Решение № 138284467, 16.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

16.07.2026 Справа № 756/17752/25

Унікальний номер 756/17752/25

Номер провадження 2/756/2244/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Белоконна І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (далі - ТОВ Фінансова компанія «Кредит - Капітал») через свого представника звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 29520,00 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 3123315, згідно умов якого відповідач отримав кредитні кошти у сумі 9000,00 грн на строк користування 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 29520,00 грн, яка складається із заборгованості за сумою кредиту у розмірі 9000,00 грн та заборгованості за процентами у розмірі 20520,00 грн.

26.05.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги № ККАУ-26052021, згідно умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги по відношеню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020.

Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , а також судові витрати.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.03.2026 представник відповідача - адвокат Працевитий Г.О. надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зменшити витрати на правничу допомогу до 2000,00 грн.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» (кредитодавець) та ОСОБА_1 , (позичальник) укладено Договір про надання споживчого кредиту № 3123315, згідно умов якого позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 9 000,00 грн.

Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується у Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 Договору (п. 1.4. Договору).

Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами залежить від фактичного виконання споживачем Договору (п. 1.5. Договору).

Знижена процентна ставка - 1,33 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4. Договору (без пролонгації), якщо в цей строк споживач здійснив повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку (п. 1.5.1. Договору).

Стандартна процентна ставка - 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4. Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп. 1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку кредитування кредитом відповідно до п. 4.1. - 4.6. Договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України (п. 1.5.2. Договору).

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1. Договору).

ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ КБ «ПриватБанк» надав лист, якими підтверджується факт належності відповідачу ОСОБА_1 платіжної карти № НОМЕР_1 та зарахування кредитних коштів у сумі 9000,00 грн за вище вказаним кредитним договором.

В порушення умов Договору про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020, відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку наданого позивачем становить 29520,00 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 20520,00 грн - заборгованість за процентами.

26.05.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020, що підтверджується: копією вказаного договору, витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021 від 26.05.2021.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020, відповідно до договору факторингу, укладеним з первісним кредитором.

Вказаний договір факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладений вказаним способом правочин згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконував свої зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 29520,00 грн, яка складається з: 9000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 20520,00 грн - заборгованість за процентами.

Оскільки доказів повернення відповідачем позивачу отриманої у позику за вказаним договором грошової суми у розмірі 9000,00 грн, матеріали справи не містять, при цьому позивачем доведено факт укладення 29.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Договору про надання споживчого кредиту № 3123315, а також виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за вищевказаним договором, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості за сумою кредиту 9000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Проте суд не може погодитися із порядком та розміром нарахування процентів, з огляду на наступне.

Умовами Договору про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , сторонами погоджено строк користування кредитом 30 днів, тобто до 28.11.2020.

При цьому, згідно з п. 4.1 Договору сторони домовилися, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2.-4.5 Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору.

У п. 4.3 Договору зазначено, що пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство.

Відповідачем ОСОБА_1 не було вчинено жодних дій для продовження строку кредитування, не було здійснено жодної оплати в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості, у зв`язку з чим проценти, які були нараховані кредитором після 30 денного строку кредитування є такими, що нараховані поза межами строку кредиту і стягненню не підлягають.

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

З огляду на розрахунок заборгованості, нарахування відсотків за користування кредитними коштами після 28.11.2020 є неприйнятним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виходячи із суми кредиту у розмірі 9000,00 грн, узгодженої процентної ставки у розмірі 1,90 % за день, строку кредитування, заборгованість відповідача по відсоткам за кредитним договором становить 5130,00 грн (9000,00 грн*1,90%*30днів).

Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020, у загальному розмірі 14130,00 грн, яка складається із: 9000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 5130,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1159,50 грн (14130,00грнХ2422,40грн/29520,00грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копія договору № 0107 від 01.07.2025 про надання правничої допомоги; Акт № 212 наданих послуг від 08.10.2025; детальний опис наданих послуг до Акту № 212 від 08.10.2025.

З вказаних документів вбачається, що позивачу під час розгляду вказаної справи було надано послуги на загальну суму 8000,00 грн.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3829,27 грн (8000,00 грнХ47,87% ).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 512, 516, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ - 35234236, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 3123315 від 29.10.2020 у розмірі 14130 (чотирнадцять тисяч сто тридцять) гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1159 (одна тисяча сто п`ятдесят дев`ять) гривень 50 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3829 (три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) гривень 27 копійок.

У іншій частині позовних вимог та судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна