Постановление суда № 138247366, 15.07.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3309/21

Провадження № 1-кс/209/451/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м.Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Кам`янське заяву слідчого судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді заяви ОСОБА_4 про встановлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій,-

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року до Дніпровського районноого суду міста Кам`янського через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_4 про встановлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій.

Зазначена заява, відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 07 липня 2026 року, була передана у провадження слідчого судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 09 липня 2026 року відведено слідчого суддю ОСОБА_5 від розгляду заяви ОСОБА_4 про встановлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій.

Зазначена заява, відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 13 липня 2026 року, була передана у провадження слідчого судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського ОСОБА_3 .

13 липня 2026 року слідчим суддею Дніпровського районного суду міста Кам`янського ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_4 про встановлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. На обґрунтування самовідводу зазначає, що раніше, а саме 08 серпня 2022 року, в провадження слідчого судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області ОСОБА_3 надходила скарга ОСОБА_4 на бездіяльність начальника СВ ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 під час досудового розслідування кримінального провадження №12020040790000701 від 12 червня 2020 року за ознаками ч.1 ст.115 КК України, по якій ним, слідчим суддею ОСОБА_3 , був заявлений самовідвід, оскільки ОСОБА_4 було подано клопотання про наявність сумнівів у його, як слідчого судді, об`єктивності та неупередженості. Крім того, суддею ще неодноразово по даному кримінальному провадженню заявлявся самовідвід, який був задоволений.

Заявник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 15 липня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_4 надійшло клопотання про підтримання заяви про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 та долучення письмових доказів упередженості та конфлікту інтересів.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Ознайомившись з доводами заяви про самовідвід та клопотанням ОСОБА_4 про підтримання заяви про самовідвід слідчого судді, враховуючи обставини заяви, суддя вважає, що заява слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Пунктом 4 ч.2 ст.75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно частини 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції, законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Відповідно до п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

У Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п.1 ст.6).

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Враховуючи положення частини 1 статті 75 КПК України, з огляду на зміст заяви про самовідвід, суддя вважає, що вона є достатньо вмотивованою та ґрунтується на вимогах КПК України, а отже, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 80 КПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву слідчого судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді заяви ОСОБА_4 про встановлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій - задовольнити.

Справу №209/3309/21 за заявою ОСОБА_4 про встановлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій передати до канцелярії суду для проведення повторного авторозподілу в порядку ст.35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_7