Решение № 138328039, 09.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6286/26

Справа №754/3373/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.

за відсутності сторін

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання пунктів договору недійсними, зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Деснянського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з вимогою до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання пунктів договору недійсними, зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 , є позичальником АТ «Сенс Банк» за договорами №507002764, №500783434, №500783596, №507003265. Зазначені кредитні продукти оформлювалися виключно в електронній формі через мобільний додаток Sense SuperApp. Тексти оферт, які банк надсилав на мою електронну пошту у 2023 році, були випадково видалені, а в додатку вони наразі недоступні, що позбавляє мене можливості надати суду примірники договорів самостійно.

Вона є дружиною військовослужбовця, сержанта ОСОБА_2 (Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , актовий запис № 2924 від 19.10.2018), який з 01.07.2023 року проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 (Довідка № 08/7001/25-Вн від 28.11.2025). Як член сім`ї захисника України, вона має право на пільги згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України № 2011-XII.

07.01.2026 я звернулася до банку (звернення № 1-47133812049) про надання пільг. У відповідь банк надіслав шаблонний перелік вимог, вимагаючи надати надмірну кількість документів, які не передбачені чинним законодавством для отримання пільг (зокрема, витяг із наказу про призначення на посаду, специфічні додатки 1, 4, 6 до Порядку тощо). Банк безпідставно стверджує, що офіційної Довідки форми 5 «недостатньо», чим створює штучні перешкоди для реалізації моїх законних прав.

23.02.2026 мій чоловік отримав Посвідчення УБД серія НОМЕР_3 . Вона не вбачала за доцільне повторно звертатися до банку, оскільки Відповідач свідомо ігнорує законні документи та надає шаблонні відмови, що робить досудове листування безрезультатним.

З огляду на викладене вище, позивач просить суд: Визнати недійсними умови електронних договорів №507002764, №500783434, №500783596, №507003265 у частині нарахування комісії (РКО). Зобов`язати АТ «Сенс Банк» надати суду повні тексти електронних договорів та оферт у редакції 2023 року. Зобов`язати АТ «Сенс Банк» здійснити повний перерахунок заборгованості: списати відсотки та комісії РКО, нараховані з 01.07.2023 року, зарахувавши фактично сплачені кошти в рахунок погашення тіла кредиту. Зобов`язати АТ «Сенс Банк» припинити нарахування відсотків та комісій РКО за зазначеними договорами на весь подальший період проходження військової служби моїм чоловіком.

Ухвалою від 09 березня 2026 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду 12 березня 2026 року подано заяву.

Ухвалою від 06 квітня 2026 року Відкрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання пунктів договору недійсними, зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості. Призначено підготовче засідання по названій справі.

15 квітня 2026 року позивачем на адресу суду подано клопотання про долучення доказів.

Позивач ОСОБА_1 до підготовчого розгляду справи не з`явилась.

Представник відповідача Акціонерне товариство «Сенс Банк» до підготовчого розгляду справи не з`явився.

Суд ухвалив закрити підготовчий розгляд справи та призначити справу в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 до судового розгляду справи не з`явилась.

Представник відповідача Акціонерне товариство «Сенс Банк» до судового розгляду справи не з`явився.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини стосуються кредитних договорів №507002764, №500783434, №500783596, №507003265 укладених ОСОБА_1 та АТ «Сенс Банк». Зі слів позивача зазначені кредитні продукти оформлювалися виключно в електронній формі через мобільний додаток Sense SuperApp.

Судом встановлено, відповідно до довідок про стан заборгованості за кредитними договорами позичальником яких є ОСОБА_3 вбачається:

станом на 24.02.2026 19:03:16 дійсно уклав(-ла) з АТ «СЕНС БАНК» кредитний договір № 500783434 від 29.07.2023р. загальна заборгованість перед АТ «СЕНС БАНК» становить 357 227,07 грн. в тому числі: Залишок суми кредиту 292 686,99 грн. Нараховані відсотки 13 573,16 грн. Нараховані комісії 50966,92 грн., Штрафні санкції 0,00 грн. * без врахування суми на рахунку в очікуванні погашення в дату платежу в розмірі 0,00 грн. Прострочена заборгованість за кредитом на 24.02.2026 19:03:16 становить 77 692,80 грн.

Дана заборгованість підтверджується інформацією до договору № 500783434 від 29.07.2023р та графіком платежів.

Станом на 24.02.2026 19:02:48 дійсно уклав(- ла) з АТ «СЕНС БАНК» кредитний договір № 500783596 від 31.07.2023р., загальна заборгованість перед АТ «СЕНС БАНК» становить 70 956,22 грн.*, в т.ч.: Залишок суми кредиту 65 210,80 грн. Нараховані відсотки 250,36 грн. Нараховані комісії 5 495,06 грн., Штрафні санкції 0,00 грн. * без врахування суми на рахунку в очікуванні погашення в дату платежу в розмірі 0,00 грн. Прострочена заборгованість за кредитом на 24.02.2026 19:02:48 становить 4 155,31 грн.

Дана заборгованість підтверджується інформацією до договору № 500783596 від 31.07.2023р та графіком платежів.

Станом на 24.02.2026 19:02:23 дійсно уклав(- ла) з АТ «СЕНС БАНК» кредитний договір № 507002764 від 14.11.2023р. загальна заборгованість перед АТ «СЕНС БАНК» становить 222 055,80 грн.*, в т.ч.: Залишок суми кредиту 183 776,36 грн. Нараховані відсотки 8 614,78 грн. Нараховані комісії 29 664,66 грн. Штрафні санкції 0,00 грн. * без врахування суми на рахунку в очікуванні погашення в дату платежу в розмірі 0,00 грн. Прострочена заборгованість за кредитом на 24.02.2026 19:02:23 становить 44 081,55 грн.

Дана заборгованість підтверджується інформацією до договору № 507002764 від 14.11.2023р та графіком платежів.

Станом на 24.02.2026 19:02:00 дійсно уклав(- ла) з АТ «СЕНС БАНК» кредитний договір № 507003265 від 19.11.2023р. загальна заборгованість перед АТ «СЕНС БАНК» становить 51 080,39 грн.*, в т.ч.: Залишок суми кредиту 49 770,72 грн. Нараховані відсотки 206,96 грн. Нараховані комісії 1 102,71 грн. Штрафні санкції 0,00 грн. * без врахування суми на рахунку в очікуванні погашення в дату платежу в розмірі 0,00 грн.и Прострочена заборгованість за кредитом на 24.02.2026 19:02:00 становить 0,00 грн.

Дана заборгованість підтверджується інформацією до договору № 507003265 від 19.11.2023р та графіком платежів.

Матеріали справи містять лист ОСОБА_1 07.01.2026 щодо звернення до банку про надання пільг. У відповідь банк надіслав шаблонний перелік вимог, вимагаючи надати надмірну кількість документів, які не передбачені чинним законодавством для отримання пільг (зокрема, витяг із наказу про призначення на посаду, специфічні додатки 1, 4, 6 до Порядку тощо).

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до вимог частин 3 та 4статті 12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц висловила висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, за своєю природою змагальність судочинства заснована на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду.

Він нівелює можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено в ст. 8 Конституції України.

Подані позивачем копії документів не містять відомостей, які б підтверджували незаконність встановлення комісії, а окремі матеріали не дозволяють ідентифікувати їх походження, дату формування та зв`язок зі спірними договорами. Такі докази не можуть бути визнані належними та достатніми для підтвердження заявлених вимог.

Отже, позивач не довів вказані обставини та як наслідок позивач не довів обгрунтованість позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього позову.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що спірні умови договорів суперечать імперативним нормам законодавства, були нав`язані відповідачем, не були погоджені сторонами або що позивач був позбавлений можливості ознайомитися з їх змістом до укладення електронних договорів.

Інших доказів, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для визнання недійсними умов електронних договорів у частині нарахування комісії, суду не подано.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не довів обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, статтями 203, 204, 215, 627, 628, 638 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання пунктів договору недійсними, зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя