Решение № 138315531, 17.07.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1380/26

Номер провадження 2/541/1344/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 липня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

20 квітня 2026 року представник ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, в обґрунтування заначив наступне. 23 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 155073679. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7JA62. Проте, в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, шляхом укладення додаткових угод до кредитного договору № 155073679, у зв`язку з чим загальна сума становить 16 500,00 грн. На підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, реєстру прав вимоги № 131 від 27 квітня 2021 року право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому на підставі договору факторингу від 05 серпня 2020 року № 05/0820-01 та додаткових угод до нього, реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року право вимоги за кредитним договором від 23 грудня 2020 року № 155073679 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». 11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 65 771,91 грн, з яких: 16 499,36 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 49 272,55 грн - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

09 червня 2026 року відповідач надала письмові пояснення по справі, в яких позовні вимоги не визнала в повному обсязі. Зазначила, що з позивачем кредитний договір не укладала, 23 грудня 2020 року брала позику за кредитним договором № 155073679 у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» строком на 30 днів і зобов`язалася саме цій фінансовій установі повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користуванням кредиту до 23 січня 2021 року. Вважає, що строк дії зазначеного кредитного договору закінчився 23 січня 2024 року. Вважає, що сума боргу за її розрахунком становить 24 177 грн 30 коп. Із зазначеною позовною вимогою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повинне було звернутися до суду в межах строку позовної давності, тобто до 23 січня 2024 року. Просила відмовити в задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю (а.с.223).

11 червня 2026 року позивач направив додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Проте, позовна давність, яка сплила під час дії воєнного стану, вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір, при заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідач підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала свій примірник електронного договору та мала змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в особистому кабінеті. Згідно укладених договорів факторингу та реєстрів боржників право грошової вимоги перейшло до позивача. Просив позовні вимоги задовільнити (а.с. 225-238).

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав (а.с. 7 зворот).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у поясненнях просила розгляд справи здійснювати за її відсутністю (а.с. 227).

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки сторони повідомлені вчасно та належним чином.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст.ст. 610,611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

23 грудня 2020 року на підставі заявки на отримання коштів між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 155073679. Кредитний договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV7JA62, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п.п. 4.4. кредитного договору. Кредит надано у національній валюті, сторонами було узгоджено всі умови укладеного договору про надання фінансового кредиту, а саме - розмір кредиту, строк, відсотки. Відповідно до кредитного договору, паспорта споживчого кредиту до договору № 155073679 від 23 грудня 2020 року, довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 11 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1.).

Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту.

Відповідно до п.1.3. договору, сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку дисконтного періоду можливе до закінчення дисконтного періоду, а також під час пільгового періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

На період строку, визначеного в п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 95,16 процентів річних, що становить 0,26 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 1.4.2. договору, за умови продовження строку дисконтного періоду на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 1,39 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Станом на дату укладення цього договору позичальнику присвоєний 2 рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього договору. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Відповідно до п. 1.7. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Відповідно до п. 2.1.1.5. договору сторони погодили, що кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.

Згідно п. 4.3. договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі, визначеному в п. 1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно додаткової угоди до договору № 155073679 від 26 грудня 2020 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 3 000 грн 00 коп. з 26 грудня 2020 року на строк дії договору № 155073679 від 23 грудня 2020 року.

Згідно додаткової угоди до договору № 155073679 від 04 січня 2021 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 200 грн 00 коп. з 04 січня 2021 року на строк дії договору № 155073679 від 23 грудня 2020 року.

Згідно додаткової угоди до договору № 155073679 від 23 лютого 2021 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 150 грн 00 коп. з 23 лютого 2021 року на строк дії договору № 155073679 від 23 грудня 2020 року. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди. Термін платежу до 23 березня 2021 року.

Згідно додаткової угоди до договору № 155073679 від 24 лютого 2021 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 250 грн 00 коп. з 24 лютого 2021 року на строк дії договору № 155073679 від 23 грудня 2020 року. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди. Термін платежу до 23 березня 2021 року.

Згідно додаткової угоди до договору № 155073679 від 27 лютого 2021 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 500 грн 00 коп. з 27 лютого 2021 року на строк дії договору № 155073679 від 23 грудня 2020 року. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди. Термін платежу до 23 березня 2021 року.

Згідно додаткової угоди до договору № 155073679 від 05 березня 2021 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1400 грн 00 коп. з 05 березня 2021 року на строк дії договору № 155073679 від 23 грудня 2020 року. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди. Термін платежу до 23 березня 2021 року.

Згідно довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відповідачем було вчинено дії з метою продовження дисконтного періоду до 23 березня 2021 року.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 11 000,00 грн шляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 16 500,00 грн.

У відповідності з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується платіжними дорученнями від 23 грудня 2020 року № e41ae7a6-7dd8-450d-b606-223976cd06c3 на суму 11 000 грн; 26 грудня 2020 року № bfa4e85e-83fe-4e4a-b699-e9fa3ef86692 на суму 3 000 грн; 04 січня 2021 року № dcff10b7-86ac-446f-9422-b6b16f74935e на суму 200 грн; 23 лютого 2021 року № bf2ed984-c450-4e0c-91fb-c740e4169861 на суму 150 грн, 24 лютого 2021 року № 8e460b3d-3f06-4954-a51f-6620ade98e90 на суму 250 грн, 27 лютого 2021 року № c37a4050-0c6e-48e0-afcd-7a9927bf755b на суму 500 грн, 05 березня 2021 року № 4f3af404-15c3-417f-af8a-7d9172c89b98 на суму 1 400 грн, повідомленням АТ «ВСТ Банк» від 30 квітня 2026 року № 2111-БТ (а.с. 214-219).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги по сплаті суми боргу за кредитним договором, строк платежу за яким настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3 договору факторингу), зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії договору до 28 листопада 2019 року - п.п. 8.2 договору.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, відповідно до якої продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2021 року.

31 грудня 2021 року додатковою угодою № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2022 року.

31 грудня 2022 року додатковою угодою № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року додатковою угодою № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2024 року, предметом договору факторингу № 28/1118-01 є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 131 від 27 квітня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 155073679 від 23 грудня 2020 року.

Згідно договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та додаткових угод до нього, ТОВ «Таліон плюс» передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу від 05 серпня 2020 року № 05/0820-01 та додаткових угод, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 155073679 від 23 грудня 2020 року.

11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Право вимоги за договором кредитування № 155073679 від 23 грудня 2020 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року.

Згідно з реєстром боржників від 14 липня 2025 року до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 65 771,91 грн, з яких: 16 499,36 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 49 272,55 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» складено розрахунок, за яким заборгованість відповідача за кредитним договором № 155073679 від 23 грудня 2020 склала: 16 499,36 грн - заборгованість по тілу кредиту; 28 690,99 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

ТОВ «ФК «Таліон Плюс» складено розрахунок, за яким заборгованість відповідача за кредитним договором № 155073679 від 23 грудня 2020 склала 65 771,91 грн, із яких: 16 499,36 грн - заборгованість по тілу кредиту; 49 272,55 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

У відповідності до виписки по особовому рахунку відповідач за кредитним договором № 155073679 від 23 грудня 2020 року має заборгованість у розмірі 65 771,91 грн, із яких: 16 499,36 грн - заборгованість по тілу кредиту; 49 272,55 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 155073679 від 23 грудня 2020 року, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасила, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, зі сплати процентів. Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 65 771,91 грн.

Судом було встановлено, що зобов`язання відповідачем виконувалися не належним чином, не регулярно, не в повному обсязі, чим істотно були порушені умови кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник користувалася кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором та не надала розрахунку, щодо спростування розміру заборгованості, доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам.

Відповідачем не спростовано розмір заборгованості, завлений позивачем.

Отже, наявні в матеріалах справи розрахунки кредитної заборгованості відповідача та виписка з її рахунку є належними і допустимими доказами наявності заборгованості позичальника, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договорами не виконала, у передбачений у договорі строк кредитні кошти не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за договором № 155073679 від 23 грудня 2020 року в сумі: 65 771,91 грн, тому вимога позивача в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що з позивачем вона не укладала кредитного договору, та на відсутність її згоди на передачу права вимоги третій особі, оскільки такі доводи суперечать умовам укладеного нею кредитного договору. П. 2.1.1.5 договору № 155073679 від 23 грудня 2020 року сторони погодили право кредитодавця відступити право вимоги за договором будь-якій третій особі шляхом укладення договору відступлення права вимоги або договору факторингу.

При цьому, відповідач не зверталася до суду з вимогами про визнання недійсним зазначеного пункту договору чи кредитного договору в цій частині, а також не надала суду доказів визнання відповідної умови договору недійсною у встановленому законом порядку. Відтак умови договору є чинними та обов`язковими для сторін відповідно до ст. 629 ЦК України, а тому посилання відповідача на непогодження з передачею права вимоги не заслуговують на увагу суду.

Щодо пропуску позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У п. 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з огляду на те, що з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон, згідно з яким в Україні запроваджений з 12 березня 2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, а також на встановлені судом обставини, а саме звернення позивача з даним позовом 20 квітня 2026 року, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі позивачем не пропущено.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за сплату судового збору у вказаному розмірі.

Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатським об`єднанням «Соломко та партнери» на підставі договору про надання правової допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткової угоди № 25770915403. Вартість послуг згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року складає 7 000 грн. Клопотань щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило, тому суд дійшов висновку про стягнення витрат позивача на правничу допомогу у вказаному розмірі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 354, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, м. Київ, 02094, заборгованість за договором № 155073679 від 23 грудня 2020 року в розмірі 65 771 (шістдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят одна) грн 91 коп., судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. М. Вірченко