Постановление суда № 138401798, 22.07.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/12451/26

Номер провадження № 2-з/521/130/26

УХВАЛА

22 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Шевчук Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову від 20.07.2026 року вх.№ 52490, у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714), Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 10-А, ЄДРПОУ 41405463), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович (вул. Олеся Гончара, 55, офіс 11, Київ, 01054, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника ОСОБА_1 адвоката Степанишиної Альони Сергіївни через підсистему «Електронний Суд» надійшла позовна заява до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якій позивач просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем 29.08.2016 № 16189, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк (наразі - акціонерне товариство Сенс Банк) у загальному розмірі 29476,05 доларів США.

Одночасно із позовною заявою, від представника ОСОБА_1 адвоката Степанишиної Альони Сергіївни через підсистему «Електронний Суд» до Хаджибейського районного суду міста Одеси було подано заяву про забезпечення позову (вх. №52490), у якій позивачка просить суд застосувати заходи забезпечення позову у даній справі - зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем 29.08.2016 № 16189, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк (наразі - Акціонерне товариство Сенс Банк) заборгованості у загальному розмірі 29476,05 доларів США, який перебуває на виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у рамках виконавчого провадження № 53263376.

Зокрема, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову у справі 3521/12451/26, позивачка вказала, що предмет позову у даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких вона звернулася до суду.

Також у заяві про забезпечення позову заявник просить звільнити її від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Після надходження заяви про забезпечення позову до суду, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду.

21.07.2026 року заява про забезпечення позову у справі №521/12451/26 надійшла у провадження судді Шевчук Н.О.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У даній справі, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявниця зазначила про відсутність підстав для сплати нею судового збору за подання заяви про забезпечення позову, посилаючись на вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте, суд із такими доводами заявниці не погоджується, зважаючи на таке.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. А споживачем, права якого захищаються цим законом, є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.05.2020 року у справі №320/7932/16-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Оспорювання боржником виконавчого напису по суті є оспорюванням права стягувача на позасудовий порядок реалізації права на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 розділу ІІІ Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Крім того, відповідно до абз. 3 п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, оскільки передбачені Законом пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (п. 13 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред`явлення певних позовів.

Одночасно з цим, суд зауважує, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі №521/12451/26 суд також дійшов висновку про необхідність сплати позивачкою судового збору у визначеному Законом порядку та розмірі.

Отже, у даній справі заявник - позивач у справі має сплатити судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно із п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2026 рік становить 665,60 грн., а з урахуванням коефіцієнту 0,8 532, 48 грн.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Одночасно з цим, суд роз`яснює, що повернення заяви не позбавляє права заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.

Керуючись ст. 151, 153 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову від 20.07.2026 року (вх. №52490) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714), Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 10-А, ЄДРПОУ 41405463), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович (вул. Олеся Гончара, 55, офіс 11, Київ, 01054, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повернути заявнику.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторної подачі заяви про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.07.2026 року.

Суддя Н.О. Шевчук