Решение № 138299498, 17.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5954/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 4295255 від 15.12.2020р. у розмірі 30757,5 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.12.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4295255, який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 45000 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №ДФ-31102025.

Згідно Договору факторингу-1 від 29.10.2025 року та Договору факторингу-2 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4295255 від 15.12.2020 року.

Таким чином, сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 30757,5 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4500 грн.; заборгованість за відсотками становить 26257,5 грн.; заборгованість за комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Процесуальні дії по справі та заяви учасників справи

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, про що повідомлено сторони.

27.05.2026 року представник позивача подала клопотання про витребування доказів у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК»: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 15.12.2020-20.12.2020 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 15.12.2020-20.12.2020; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи. При цьому, просить поновити позивачу пропущений процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів, оскільки на момент подання позову було надано всі наявні у позивача докази, а додаткові, які дають можливість однозначно встановити факт отримання або неотримання відповідачем кредитних коштів за спірним договором, можуть бути отримані лише шляхом їх витребування судом.

11.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Чухран М.В. поступило клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. Вказане клопотання було задоволено.

15.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Чухран М.В. поступило клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ще не ознайомлена з матеріалами справи.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2026 відкладено судове засідання по даній справі.

Представник позивача у судове засідання 17.07.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення даного судового засідання на адресу суду не надходило. При цьому, в прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання 17.07.2026 повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки на зареєстровану адресу проживання та смс-повідомлення на номер телефону, вказаний в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду та відзиву не подавав. Також не з`явилася представник відповідача, при цьому належним чином була повідомлена про розгляд справи через зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".

Крім того, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача рекомендованою кореспонденцією направлялась ухвала про відкриття провадження та судові повістки, які з вкладенням повернувся до суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Щодо клопотання про представника позивача про витребування доказів та поновлення процесуального строку для подання клопотання, суд зазначає наступне:

Так, згідно ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до вимог ч.2,4,5 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У свою чергу, згідно ст..127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас, як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду із клопотанням про поновлення процесуального строку, визначеного ст. 83 ЦК України, позивачем жодних причин його пропуску, у тому числі і поважних, не наведено, при цьому зазначає, що на момент подання позову було надано всі наявні у позивача докази, а додаткові, які дають можливість однозначно встановити факт отримання або неотримання відповідачем кредитних коштів за спірним договором, можуть бути отримані лише шляхом їх витребування судом.

За відсутності будь-якого обґрунтування наявності чи відсутності поважних причин пропуску процесуального строку, а також доказів, на підтвердження таких обставин, суд позбавлений можливості належним чином оцінити наявність підстав для поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів.

З огляду на наведене, суду приходить до переконання про необґрунтованість клопотання позивача про поновлення процесуального строку, а тому в задоволенні останнього слід відмовити.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Водночас позивачем вказані вимоги закону виконані не були та клопотання про витребування доказів подане поза межами встановленого ст.83 ЦПК України строку, та задоволення не підлягає.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 15.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №4295255, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (п. 2.34. правил) та інші платежі у відповідності до умов договору (п.1.2. договору). Сума кредиту складає 4500,00 гривень.

Пунктом 1.7 договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом:

1.7.2. У випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 15.12.2020 року до 14.01.2021 року (включно) (базовий період - п. 2.4. правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,45% (акційна ставка (п. 2.1. правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34. правил)). орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 6 457,50 грн., у тому числі основна сума кредиту 4 500,00 грн., проценти за користування кредитом 1 957,50 грн.

1.7.3. При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають:- в базовий період з 15.12.2020 року до 14.01.2021 року (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка - п. 2.3. правил);- в спеціальний період (п. 2.40. правил) з 15.01.2021 року до 13.07.2021 року (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п. 2.34. правил). орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 6 800,40 грн.

1.7.4. використання базової процентної ставки у базовому періоді, нарахування процентів у спеціальному періоді за спеціальною процентною ставкою є правом кредитодавця. кредитодавець без погодження з позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом.

1.8. Відповідно до п. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту це основна сума кредиту та витрати позичальника за кредитом, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що строк дії договору (п. 2.41. правил) встановлюється з дати укладення договору (п. 2.9. правил) 15.12.2020 року до кінцевої дати виконання договору 13.07.2021 року (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору. якщо позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору, договір припиняє дію у дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. правил).

Відповідно до п.7.9. Договору сторони погодили, що договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на сайті кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання позичальником цього договору відбувається шляхом акцептування ним оферти (пропозиції укласти електронний договір), яка відповідно до п. 2.30. правил містить усі істотні умови договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) позичальника щодо включення до цього договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові позичальника, типу кредиту, мети отримання кредиту, порядку та умови надання кредиту, основної суми кредиту, кінцевої дати виконання договору. акцептування оферти здійснюється шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 2.13. правил).

Також до матеріалів справи додано Додаток №1 до Договору про надання кредиту №4295255 від 15.12.2020 року в якому міститься Графік платежів, вказаний договір та графік підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора PS4295255.

Згідно паспорта споживчого кредиту, в такому вказано основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, і такі підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS4295255.

Довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02.11.2024 підтверджується, що було здійснено за дорученням ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» успішний переказ коштів на картку клієнта: 15.12.2020 на суму 4500 грн., номер в системі FONDY: 326339633, номер операції: 14813866865143468562048413836669, номер карти: НОМЕР_2 .

Згідно детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту №4295255 від 15.12.2020 року станом на 29.10.2025 наявна заборгованість у розмірі 31095,00 грн., яка складається з наступного: 4500 грн. залишок суми кредиту; 26595,00 грн. залишок процентів за користування кредитом.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» («Фактор») та ТОВ «Алекскредит» («Клієнт») укладено Договір факторингу №29/10-2025.

Згідно п.1.1 вказаного Договору факторингу, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно п.4.1 зазначеного Договору факторингу, загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказуються в таких реєстрах.

29 жовтня 2025 року клієнтом - ТОВ «Алекскредит» та фактором - ТОВ «ФК «Секвоя Капітал» підписано акт прийому-передачі документів за договором факторингу №ДФ-29/10-2025 від 29 жовтня 2025 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №29/10-2025 від 29 жовтня 2025 року, ТОВ «Секвоя Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4295255 від 15.12.2020 у загальній сумі 30757,50 грн., яка складається з наступного: 4500,00 грн. залишок суми кредиту; 26257,50 грн. залишок процентів за користування кредитом.

Як вбачається з платіжної інструкції №339 від 30.10.2025 року, ТОВ «Секвоя Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Алекскредит» грошові кошти у сумі 2 000 000 гривень 00 копійок, як оплату ціни придбання згідно договору факторингу №ДФ-29/10-2025 від 29 жовтня 2025 року, реєстр прав вимоги №1 від 29.10.2025, без ПДВ.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» («Клієнт») та ТОВ «ФК «Солвентіс» («Фактор») укладено Договір факторингу №ДФ-31102025.

Згідно п.1.1 вказаного Договору факторингу, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно п.4.1 вказаного Договору факторингу, загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказуються в таких реєстрах.

31 жовтня 2025 року фактором - ТОВ «ФК «Солвентіс» та клієнтом - ТОВ «Секвоя Капітал» підписано акт прийому-передачі документів за договором факторингу №ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року.

Як вбачається з платіжної інструкції №1118 від 05 листопада 2025 року, ТОВ «ФК «Солвентіс» перерахувало на рахунок ТОВ «Секвоя Капітал» грошові кошти у сумі 2 071 261 гривня 13 копійок, як оплату ціни придбання згідно договору факторингу №ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року, реєстр прав вимоги №001, без ПДВ.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року, ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4295255 від 15.12.2020 у загальній сумі 30757,50 грн., яка складається з наступного: 4500,00 грн. залишок суми кредиту; 26257,50 грн. залишок процентів за користування кредитом.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Позиція суду та оцінка доводів

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Окрім того, за приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №4295255 від 15.12.2020 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS4295255.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Судом встановлено, що заборгованість за договором №4295255 від 15.12.2020 року про надання кредиту становить 31095,00 грн., яка складається з наступного: 4500 грн. залишок суми кредиту; 26595,00 грн. залишок процентів за користування кредитом.

При цьому, позивач, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник 4500 грн.) просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, що відображено у договорі №4295255 від 15.12.2020 у розмірі 26257,5 грн.).

Так, у відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов`язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

На підтвердження вимог в частині стягнення процентів, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, надано договір про надання кредиту, який підписаний відповідачем, у яких міститься інформація щодо процентної ставки за кредитом.

Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.

При цьому, судом встановлено, що 29 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» («Фактор») та ТОВ «Алекскредит» («Клієнт») укладено Договір факторингу №29/10-2025.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №29/10-2025 від 29 жовтня 2025 року, ТОВ «Секвоя Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4295255 від 15.12.2020 у загальній сумі 30757,50 грн., яка складається з наступного: 4500,00 грн. залишок суми кредиту; 26257,50 грн. залишок процентів за користування кредитом.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» («Клієнт») та ТОВ «ФК «Солвентіс» («Фактор») укладено Договір факторингу №ДФ-31102025.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року, ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4295255 від 15.12.2020 у загальній сумі 30757,50 грн., яка складається з наступного: 4500,00 грн. залишок суми кредиту; 26257,50 грн. залишок процентів за користування кредитом.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

При цьому, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «Солвентіс» відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «Солвентіс», ні попереднього кредитора.

Так, згідно договору про надання фінансового кредиту, у відповідача наявна заборгованість в розмірі 30757,50 грн., яка складається з наступного: 4500,00 грн. залишок суми кредиту; 26257,50 грн. залишок процентів за користування кредитом.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування наявної заборгованості чи наявності такої в іншому розмірі матеріали справи не містять.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість ні позивачу, ні попередньому кредитору в добровільному порядку не погасив, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, відтак позивач має право вимагати його виконання, що свідчить про порушення його прав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Солвентіс» та стягнення із відповідача заборгованості за договором №4295255 від 15.12.2020 року про надання кредиту у сумі 30757,50 грн.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Солвентіс» задоволено, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання правової допомоги №43657029/03 від 02.01.2026, додаткову угоду №4295255 від 27.03.2026 до договору про надання правової допомоги №43657029/03 від 02.01.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП Міньковською А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 27.03.2026, акт наданих послуг на підтвердження факту наданні правової допомоги від 27.03.2026, де зазначено перелік наданих послуг та вартість таких становить 6000,00 грн.

Враховуючи наведене, принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, категорії справи, її складності, ціну позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» СОЛВЕНТІС» (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029) заборгованість за договором №4295255 від 15.12.2020 року в розмірі 30757 (тридцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 50 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» СОЛВЕНТІС» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» СОЛВЕНТІС», місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 17.07.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило