Решение № 138359396, 21.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3327/25

Провадження № 2/373/373/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої судді Залеської А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Короткий виклад позовних вимог та їх обґрунтування

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі директора Ткаченко М.М. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на корить ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3487711 від 08.10.2021 у загальному розмірі 28067,87 грн. Також просив стягнути судовий збір розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

08.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 3487711 шляхом обміну електронними повідомленнями та документами в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі на вебсайті Товариства. Позичальник прийняв пропозицію на укладання договору та надав відповідь (акцепт) у виді анкети-заявки, яку підписав шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення із застосуванням підпису одноразовим ідентифікатором, який попередньо був направлений кредитодавцем на мобільний телефонний номер позичальника.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу погоджену суму кредиту 5600,00 грн, перерахувавши ці кошти у день укладення договору (08.10.2021) на картковий рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки, які він вказав при оформленні договору.

Згідно п. 1.5.1 договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю одноразову комісію в розмірі 10,00 % від суми кредиту, що становить 560,00 грн.

Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом складають 1050,00 грн, що нараховуються за ставкою 1,25 % за кожен день строку користування кредитом, який становить 15 днів - до 23.10.2021 (п. 1.3, п. 1.4 договору).

Окрім цього у п. 1.6 договору передбачена стандартна (базова) процентна ставка - 5,0 % від залишку по кредиту за кожен день користування кредитом, яка застосовується у разі неповернення кредиту у визначений договором строк. У такому випадку у відношенні позичальника, який кредит не повернув діють правила автоматичної пролонгації договору на стандартних умовах (за вищою ставкою).

Відповідач не виконав своє грошове зобов`язання за кредитним договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.

26.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3487711 від 08.10.2021 до відповідача ОСОБА_1

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до боржників за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 , як боржника за кредитним договором № 3487711 від 08.10.2021.

Позивач вказує, що після набуття права вимоги за кредитним договором він не здійснював додаткових нарахувань відповідачу, а останній зі свого боку не вніс жодного платежу на погашення заборгованості, а тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3487711 від 08.10.2021 у загальному розмірі, що визначений попередніми кредиторами: 28067,87 грн, з яких: 4802,00 грн - заборгованість за кредитом; 22705,87 грн - заборгованість за процентами; 560,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Процесуальні рішення та дії у справі.

Ухвалою від 03.11.2025 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яким роз`яснено право подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні. Клопотання позивача про витребування доказів залишено без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю.

Поштова кореспонденція від суду, що була направлена за адресою реєстрації відповідача, повернулась без вручення.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду.

Відзиву на позовну заяву відповідач не надав, будь-яких клопотань до суду від нього також не надходило.

Зважаючи на такі обставини, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному порядку, без участі представника, з огляду на незначну складність та типовість справи, суд розглянув справу за письмовими матеріалами, відповідно до ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Фактичні обставини, аналіз та оцінка письмових доказів.

08.10.2021 ОСОБА_1 зареєструвався в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» на вебсайті Товариства та через особистий електронний кабінет подав заявку на отримання кредиту (Анкету-заяву на кредит) № 3487711, в якій вказано: відомості особу позичальника; сума бажаного кредиту 5600 грн, строк кредиту 15 днів; дата повернення кредиту 23.10.2021; загальна сума до повернення (сукупна вартість кредиту) 7210 грн, до якої включено: 560 грн - комісія за надання кредиту; 1050,00 грн - проценти, нараховані за ставкою 1,25 % за кожен день строку користування кредитом (за 15 днів). В Анкеті-заяві наявна таблиця, яка відображає процес оформлення та розгляду заяви позичальника в ІТС товариства. По заяві позичальника кредитодавцем прийнято рішення 08.10.2021 про погодження викладених у заявці умов кредитування (а.с. 53-54).

Згідно довідки ТОВ «МІЛОАН» про ідентифікацію особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ідентифікований кредитодавцем та 08.10.2021здійснив підписання договору ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора S16580, який був направлений йому на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 64).

Таким чином, 08.10.2021 був укладений договір про споживчий кредит № 3487711 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронному виді, текст якого направлений кредитодавцем в особистий кабінет позичальника та підписаний (акцептований) ним шляхом уведення одноразового ідентифікатора (а.с. 41-50).

За змістом кредитного договору сторони погодили наступні умови кредитування: сума кредиту 5600,00 грн (п. 1.2); строк надання кредиту 15 днів (п. 1.3); термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів: 23.10.2021 (п. 1.4); комісія за надання кредиту 560,00 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 10,00 % від суми кредиту (п. 1.5.1); проценти за користування кредитом становлять 1050,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку по кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Тип процентної ставки фіксована (п. 1.7).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника становить 7210,00 грн, з яких загальні витрати споживача (проценти та комісія) складають 1610,00 грн (п. 1.5).

Згідно з п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 договору (тобто до 21.10.2021), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.

Можливість продовження кредитування (пролонгація) на умовах застосування процентної ставки, визначеної у п. 1.5.2 договору (1,25 % в день), врегульовано п. 2.3.1.1 договору, де передбачено періоди, на які може бути продовжено, визначений у п. 1.3 договору строк кредитування, а також вказана ставка комісії у відсотках від поточного залишку по кредиту, яка нараховується за пролонгацію у таких розмірах: 3% - за пролонгацію на 3 дні: 5 % - за пролонгацію на 5 днів; 10% - за пролонгацію 15 днів.

У цьому пункті зазначається, що для продовження строку кредитування на тих самих умовах позичальник обов`язково має сплатити частину боргу по кредиту.

Водночас, пунктом 1.6 договору передбачено ще один вид та розмір процентної ставки під назвою «стандартна (базова) процентна ставка» за користування кредитом, яка становить 5,00 % в день від фактичного залишку кредиту, яка згідно положень п. 2.2.3 застосовується у випадку неповернення кредиту у строк, визначений договором або у строк пролонгації договору, та згідно умов договору визначається як: автоматичне продовження кредитування на стандартних умовах не більше 60 днів (п. 2.3.1.2) або мати характер відповідальності за прострочення грошового зобов`язання в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України (п. 4.2).

Додатком до договору є Графік платежів, згідно якого у день закінчення строку, на який надано кредит 23.10.2021 позичальник повинен повернути кредит - 5600,00 грн, сплатити комісію - 560,00 грн та проценти - 1050,00 грн, а всього 7210,00 грн. У примітці до Графіку зазначено, що у випадку продовження строку кредитування відповідно до п. 2.3 кредитного договору, позичальник доручає кредитодавцю самостійно оновити Графік платежів/скласти його у новій редакції та розмістити в особистому кабінеті позичальника. В оновленому Графіку відображаються актуальні відомості про нову дату платежу та розмір заборгованості станом на таку дату (а.с.50).

Пунктом 3.2.6 договору передбачено право кредитодавця відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати свої права за цим договором на користь третіх осіб у будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

TOB «МІЛОАН» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти з використанням платіжної системи Mastercard на номер картки НОМЕР_3 , що підтверджено електронною квитанцією ТОВ «ФК «Елаєнс», де вказано: отримувач коштів - ОСОБА_1 , призначення платежу - кредитний договір № 3487711 від 08.10.2021, сума платежу - 5600,00 грн, дата переказу - 08.10.2021 (а.с.65).

26.01.2022 ТОВ «МІЛОАН» (клієнт) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (фактор) уклали Договір факторингу № 26-01/2022-83, за умовами якого (п. 2.1 договору) ТОВ «МІЛОАН» відступило за плату (фінансування), а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до боржників на загальну суму 83672331,46 грн (а.с. 71-89).

Згідно п. 7.1 розмір фінансування за цим договором згідно Реєстру боржників складає 4097773,59 грн, які фактор ТОВ «Вердикт Капітал» сплачує клієнту ТОВ «МІЛОАН» шляхом одноразового перерахування коштів протягом 5 банківських днів.

До позовної заяви додано платіжне доручення № 324190002 від 27.01.2022 про переказ коштів від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на рахунок ТОВ «МІЛОАН» в сумі 4097773,59 грн за договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 (а.с. 90).

Також до позову долучено Акти приймання-передачі Реєстру боржників від 26.01.2022, що є додатками до Договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022, де вказано, що клієнт передав фактору права грошової вимоги до боржників кількістю 3679 на суму заборгованості 83672331,46 грн згідно Реєстру боржників в електронному вигляді на флеш-носії у розмірі 1051 Кбайт (а.с. 91-92).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників ТОВ «МІЛОАН» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (п/номер у реєстрі 1525) за кредитним договором № 3487711 від 08.10.2021 на суму заборгованості 21104,97 грн, з яких: 4802 грн - заборгованість за кредитом; 560 грн - заборгованість по комісії; 15742,97 грн - відсотки (а.с. 96).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (новий уклали Договір про відступлення (куплю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за умовами якого (п. 2.1) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» шляхом продажу відступило новому кредитору -ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належні йому права вимоги до боржників (а.с. 97-117).

Згідно п. 7.1, 7.2 згаданого договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачує ТОВ «Вердикт Капітал» грошові кошти в сумі 5312491,59 грн протягом 1065 календарних днів з дати підписання цього договору.

Представник позивача долучив до позовної заяви акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» має непогашені грошові зобов`язання перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», які виникли на підставі Договору про відступлення (куплю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 в сумі 5312491,59 грн, та які сторони договору вважають припиненими (а.с. 118-120).

Також до позову долучено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023, де вказано, що ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняв Реєстр боржників кількістю 207307, права вимоги за якими відступаються (а.с. 121-122).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення (куплю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (п/номер у реєстрі 47292) за кредитним договором № 3487711 від 08.10.2021 на загальну суму заборгованості 28067,87 грн, з яких: 4802,00 грн - кредит; 560,00 грн - комісія; 22705,87 грн - відсотки.

На підтвердження позовних вимог розміру кредитної заборгованості в сумі 28067,87 грн, яку позивач поросить стягнути з відповідача на свою користь до позову долучено, складений кредитодавцем ТОВ «МІЛОАН» розрахунок заборгованості: «Відомість про щоденні нарахування та погашення» за період з 08.10.2021 ро 12.01.2022 (а.с. 66-68), а також розрахунок заборгованості, що складений наступним кредитором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 (а.с. 69).

Розрахунок заборгованості, складений ТОВ «МІЛОАН» свідчить, що у день укладення договору 08.10.2021 окрім суми кредиту 5600,00 грн (п. 1.2 договору), позичальнику нарахована та включена до заборгованості комісія за надання кредиту 560,00 грн (п. 1.5.1), а з 09.10.2021 розпочалось нарахування процентів за ставкою, вказаною у п. 1.5.2 договору (1,25 % в день ) - по 70 грн щодня до 23.10.2021, що є датою повернення кредиту згідно п. 1.4 договору. За цей період проценти склали 1050,00 грн.

23.10.2021 позичальник здійснив платіж на погашення заборгованості у сумі 882,00 грн. Вказані кошти розподілені кредитодавцем наступним чином: 280,00 грн - на погашення тіла кредиту; 322,00 грн - на часткове погашення процентів; 280,00 грн - на сплату комісії (5,00 % від суми кредиту) згідно п. 2.3.1.1 договору за пролонгацію строку кредитування на 7 днів за процентною ставкою - 1,25 % вдень (п. 1.5.2).

30.10.2021 позичальник здійснив платіж на погашення заборгованості у сумі 882,00 грн. Вказані кошти розподілені кредитодавцем наступним чином: 266,00 грн - на погашення тіла кредиту; 350,00 грн - на погашення процентів; 266,00 грн - на сплату комісії (5,00 % від суми залишку по кредиту) згідно п. 2.3.1.1 договору за пролонгацію строку кредитування ще на 7 днів за процентною ставкою 1,25 % вдень.

06.11.2021 позичальник здійснив платіж на погашення заборгованості у сумі 873,00 грн. Вказані кошти розподілені кредитодавцем наступним чином: 252,00 грн - на погашення тіла кредиту; 369,00 грн - на погашення процентів; 252,00 грн - на сплату комісії (5,00 % від суми залишку по кредиту) згідно п. 2.3.1.1 договору за пролонгацію строку кредитування на додаткові 7 днів за ставкою 1,25 % вдень.

13.11.2021 (кінець строку останньої 7- денної пролонгації) позичальник не вніс платежу і його загальна заборгованість на цю дату склала 6698,97 грн, до якої увійшли: 4802 грн - тіло кредиту; 1336,97 грн - проценти; 560 грн - комісія за надання кредиту.

У період з 14.11.2021 по 12.01.2022 (усього 60 днів) ТОВ «МІЛОАН» з посиланням на п. 1.6 та п. 2.3.1.2 договору донараховав відповідачу відсотки за ставкою 5,00 % в день від суми залишку по кредиту, які склали 14406,0 грн. (4802 грн х 5,0% х 60 днів). Відтак, загальна сума несплачених процентів за розрахунками кредитодавця становить 15742,97 грн (1336,97 грн + 14406,0 грн/донараховано після строку).

З урахуванням вищенаведеного, у підсумку свого розрахунку кредитодавець ТОВ «МІЛОАН» станом на 12.01.2022 визначив заборгованість ОСОБА_1 в сумі 21104,97 грн, з яких: 4802,00 грн заборгованість за кредитом; 15742,97 грн заборгованість по відсоткам; 560,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.

Розрахунок заборгованості, що складений ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів) свідчить, що наступний кредитор здійснив додаткове нарахування відповідачу відсотків за ставкою - 5,00 % в день від суми залишку по кредиту (по 240,10 грн), що разом склало 6962,90 грн (240,10 грн х 29 днів). У підсумку свого розрахунку ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» визначив заборгованість ОСОБА_1 в сумі 28067,87 грн, з яких: 4802,00 грн - неповернутий кредит; 22705,87 грн - відсотки; 560,00 грн - комісія за надання кредиту.

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», до якого на підставі договору від 10.01.2023 перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 по заборгованості за кредитним договором № 3487711 від 08.10.2021, суму боргу не змінював та просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 28067,87 грн.

Правове регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до положень ст. 12 та ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; 2) електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно положень ч. 1- 3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності, справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

За правилами ч.3 ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування» до нового кредитора переходять передбачені цим законом зобов`язання кредитодавця, зокрема щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки).

Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні спору та висновки суду.

Відповідно до норм цивільного законодавства, що наведені вище, істотними (основними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом (плата) та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема: умови щодо продовження строку договору, відповідальності сторін, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування тощо.

Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п.5, 9 ч.3 ст.18 цього Закону несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором; установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру. Наведений перелік несправедливих умов не є вичерпним.

У ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» також зазначається, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону).

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачиться на користь споживача.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Письмовими матеріалами доведено, що 08.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 3487711 у формі електронного документу, який направлено позичальнику в особистий кабінет, створений в ІТС на вебсайті товариства та акцептований (підписаний) позичальником з використання аналогу ЕЦП одноразовим ідентифікатором.

Позичальник ознайомився з істотними (основними) умови кредитного договору, прийняв їх та подав Анкету-заяву на кредит № 3487711 від 08.10.2021. Кредитодавець на підставі заяви ОСОБА_1 прийняв рішення про надання кредиту в сумі 5600,00 грн на строк 15 днів, зі сплатою комісії за надання кредиту 560,00 грн, що становить 10,00 % від суми кредиту та зі сплатою процентів усього в сумі 1050,00 грн, що нараховуються за кожен день строку користування кредитом за ставкою 1,25 % (п. 1.5.2 договору).

Пунктом 2.3.1.1 договору передбачені розміри додаткової комісії: 3%, 5% та 10% від суми залишку по кредиту за пролонгацію кредитування на 3 дні, 7 днів та 15 днів на попередніх умовах (за ставкою 1,25 % в день). Така пролонгація строку користування допускається за умови, якщо позичальник вчинить активні дії та погасить певну частку заборгованості по кредиту.

Загальна сума до повернення станом на день закінчення строку кредитування - 23.10.2021, для споживача складала: 7210,00 грн, що визначається як орієнтовна загальна вартість кредиту (5600,00 грн/кредит + 560,00 грн/комісія + 1050,00 грн/ відсотки).

ТОВ «МІЛОАН» 08.10.2021 перерахував на рахунок позичальника ОСОБА_1 за номером його банківської картки кредитні кошти в сумі 5600 грн, що підтверджується квитанцією платіжного провайдера в системі платежів-онлайн ТОВ «ФК «Елаєнс».

Згідно «Відомості про щоденні нарахування та погашення» за договором № 3487711, що складений кредитодавцем, позичальник вніс наступні платежі на погашення заборгованості: 23.10.2021 - 882,00 грн, 30.10.2021 - 882,00 грн та 06.11.2021 - 873,00 грн, які були недостатніми для погашення усієї суми кредитного боргу, а тому відповідні кошти розподілені кредитором частково на погашення кредиту, частково на сплату процентів, а решта списано на сплату комісії за пролонгацію строку користування кредитом за ставкою процентів 1,25 % в день. Усього відповідач сплатив 2637,00 грн.

У зв`язку з цим на підставі п. 2.3.1.1 строки кредитування три рази після кожного платежу були продовжені (пролонговані): 23.10.2021 на 7 днів; 30.10.2021 на 7 днів та 06.11.2021 на 7 днів до 13.11.2021.

Верховний суд у постанові по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зауважив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку може належати зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 справа № 911/3685/17.

Таким чином, зробивши часткову оплату заборгованості по кредиту відповідач ОСОБА_1 вчинив конклюдентні дії щодо визнання цього договору.

26.01.2022 ТОВ «МІЛОАН» на підставі договору факторингу № 26-01/2022-83 відступив ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 3487711 від 08.10.2021 на суму заборгованості 21104,97 грн, до якої включено: 4802,00 грн - сума кредиту; 560,00 грн - комісія; 15742,97 грн - проценти, що нараховані як за ставкою 1,25% в день протягом строку кредитування з урахуванням пролонгацій (до 13.11.2021), так і за ставкою 5% в день, що нараховані за додаткові 60 днів, у зв`язку з неповерненням відповідачем усієї суми кредиту, процентів та комісії на день закінчення пролонгованого строку.

10.01.2023 на підставі договору № 10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3487711 від 08.10.2021 на суму кредитної заборгованості - 28067,87 грн, яка збільшена ТОВ «Вердикт Капітал» за рахунок донарахування відсотків за ставкою 5,0% в день у сумі 6962,90 грн за понадстрокове користування кредитом.

Проаналізувавши зміст кредитного договору та розрахунки заборгованостей, складені кредиторами, суд встановив, що до суми кредитної заборгованості в розмірі 28067,87 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, увійшли такі складові:

1.сума наданого та неповернутого кредиту - 4802,00 грн;

2.комісія за надання кредиту (одноразова) - 560,00 грн згідно п. 1.5.1 договору;

3. несплачені проценти за користування кредитом, нараховані за ставкою 1,25 % в день (п. 1.5.2 договору) протягом строку кредитування, включаючи додаткові строки згідно пролонгації на умовах п. 2.3.1.1 договору, - 1336,97 грн (до 13.11.2021);

4. проценти, що нараховані відповідачу кредитодавцем ТОВ «МІЛОАН» за понадстрокове користування кредитом, протягом наступних 60 днів з 14.11.2021 по 12.01.2022 за ставкою 5,00 % в день, передбаченою у п. 1.6 договору - 14406,00 грн;

5. проценти, що донараховані ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів) за ставкою 5,00 % - 6962,90 грн.

Перевіряючи обґрунтованість вимог нового кредитора (позивача у справі) про стягнення з боржника (відповідача) кредитної заборгованості у заявленому розмірі, суд перевіряє правильність визначення розміру заборгованості попередніми кредиторами на відповідність не лише умовам договору, а й вимогам закону.

Істотні (необхідні) умови кредитування наведені у розділі 1 Договору про споживчий кредит № 3487711 від 08.10.2021 та в анкеті-заяві позичальника № 3487711 від 08.10.2021, яку погодив кредитодавець своїм рішенням від 08.10.2021 про надання кредиту по заяві. На таких самих умовах складено графік платежів (додаток № 1 до договору) та паспорт споживчого кредиту № 3487711 (додаток № 2 до договору).

Відповідно до умов кредитного договору № 3487711 та Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього договору, основне грошове зобов`язання за договором для позичальника ОСОБА_1 складається з наступного: сума кредиту ? 5600,00 грн; комісія за надання кредиту - 560,00 грн; проценти за користування кредитом за 15 днів строку кредитування за ставкою 1,25 % в день (п. 1.5.2) - 1050,00 грн. Зазначене грошове зобов`язання відповідач повинен був виконати не пізніше 23.10.2021 (п. 1.4 договору), а у випадку пролонгації на умовах, визначених п. 2.3.1.1 договору - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

У досліджуваній ситуації відповідачем на підставі п. 2.3.1.1 строки кредитування три рази після кожного платежу були продовжені (пролонговані): 23.10.2021 на 7 днів; 30.10.2021 на 7 днів та 06.11.2021 на 7 днів до 13.11.2021.

Незважаючи на це, кредитодавець після закінчення, визначеного в договорі строку кредитування, який з урахуванням пролонгацій сплив 13.11.2021, не припинив нарахування відсотків на суму залишку по кредиту та протягом наступних 60 днів - до 12.01.2022 здійснив нарахування відсотків у сумі 14406,00 грн за вищою процентною ставкою - 5,00% в день (по 240,10 грн щодня). В подальшому новий кредитор ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» нарахував відповідачу додаткові відсотки за понадстрокове користування кредитом: з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів) за ставкою 5,00 %, які склали суму 6962,90 грн (240,10 грн х 29 днів).

У цьому контексті суд звертає увагу, що пунктом 1.7 договору про споживчий кредит визначено тип процентної ставки - фіксована, яка за правилом ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України не підлягає зміні протягом всього строку кредитування.

Водночас, кредитодавець у договорі передбачив два розміри процентної ставки: 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2) у тому числі на умовах пролонгації згідно п. 2.3.1.1 договору; та 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).

Обидві ці процентні ставки застосовані кредиторами при розрахунку заборгованості, а тому суд більш детально дослідив та проаналізував умови договору, які передбачають застосування вищої за розміром процентної ставки (п. 1.6 договору).

Застосування денної процентної ставки 5,0 % (п. 1.6) передбачено додатковими умовами договору виключно на випадок невиконання (прострочення виконання) позичальником свого грошового зобов`язання. Так, за загальним правилом п. 2.2.3 договору ставка процентів, передбачена п. 1.6 застосовується у випадку неповернення кредиту у визначений договором строк, у тому числі пролонгований строк.

При цьому, пунктом 2.3.1.2 договору кредитодавець передбачив можливість нарахування процентів споживачу за ставкою, визначеною у п. 1.6 договору (5,00 % в день) у випадку, якщо позичальник до закінчення строку, на який надавався кредит не виконав своє грошове зобов`язання: не повернув кредитні кошти, а продовжив користуватись кредитом. У такому випадку кредитодавець закріпив за собою право без повідомлення та згоди позичальника продовжити його кредитування за вищою процентною ставкою, вказаною у п. 1.6 договору максимально ще 60 календарних днів.

Цим правилом скористався кредитодавець ТОВ «МІЛОАН»

Також у п. 4.2 кредитного договору передбачено додаткове правило для застосування процентної ставки згідно п. 1.6 договору (5,0% в день), яке теж пов`язане з неповерненням кредиту у визначений договором строк, в тому числі з урахуванням пролонгацій, що має характер відповідальності за прострочення боржником грошового зобов`язання в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України

Цим правилом скористався наступний кредитор ТОВ «Вердикт Капітал»

Суд вважає, що відповідні умови договору про застосування кредитором після спливу, визначеного в договорі строку кредитування, у чотири рази вищої денної процентної ставки за користування кредитом є істотними змінами умов договору, що погіршують становище позичальника, оскільки тягнуть за собою значне збільшення загальної вартості кредиту, яка не була визначена (обрахована) на день укладання договору. Тому, впровадження (застосування) таких умов договору кредитодавцем, без повідомлення позичальника та без отримання від нього згоди на відповідні зміни порушує, визначені Законом права споживача.

За правилами ч. 7 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» ( в редакції чинній на момент спірних правовідносин) умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. На переконання суду це положення стосується, у тому числі, умов договору щодо автоматичного продовження (пролонгацій) визначеного в договорі строку кредитування за вищою процентною ставкою, яка не враховувалась при визначенні вартості кредиту.

З врахуванням зазначеного, застосування кредитодавцем положення п. 2.3.1.2 договору щодо так званої пролонгації кредитування за вищою процентною ставкою (5% в день) протягом додаткових 60 днів, внаслідок невиконання позичальником обов`язку повернути кредит у визначений договором строк, не підпадає під поняття «пролонгація», так як змінює умови кредитування на шкоду споживача, а тому визнається судом таким що створює істотний дисбаланс між правами споживача та кредитора. Отже, відповідне положення договору не підлягає застосуванню, оскільки обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом «Про захист прав споживачів».

Що стосується пункту 4.2 договору про споживчий кредит, то тут прямо передбачено застосування денної процентної ставки, визначеної у п. 1.6 договору (5 %) у разі прострочення позичальником зобов`язань згідно з умовами договору, починаючи з дня наступного дня за датою спливу строку кредитування, що за своєю юридичною природою є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Отже, для суду очевидним є те, що застосування збільшеної процентної ставки 5,00 % в день, визначеної у п. 1.6 договору, передбачено лише на випадок невиконання позичальником свого основного грошового зобов`язання у строк, на який надавався кредит (з урахуванням усіх пролонгацій). При цьому, ставка процентів у пункті 1.6 договору хоч і названа у змісті договору стандартною (базовою), однак згідно умов договору застосовується виключно для нарахування процентів після спливу строку, на який надавався кредит. Тож передбачений договором порядок застосування ще однієї вищої за розміром процентної ставки під назвою «стандартна» є нічим іншим, як нечіткі та двозначні умови договору.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа №444/9519/), від 04.07.2018 (провадження №14-154цс18) та від 31.10.2018 (провадження №14-318цс18) право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після закінчення строку, на який надавався кредит, або у разі пред`явлення банком вимоги до позичальника про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування кредитором процентів на суму невиконаного (простроченого) грошового зобов`язання має юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України.

Водночас, пунктом 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) було передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є боржником за договором про споживчий кредит № 3487711 від 08.10.2021. Отримавши кредитні кошти в сумі 5600,00 грн строком користування на 15 днів, відповідач на підставі п. 2.3.1.1 Договору продовжив (пролонгував) строки кредитування три рази після кожного: 23.10.2021 на 7 днів; 30.10.2021 на 7 днів та 06.11.2021 на 7 днів до 13.11.2021.

Враховуючи усе вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів в загальному розмірі 21368,90 грн, які нараховані після спливу, визначеного в договорі строку кредитування з урахуванням пролонгацій (тобто, після 13.11.2021) за ставкою, передбаченою у п. 1.6 договору (5,00 % в день), а саме: за період з 14.11.2021 по 12.01.2022 (60 днів) - 14406,00 грн, та за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів) - 6962,90 грн, оскільки такі проценти мають юридичну природу відповідальності споживача за прострочення грошового зобов`язання (ч.2 ст.625 ЦК України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь нового кредитора - позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» кредитну заборгованість за договором № 3487711 від 08.10.2021 у загальному розмірі 6698,97 грн, яка складається з наступного: 4802,00 грн - заборгованість по кредиту; 1336,97 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом протягом строку кредитування; 560,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Розподіл судових витрат

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,4 грн, що підтверджується квитанцією та випискою про зарахування коштів до спеціального фонду державного бюджету.

Позивачем визначено ціну позову сумою стягнення 28067,87 грн. Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 6698,97 грн, що становить 23,87 % від ціни позову, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 578,23 грн (2422,40 грн х 23,87 %).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», в якому наведена тарифікація послуг клієнту; заявку на надання юридичної допомоги № 1678 від 01.09.2025 по супроводу примусового стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ; витяг з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 на суму 13000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд окрім положень щодо пропорційності такого відшкодування, керується положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), їх обсягу, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Оцінюючи складність справи як типову та малозначну, враховуючи предмет спору, якість змісту позовної заяви, де мінімально (загально) викладені обставини щодо виникнення заборгованості та її розміру та зовсім не обґрунтовано нарахування процентів за двома різними ставками, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, а також суму стягнення, суд зменшує заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та визначає їх в сумі 2500,00 грн, що відповідає критерію реальності, розумності та справедливості, а також є співмірним із наданими послугами та їх якістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3487711 від 08.10.2021 у загальній сумі 6698,97 грн (шість тисяч шістсот дев`яносто вісім гривень 97 копійок), яка складається з: 4802,00 грн - заборгованості за кредитом; 1336,97 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом; 560,00 грн - заборгованості за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені судові витрати в сумі 3078,23 грн (три тисячі сімдесят вісім гривень 23 копійки), з яких: 578,23 грн - судовий збір; 2500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Залеська