Решение № 138284101, 16.07.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/608/26

Провадження № 2/467/506/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16.07.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

за участю секретаря Скорнякової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

04.05.2026 року представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором №1266184 від 25.10.2023 року у розмірі 53791,47 грн та витрати на оплату судового збору 2662,40 грн.

Обґрунтовано позов тим, що 25.10.2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1266184 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого, відповідачка отримала кредит в розмірі 8000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , строком на 351 день зі стандартною процентною ставкою 1,99% на день. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, з використанням процедури, що передбачає обов`язкову ідентифікацію клієнта та подальше використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у даному випадку «Е644», який було надіслано на номер телефону , зазначений відповідачкою в анкеті позичальника НОМЕР_2 .

15.07.2025 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу №01.02-23/25, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №1266184 від 25.10.2023 року, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачкою набуло ТОВ «Свеа Фінанс».

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачкою за договором виконало повністю та надало грошові кошти в обумовленому Договором розмірі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач порушила умови договору, погашення заборгованості здійснено частково. Станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 53791,47 грн, з яких: 7944,39 грн заборгованість за сумою кредиту, 45847,08 грн заборгованість по нарахованим відсоткам, яку позивач і просив стягнути з відповідачки на свою користь.

Ухвалою судді від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, одночасно з поданням позовної заяви просив провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належно. Про причини неявки суду не повідомила. Відзив на позовну заяву не подавала.

З урахуванням викладеного, у відповідності ч. 1 ст. 280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 25.10.2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1266184 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний». Відповідачка підписала цей Договір за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «Е644».

Відповідно до п.1.3 цього договору тип кредиту кредит, сума кредиту 8000,00 грн. Згідно із п. 1.4 Договору строк кредиту 351 день. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 27 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Графіку платежів.

Пунктом п.1.5.1 цього Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору.

Згідно з п. 3.1 договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Ідентифікація клієнта проведена ТОВ «Слон Кредит», як абонентом-надавачем послуг 13.10.2023 року з використанням інформації, отриманої з системи BankID НБУ, що підтверджено довідкою щодо інформаційної взаємодії в системі BankID НБУ. Банк-ідентифікатор ПриватБанк.

Укладенню кредитного договору перебувало звернення ОСОБА_1 25.10.2023 року до ТОВ «Слон Кредит» із Заявою-Анкетою, де зазначено її персональні та контактні дані та із Заявою-Приєднанням, якою ОСОБА_1 приєдналась до публічної пропозиції ТОВ «Слон Кредит» на укладення Договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 25.10.2023 року та підтвердила про ознайомлення з її умовами.

Отримання ОСОБА_1 коштів в сумі 8000,00 грн 25.10.2023 року на картку НОМЕР_1 підтверджується повідомленням надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек» вих. №20250814-339 від 14.08.2025 року.

Переказ грошових коштів ТОВ «Пейтек Україна» здійснено за умовами договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 року, укладеного з ТОВ «Слон Кредит».

Судом також встановлено, що 15.07.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) та ТОВ «Свеа Фінанс» (Фактор) укладено Договір факторингу №01.02-23/25, у відповідності до умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно витягу з реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу №01.02-23/25 від 15.07.2025 року до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №1266184 від 25.10.2023 року. Сума заборгованості становить 53791,47 грн, з яких: 7944,39 грн сума основного боргу за кредитом, 45847,08 грн заборгованість по процентам.

На виконання зазначеного договору факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» на користь ТОВ «Слон Кредит» здійснено оплату фінансування відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 16.07.2025 року.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором про надання кредиту, укладеним в електронній формі до нього.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що договір від 25.10.2023 року №1266184 був підписаний відповідачкою відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим вона акцептувала пропозицію позивача та уклала кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Також суд встановив, що ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 8000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки 25.10.2023 року, що підтверджено повідомленням надавача платіжних послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 ЗУ «Про платіжні послуги» після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов`язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію:

1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості);

2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції;

3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);

5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення).

Враховуючи, що первісний кредитор ТОВ «Слон Кредит» є фінансовою, а не банківською установою, зважаючи на положення Закону України «Про платіжні послуги», підтвердження надавача платіжних послуг про здійснення переказу грошових коштів є первинними обліковими документами, що підтверджують факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

Отже, факт отримання відповідачкою кредитних коштів суд вважає доведеним.

Таким чином, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку, договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків. Доказів визнання кредитного договору недійсним до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів повернення відповідачкою коштів у повному обсязі.

Відступлення права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» договору факторингу.

Відповідно до ст. 1078, 1079 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1266184 від 25.10.2023 року, виконаного первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит», заборгованість відповідачки становить 53791,47 грн, з них: 7944,39 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 45847,08 грн сума заборгованості за відсотками. Сума, сплачена відповідачкою на погашення заборгованості становить 55,61 грн, які віднесено на погашення заборгованості по тілу кредиту, та 9074,40 грн, які віднесено на погашення заборгованості по відсоткам.

Водночас, первісним кредитором не враховано у розрахунку процентів за кредитним договором, що ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 року, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

З урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24.12.2023 року, відсотки з 25.12.2023 року по 22.04.2024 року (120 днів перехідного періоду) мали нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5%, а з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року (наступні 120 днів перехідного періоду) - в розмірі денної процентної ставки не більше 1,5%. В подальшому в розмірі денної процентної ставки не більше 1%

Всупереч зазначеним положенням закону, нарахування процентів відповідачці здійснювалося за процентною ставкою 1,99% на день протягом всього строку кредитування з 25.10.2023 року по 10.10.2024 року, незважаючи на те, що з 23.04.2024 року вже діяло законодавчо визначене обмеження по процентній ставці 1,5 % в день, а з 21.08.2024 року 1%.

Відтак, проценти за користування кредитом які підлягали нарахуванню ТОВ «Слон Кредит» становлять:

за період з 25.10.2023 року по 21.12.2023 року (погашення тіла кредиту на суму 55,61 грн): 9074,40 грн (8000,00 грн х 1,99% х 57 дн.), 21.12.2023 року заборгованість зі сплати процентів в розмірі 9074,40 грн погашена;

за період з 22.12.2023 року по 22.04.2024 року: 19445,07 грн (7944,39 грн х 1,99% х 123 дн.);

за період з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року підлягають відповідному зменшенню та становлять 14299,90 грн (7944,39 грн х 1,5% х 120 дн.),

за період з 21.08.2024 року по 10.10.2024 року 4051,64 грн (7944,39 грн х 1% х 51 дн.).

Всього заборгованість за процентами мала бути нарахована первісним кредитором в розмірі 37796,61 грн (19445,07 грн + 14299,90 грн + 4051,64 грн).

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідачки на користь ТОВ «Свеа Фінанс» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 45741,00 грн, яка складається із: заборгованості по кредиту 7944,39 грн та заборгованості по процентам 37796,61 грн.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає із наведених вище підстав.

У відповідності до ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2263,84 грн (2662,40 грн х 85,03%).

Керуючись, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279,352, 354, 355ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором №1266184 про надання споживчого кредиту від 25.10.2023 року в розмірі 45741 (сорок п`ять тисяч сімсот сорок одна) гривня 00 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) гривні 84 копійки витрат на оплату судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Арбузинським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, поштовий індекс 04070;

Відповідач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.О.Догарєва