Решение № 138333334, 20.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/8757/25

Номер провадження2/205/1042/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «Українські Фінансові Операції» Дідух Є.О. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що 03.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 14 600,00 гривень строком на 350 днів. Кредитний договір укладений в електронній формі за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7» та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». 06.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до Договору №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року. Відповідно до Додаткового договору відповідач отримала кредит у сумі 2 400,00 гривень. Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Договором сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 17 000,00 гривень. Кредитодавець свої зобов?язання виконав в повному обсязі, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач належним чином свої зобов?язання не виконав, у зв?язку з чим утворилася заборгованість. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов?язань перед первісним кредитором, 23.09.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором №4354540 від 03.02.2024 року в загальній сумі 124 794,00 гривень, з якої: заборгованість з тіла кредиту 17 000,00 гривень, заборгованість за процентами 99 294,00 гривень, штрафні санкції 8 500,00 гривень. Станом на дату укладання договору факторингу від 23.09.2024 року №23/09/2024, строк дії Договору №4354540 від 03.02.2024 року не закінчився. Тому в межах строку дії договору, укладеному між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські Фінансові Операції» у період з 24.09.2024 року по 17.01.2025 року (116 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 49 300,00 гривень. Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання. Після укладення Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Українські Фінансові Операції», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором №4354540 від 03.02.2024 року загальною сумою 174 094,00 гривень, яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту - 17 000,00 гривень, нарахованих процентів первісним кредитором 99 294,00 гривень, нарахованих процентів позивачем за 116 календарних днів 49 300,00 гривень, штрафні санкції 8 500,00 гривень. Враховуючи норми чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції за Договором в розмірі 8 500,00 гривень. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 165 594,00 гривень, яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту - 17 000,00 гривень, нарахованих процентів первісним кредитором 99 294,00 гривень, нарахованих процентів позивачем за 116 календарних днів 49 300,00 гривень, судові витрати в розмірі 2 422,40 гривень сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.

23.09.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Мотальовою-Кравець В.Ю. через систему «Електронний суд» до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обгрунтування зазначено, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 148 594,00 гривень не є співрозмірною сумі кредиту у 17 000,00 гривень за договором №4354540, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов?язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов?язань за кредитним договором. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Українські Фінансові Операції» не повернуті, а також вимоги частини другої ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, відтак позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов?язання виконати боржником обов?язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Вважають, що позовні вимоги ТОВ «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором не підлягають задоволенню в повному обсязі.

24.09.2025 року представник позивача ТОВ «Українські Фінансові Операції» Лисенко Д.В. через систему «Електронний суд» до суду надано відповідь на відзив, в якому просить позов задовольнити повністю, залучити до матеріалів справи та врахувати лист НБУ від 19.02.2024 14-0004/12907 (щодо роз?яснень застосування законодавства максимального розміру денної процентної ставки) та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08.09.2025 у справі №385/99/25, задовольнити клопотання позивача про витребування доказу. В обгрунтування зазначено, що відзив подано із порушенням процесуального строку та не містить мотивованого клопотання про його поновлення, тому вважається не поданим. Поточнює, що відповідач не заперечує факту укладення Договору, отримання коштів позичкодавця на його виконання та не належну платіжну дисципліну позичальника. Доводи відповідача на те, що нараховані проценти є несправедливими, не є слушними, оскільки перед укладанням кредитного договору відповідач був ознайомлений з його умовами та розміром процентної ставки, та його умови не оспорював, вимог про визнання кредитного договору або окремих його умов недійсними відповідач не пред?являв, правом відмовитися від укладення договору не скористався. Зазначає, що відповідач не надає контр-розрахунків заборгованості, висловлюючи загальні заперечення проти позову. Зауважує, що відповідач не звернув увагу на лист первісного кредитора від 24.09.2024 адресований новому кредитору, в якому міститься дата та спосіб повідомлення боржника за договором №4354540 про відступлення права вимоги та не спростував відомості, які містить вищезазначений лист, та не надав доказ сплати заборгованості.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30.09.2025 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17.11.2025 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Українські Фінансові Операції» Дідуха Є.О. про витребування доказів та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, яка містить банківську таємницю щодо відповідача ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду від 17.11.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» до суду направлено відповідь, в якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). По рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 2 400,00 гривень за період 06.02.2024-06.02.2024 від 06.02.2024 року, призначення: IPAY_CREDIT_MC1, Banderu9. Також по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 14 600,00 гривень за період 03.02.2024-03.02.2024 від 03.02.2024 року, призначення: IPAY_CREDIT_MC1, Banderu9.

Представник позивача ТОВ «Українські Фінансові Операції» до судового засідання не з`явився, у відповіді на відзив зазначив про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. просила розглянути справу без участі відповідача та представника. Свою позицію виклали у вищезазначеному відзиві.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 14 600,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності та зобов?язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно п. 1.1 Договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами Товариства, зокрема, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході в Особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

Підписуючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) про фінансову послугу та про її надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої для прийняття Клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання, та яка розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» (може на застосовуватись, якщо загальний розмір кредиту за Договором не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення Договору); він ознайомлений з усіма умовами Правил, актуальна на дату укладання Договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п.9.9 Договору).

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «46581», відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 14 600,00 гривень.

Сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір/угода. При цьому Сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення Клієнтом першого платежу за Договором відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору) (п. 1.2.1 Договору).

Строк кредитування (строк, на який надається кредит): 350 днів. Періодичність платежів - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п. 1.3 Договору).

Строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені Договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою Сторін, шляхом укладання Сторонами додаткового договору/угоди до цього Договору. Ініціювання Клієнтом продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку Договору відбувається без змін умов цього Договору в бік погіршення для Клієнта. У Клієнта наявне право ініціювати укладення додаткового договору/угоди для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання (п.п.1.3.1, 1.3.2 Договору).

Відповідно до п.1.4 Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процента ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 2,50%. Знижена процентна ставка становить 1,63% за кожен день користування кредитом та застосовується відповідно до умов Договору п.1.4.2.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п.2.1 Договору).

Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов?язок та 03.02.2024 року перерахував відповідачу ОСОБА_1 шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 кредитних коштів в розмірі 14 600,00 гривень, що підтверджується копією довідки Вих.№1254-0310 від 03.10.2024 платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування коштів на суму 14 600,00 гривень за період 03.02.2024-03.02.2024 від 03.02.2024 року, призначення: IPAY_CREDIT_MC1, Banderu9 на картку рахунок № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) ОСОБА_1 .

Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до Договору №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року. Відповідно до Додаткового договору відповідач отримала кредит у сумі 2 400,00 гривень. Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Договором сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 17 000,00 гривень (п.1.3 Додаткового договору).

Відповідно до п.1.5 Додаткового договору, строк кредитування та періодичність сплати процентів залишаються незмінними, відповідно до п.1.3 Договору.

За користування кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п.1.4 Договору. З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п. 1.2-1.3 Додаткового договору) денна процентна ставка за договором у разі використання клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 2,438% (п.1.6 Додаткового договору).

Відповідно до п.2.1 Додаткового договору, Товариство протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Додаткового договору надає кредит (додаткову суму) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Додатковий договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «35334», відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно умов Додаткового договору, первісний кредитор ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконав свій обов?язок та 06.02.2024 року перерахував відповідачу ОСОБА_1 шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 кредитних коштів в розмірі 2 400,00 гривень, що підтверджується копією довідки Вих.№1255-0310 від 03.10.2024 платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування коштів на суму 2 400,00 гривень за період 06.02.2024-06.02.2024 від 06.02.2024 року, призначення: IPAY_CREDIT_MC1, Banderu9 на картку рахунок № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) ОСОБА_1 .

Відповідач зобов?язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.1.2 Договору).

Проте, всупереч умовам договору відповідач ОСОБА_1 зобов?язання за кредитним договором та додатковим договором належним чином не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості.

За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4354540 від 03.02.2024 року у період з 03.02.2024 року по 23.09.2024 року включно відповідачем ОСОБА_1 здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 0,00 гривень, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,00 гривень та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 0,00 гривень.

Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених відповідачем ОСОБА_1 за Договором зазначено в Розрахунку заборгованості наданим позивачем.

Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом обміну електронним повідомленням, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови:

- пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), розміщена на сайті кредитора;

- заявка сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором;

- відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаного при його ідентифікації на сайті.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти) №4354540 від 03.02.2024 року, а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору, з яким вона попередньо уважно ознайомилася. Акцептовані нею умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Крім того, відповідач розуміла, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).

Для підписання і укладення цього правочину був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача.

Своїм підписом на договорі відповідач підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, в тому числі й з порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що кредитний договір №4354540 від 03.02.2024 року та Додатковий договір підписано відповідачем ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим вона акцептувала пропозицію позивача та уклала кредитний договір та Додатковий договір шляхом введення одноразових ідентифікаторів на сайті ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які отримала на свій мобільний телефон.

Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків.

Доказів визнання кредитного договору недійсними до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів на спростування факту їх підписання відповідачем.

Вимоги позивача заявлені на підставі невиконання відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору №4354540 від 03.02.2024 року.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Враховуючи невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх боргових зобов?язань перед первісним кредитором, 23.09.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу №23/09/2024, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року перейшло до позивача ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Відповідно п.1.3. Договору факторингу ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до Додатку №1 Витягу з Реєстру боржників від 23.09.2024 року до Договору факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (2211) на загальну суму 124 794,00 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 17 000,00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 99 294,00 гривень, сума заборгованості за пенею, штрафами - 8 500,00 гривень.

Відповідно до п.1.1 вищезазначеного Договору факторингу, за цим договором фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом ( плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п.1.3 Договору №4354540, строк кредиту 350 днів: з 03.02.2024 по 17.01.2025.

Станом на дату укладання договору факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024 року, строк дії Договору №4354540 від 03.02.2024 року не закінчився. Тому в межах строку дії договору, укладеному між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські Фінансові Операції» у період з 24.09.2024 року по 17.01.2025 року (116 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 49 300,00 гривень.

Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному у п.1.3 Договору №4354540 від 03.02.2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 у сумі 148 594,00 гривень (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 99 294,00 гривень, нараховані проценти позивачем у сумі 49 300,00 гривень).

Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання.

Після укладення Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Українські Фінансові Операції», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем за Договором №4354540 від 03.02.2024 року загальною сумою 165 594,00 гривень, яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту - 17 000,00 гривень, нарахованих процентів первісним кредитором 99 294,00 гривень, нарахованих процентів позивачем за 116 календарних днів 49 300,00 гривень.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 8 500,00 гривень позивач відмовився від стягнення останніх, враховуючи норми чинного законодавства.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, позивач ТОВ «Українські Фінансові Операції» набув право належного кредитора до відповідача ОСОБА_1 за Договором №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що позивачем на підтвердження факту набуття права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 надано копії: Договору №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року з додатками та Паспорту споживчого кредиту, Додаткового договору від 06.02.2024 року до Договору №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року та Паспорту споживчого кредиту які підписані відповідачем ОСОБА_1 електронними ідентифікаторами; Розрахунку заборгованості за Договором №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року станом на 23.09.2024 року Секретарьової Р.М. від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»; Розрахунку заборгованості ТОВ «Українські Фінансові Операції» за Договором №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року за 116 календарних днів (24.09.2024-17.01.2025), довідки Вих.№1254-0310 від 03.10.2024 платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», довідки Вих.№1255-0310 від 03.10.2024 платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, який подано після закінчення строку, встановленого ухвалою суду про відкриття провадження, при цьому клопотання про поновлення процесуального строку відповідачем не заявлено. Разом з тим наведені у відзиві доводи були перевірені судом та не спростовують обставин, встановлених під час розгляду справи, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Кредитний договір №4354540 від 03.02.2024 року та Додатковий договір від 06.02.2024 року було укладено в електронній формі з використанням електронного підпису через одноразові ідентифікатори. Відповідно до ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. З огляду на це, можна дійти висновку, що дотримано всіх умов правомірності вищезазначеного кредитного договору, передбачених законодавством.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачеві у власність грошові кошти у загальному розмірі 17 000,00 гривень, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, що підтверджується належними та достатніми доказами, а саме: довідкою Вих.№1254-0310 від 03.10.2024 платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», довідкою Вих.№1255-0310 від 03.10.2024 платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк».

Отже факт укладення кредитного договору, яким погоджено усі істотні умови, зокрема розмір кредиту, відсоткову ставку, строк кредитування та отримання кредитних коштів є доведеним та підтверджений матеріалами справи.

До того ж відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечувала факт укладання Договору та отримання кредитних коштів.

Позивач набув право належного кредитора до відповідача за Договором №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем до суду надано поденний розрахунок заборгованості за Договором, який є належним та достатнім доказом заборгованості, в якому зазначено нараховані відсотки за кредитним договором, що є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Відповідач допустила неналежне виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підтверджується наданим позивачемподенним Розрахунком заборгованості за Договором № 4354540 від 03.02.2024 року у період з 03.02.2024 року по 23.09.2024 року від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Розрахунком заборгованості ТОВ «Українські Фінансові Операції» за Договором №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року за 116 календарних днів (24.09.2024-17.01.2025), з яких вбачається, що відповідач не погашала заборгованість та не виконувала свої зобов?язання.

Проте Відповідач не погоджується з заявленою позивачем до стягнення заборгованістю за нарахованими процентами в розмірі 148 594,00 гривень, та зазначає, що остання є не співрозмірною сумі кредиту у 17 000,00 гривень, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов?язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов?язань за кредитним договором.

Підписанням договору кредиту відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Жодних заперечень щодо змісту договору, порядку взаємодії відповідач кредитодавцю не висловила, що свідчить про її згоду з умовами договору.

Відповідач до того ж не була позбавлена можливості відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення банку у письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно умов договору та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором, як це передбачено ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитодавцем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України, щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредиту, що була надана (проінформована, доведена до відома) відповідачу. Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося кредитором та позивачем на підставі частини 1 статті 1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами договору.

Відповідно до п.1.4.1 Договору №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року, стандартна процента ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процента ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 2,50%. Відповідно до п.1.3 Договору №4354540, строк кредиту 350 днів: з 03.02.2024 по 17.01.2025.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:- протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом . Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору . При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту).

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується на дату укладення кредитного договору, є фіксованою та не змінюється протягом строку дії кредитного договору.

В укладеному Кредитному договорі між Відповідачем та Первісним кредитором встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом.

Цивільний кодекс України визначає настання правових наслідків у разі зміни договору. Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, у разі внесення змін до Кредитного договору в частині складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту), необхідно здійснювати розрахунок денної процентної ставки з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, визначеного на день внесення таких змін до договору про споживчий кредит.

Жодних змін до Договору №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року не було ініційовано.

Також, Національний банк України у листі від 19.02.2024 року вих.№. 14-0004/12907 надав роз`яснення щодо розрахунку денної процентної ставки в зв`язку з прийняттям Закону № 3498-ІХ (додається). В роз`ясненні НБУ зазначає, що денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). Цей принцип випливає також з частини третьої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка передбачає, що обчислення денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі.

Суд відхиляєпосилання відповідача на неспіврозмірність нарахованих процентів сумі отриманого кредиту, оскільки саме по собі перевищення суми процентів над сумою основного боргу не свідчить про незаконність їх нарахування.

Судом встановлено, що на момент укладення кредитного договору умова про денну процентну ставку відповідала вимогам законодавства, чинного на дату укладення договору, а проценти нараховані виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування. Відповідач, укладаючи договір та додатковий договір, погодився з умовами щодо розміру процентної ставки та порядку її нарахування, доказів неправомірності здійсненого розрахунку або порушення кредитодавцем вимог закону суду не надав.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт набуття права позивачем ТОВ «Українські Фінансові Операції» грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №4354540 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.02.2024 року підтверджений матеріалами справи, факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором доведений, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 165 594,00 гривень, вказана заборгованість відповідачем не спростована, тому позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу надано копію Договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року, копію Заявки №4354540 від 24.02.2025 року на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, копію Акту №4354540 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.03.2025 року згідно Договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року.

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.

Отже, оскільки позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу пов`язану зі зверненням до суду з даним позовом надано належні докази, тому відшкодуванню на користь останнього підлягають понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

Відповідно до з ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачену останнім суму судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість загальною сумою 165 594,00 гривень, яка складається з: суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 17 000,00 гривень, суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором 99 294,00 гривень, суми заборгованості за процентами нарахованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» за 116 календарних днів 49 300,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін по справі:

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», ЄДРПОУ: 40966896, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2;

представник позивача адвокат Дідух Євген Олександрович, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_2 ;

представник відповідача адвокат Мотальова Кравець Валерія Юріївна, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса м. Харків, вул. Г. Сковороди, буд.57, оф.10.

Суддя Н.М. Курбанова