електронній формі відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МонолітІнновація» (місцезнаходження: пров. Росьовий, буд. 17, кв. 2, с. Дибинці, Обухівський р-н, Київська обл., 09714; код ЄДРПОУ 45993882) на користь РЕЛІГІЙНОЇ МІСІЇ «КАРІТАС-СПЕС» /CARITAS-SPES/ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ (місцезнаходження: вул. Костьольна, буд. 17, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 21664879) суму попередньої оплати у розмірі 161 313, 30 грн, 8 710, 92 грн пені, 212, 14 грн 3 % річних та 2 568, 48 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 23.07.2026.

Суддя Л.В. Сокуренко