Решение № 138225045, 08.07.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/672/26 Провадження № 2-а/478/5/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Іщенко Х.В.,

за участю секретаря Крюкової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

1.Описова частина

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ільїн Олександр Валерійович через підсистему «Електронний суд» 21.05.2026 року звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7112524 від 30.04.2026 року, винесену по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським офіцером громади СПД № 1 ВП № 1 Баштанського РВП ГУПН в Миколаївській області л-том поліції Назаровим Миколою Олександровичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП, накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення посилаючись на необґрунтованість та невідповідність постанови вимогам діючого законодавства.

Виклад позиції позивача

На обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 01.05.2026 року до Адвокатського об`єднання звернувся Туменко С.В. з яким було укладено договір про надання правничої допомоги. При ознайомленні з матеріалами справи, наданими на адвокатський запит, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.04.2026 року серії ЕНА № 7112524 останього було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.

Згідно оскаржуваної постанови позивача притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП та визначено покарання у вигляді штрафу у сумі 3400,00 грн. та вказано, що у разі несплати штрафу у визначеній сумі, штраф підлягає стягненню в подвійному розмірі.

Згідно оскаржуваної постанови протиправність дій позивача полягає у керуванні транспортним засобом при відсутності права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. п. 2.1 (а) ПДР України, а також керування транспортним засобом (мотоциклом) без мотошолома, чим порушив п. п. 2.3 (г) ПДР України.

Як вбачається з відповіді СПД № 1 ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, 30.04.2026 року близько 10:59 год. в с. Володимирівка по вул. Набережна біля буд. № 30, поліцейським офіцером громади сектору поліцейської діяльності Назаровим М.О., було зупинено мотоцикл марки MUSTANG МТ-125-2, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , за порушення п. п. 2.3 г ПДР України, а саме - не користувався мотошоломом під час руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Під час перевірки документів у гр. ОСОБА_1 було встановлено, що останній не має права керування відповідної категорії, чим порушив п. 2.1. а ПДР України - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, які були об`єднано згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП. На гр. ОСОБА_1 , було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7112524 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 3400 гривень. Від підпису та отримання копії постанови водій гр. ОСОБА_1 відмовився.

Зауважив, що за змістом ч. 2 ст. 126 КУпАП суб`єктом вчинення цього адміністративного правопорушення у виді керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Таким чином, при розгляді справ цієї категорії доказова база має бути спрямована саме на поведения одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і встановлення, що така особа не має права керування таким транспортним засобом.

Разом з тим, з на ПУП диску, долученому до відповіді СПД міститься 2 файли під назвою «ІМС_2361», «ІМС 2362».Однак, вказані відеозаписи не відображає факту керування позивачем транспортним засобом та вчинення ним вказаних у постанові правопорушень.

Так, у файлі під назвою «ІМС_2361» міститься відеозапис з відеореєстратора 70таі» від 2026-04-30, який розпочинається о 10:58:30 з того, що поліцейський автомобіль починає рух за особою на мотоциклі. При цьому, через неналежну якість вказаного відеозапису абсолютно неможливо встановити, яка саме конкретно особа здійснює рух на транспортному засобі. Надалі, о 10:59:07 автомобіль відповідача зупиняється, проте що саме відбувалося з цього моменту і до завершення відеозапису о 11:01:30) встановити також неможливо, адже камера відеореєстратора направлена виключно вперед на дорогу.

Водночас, в оскаржуваній постанові вказано дату та час розгляду справи: 30.04.2026 року об 11:38:53, а в графі «час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» (п. 5 постанови) зазначено, що правопорушення вчинено 30.04.2026 року об 11:10:20, і тут же суперечливо вказано, що 30.04.2026 року близько 10 год. 59 хв. водій ОСОБА_1 керував мотоциклом. Наведене свідчить про очевидну неузгодженість, суперечливість та недостовірність даних щодо точного часу нібито вчинення правопорушення, які зафіксовані поліцейським офіцером в офіційному документі.

Як вбачається з іншого відеозапису під назвою «ІМС 2362», він розпочинається о 12:14:49, де біля поліцейського автомобіля зафіксовано спілкування позивача та працівника поліції, й закінчується даний запис о 12:17:48. Через особливості використання даного відеореєстратора на записі повністю відсутній звук, у зв`язку з чим неможливо встановити, про що саме спілкувались позивач та уповноважені представники поліції, чи роз`яснювали позивачу його права та чи оголошувалась постанова.

Крім зазначеного, з долучених до відповіді фотокарток руху мотоцикла з водієм само неможливо ідентифікувати та встановити особу водія, адже всі фотознімки зроблені з ракурсу зі спини.

Таким чином матеріали справи про адміністратг правопорушення взагалі не містять жодних належних, допустимих та достовір доказів на підтвердження факту відсутності у позивача посвідчення водія відповідної категорії або відсутності у нього права керування транспортними засобами. Надані відповідачем відеозаписи не зафіксували самого факту висуненя поліцейським законної вимоги про пред`явлення документів, процедури їх перевірки.

За такого, правомірність оскаржуваної постанови не підтверджє належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано належних дока: вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому притягнення його відповідальності є необґрунтованим та протиправним. Так само надані відповідач відеозаписи не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчиненя позивачем адміністративного правопорушення, оскільки оскаржувана постанова містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозапис.

За вказаного просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати за сплати судового збору в сумі 532,48 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 травня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року було задоволено клопотання представника позивача адвоката Ільїна О.В. про заміну неналежного відповідача. Було постановлено замінити у справі № 478/672/423/26 за позовом ОСОБА_1 первісного відповідача ГУ Національної поліції в Миколаївській області в особі територіального підрозділу - сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Баштанського РВП № 1 ГУНП в Миколаївській області на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Миколаївській області.

04.06.2025 представник відповідача, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, надав відзив на позов, в якому заперечує обставини, викладені в адміністративному позові та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

30.04.2026 року близько 10:59 год, під час несення служби з охорони публічного порядку та безпеки дорожнього руху на території Володимирівської сільської територіальної громади, поліцейським офіцером СПД № 1 ВП № 1 Баштанського РВП в Миколаївській області лейтенантом поліції Назаровим M.О. було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який керував мотоциклом/мопедом MUSSTANG МТ125-2, д.н.з НОМЕР_1 по вулиці Набережна без застібнутого мотошолома, чим порушив вимоги п.п. 2.3г ПДР, а саме під час руху на мопеді не був в застебнутому мотошоломі, що підтверджується наявним відеозаписом.

Громадянина ОСОБА_1 було зупинено за допомогою проблискових, маячків синього та червоного кольорів службового автомобіля, біля будину 30 про вулиці Набережна, та під час перевірки документів встановлено що особа не має права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України. Дані правопорушення були об`єднанні згідно ст. 36 КУпАГІ України.

Вказані обставини підтверджуються рапортом № 103316-2026, наданим поліцейським офіцером сектору поліцейської діяльності, та відео з відеорссстратора від 30.04.2026.

З рапорту лейтенанта поліції Назарова М.О., вбачається, що під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_2 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені чинним законодавством України. Однак на момент документування адміністративного правопорушення нагрудним відео реєстратором (бодікам) ОСОБА_3 забезпечений не був. За вказаного фіксація правопорушення та спілкування з водієм здійснювалась за допомогою автомобільного відео реєстратора, встановленого в службовому автомобілі.

Відповідно до п. 2.13 ПДР України до транспортних засобів категорії А1 відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. або електродвигун потужністю до 4 кВт.

При цьому п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, А.1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун із робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів чи електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до довідки наданої начальником інспектором СПД № 1 Є.Москаленко, згідно облікових даних ІПНП НПУ, ОСОБА_1 посвідчення водія категорії А1 не отримував.

Під час зупинки ОСОБА_1 30.04.2026 поліцейським офіцером сектору поліцейської діяльності було здійснено перевірку документів на право керування транспортним засобом та в ході перевірки було встановлено, що у водія ОСОБА_1 не має відповідної категорії для керування транспортним засобом (мопедом MUSSTANG МТ125-2). Посвідчення водія ОСОБА_1 , а саме його номер НОМЕР_2 , відображенні в. 4 оскаржуваної постанови, підтверджує перевірку поліцейським Назаровим М.О. наявність права керування транспортним засобом у ОСОБА_1 .

Щодо розбіжностей часу фіксації правопорушення та часу, вказаному у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначили наступне.

Поліцейський при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення використовує внутрішню інформаційно-телекомунікаційну систему (ІПНП) та її спеціалізовані модулі, інтегровані з базами даних МВС.

Оскільки, ОСОБА_1 був зупинений приблизно об 11:01 йому було роз`яснено причини зупинки та встановлено його особу шляхом перевірки документів, зокрема, посвідчення водія. Дані дії відповідно зайняли певний час, Тумєнко С.В. відмовився підписувати та отримувати постанову, яку об 11:10 почав складати при ньому лейтенант поліції Назаров М. О.

Після того як Тумєнко С.В. зайшов до себе додому, адже його було зупинено біля будинку де він проживає по АДРЕСА_1 , постанову було сформовано поліцейським безпосередньо на місці вчинення правопорушення через систему електронного документообігу Національної поліції, де час по завершенню складання такої постанови відображається в п. 1 таких постанов «дата розгляду справи». Тому відповідно час завершення винесення оскаржуємої постанови відповідає 11 год. 38 хв.

У зв`язку із зазначеним вище, доводи позивача викладені у позовній заяві щодо не порушення ним норм адміністративного законодавства, не відповідають дійсності і надані з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду надано не було. Тому просить ухвалити судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

08.06.2026 року від представника позивача Ільїна О.П. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Однак у цій частині суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Таким чином, у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності закон не надає стороні позивача право на надання відповіді на відзив на позовну заяву. Кодекс адміністративного судочинства України встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (ст. 1 КАС України), а тому учасники справи повинні діяти в чіткій відповідності до його положень. За такого, суд оцінює поданий представником позивача Ільїним О.В. документ виключно в якості додаткових письмових пояснень по суті справи.

Представник відповідача не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно до постанови серії ЕНА № 7112524 від 30.04.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної поліцейським офіцером громади СПД № 1 ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП у Миколаївській області лейтенантом поліції Назаровим М.О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення - штраф у розмірі 3400 грн.

Згідно постанови - 30.04.2026 року близько 10 год. 59 хв. по вул. Набережна, в районі буд. № 30 в с. Володимирівка Баштанського району Миколаївської області водій ОСОБА_1 керував мотоциклом/мопедом MUSSTANG МТ125-2, д.н.з НОМЕР_1 та не керувався мотошоломом. При цьому під час перевірки документів встановлено, що у водія не має права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1 а ПДР України - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Норми права, застосовані судом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За визначеннями, наведеними у п. 1.10 ПДР України:

- транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей та (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до п. 2.13 ПДР України, п.п. 2, 3 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 (в чинній на час події редакції) особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;

А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;

В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;

В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;

С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);

С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);

D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;

D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;

ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;

Т - трамваї та тролейбуси.

Отже, двоколісний транспортний засіб, обладнаний електродвигуном потужністю менше 3 кВт (зокрема електровелосипед), хоч і не є механічним, однак за своїми технічними характеристиками прирівнюється до мопеду.

При цьому, водіями (відповідно до п. 1.10 ПДР України) вважаються не лише особи, які керують механічними транспортними засобами, тобто тими, які обладнані електродвигуном потужністю понад 3 кВт, а й тими транспортними засобами, які не перевищують таких параметрів потужності.

З огляду на викладене, водії вказаних транспортних засобів потребують отримання посвідчення категорії «А1».

Відповідно до п. 2.3-г ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Згідно ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2.1-а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно зі ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Висновки суду

Надаючи оцінку оскарженій постанові у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.

Так, відповідно до постанови серії ЕНА № 7112524 від 30.04.2026 року, 30.04.2026 року близько 10 год. 59 хв. по вул. Набережна, в районі буд. № 30 в с. Володимирівка Баштанського району Миколаївської області водій ОСОБА_1 керував мотоциклом/мопедом MUSSTANG МТ125-2, д.н.з НОМЕР_1 та не керувався мотошоломом, чим порушив п.п. 2.3 г ПДР України. При цьому під час перевірки документів встановлено, що у водія не має права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1 а ПДР України - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП, накладено стягнення - штраф у розмірі 3400 грн.

Суд зазначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом досліджено відеозаписи події, яка сталась 30.04.2026 за участю ОСОБА_1 , знятого з автомобільного відео реєстратора, встановленого в службовому автомобілі, що долучені до матеріалів справи.

Вказані відеозаписи є належними та допустимими доказами у справі, оскільки проведення відеофіксації поліцейським ґрунтується на ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» та містить інформацію про фактичні обставини справи. На відео зафіксовано події зупинки транспортного засобу, процедуру складання матеріалів, із відео можливо встановити обставини, що мають суттєве значення для правильного розгляду даної справи.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд зазначає наступне.

Так, на фототаблиці, доданої до матеріалів справи, зафіксовано рух транспортного засобу мотоцикла/мопеда, зробленого із салона службового автомобіля поліцейського (2626-04-30 10:58:58), водій якого керував транспортним засобом без мотошолома.

Вказана фототаблиця, в совокупності з іншими доказами (відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля поліції, паспорта ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , державного номера транспортного засобу) в повній мірі ідентифікує як сам транспортний засіб, так і водія транспортного засобу який було зупинено працівником поліції, яким керував ОСОБА_1 .

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст.121 КУпАП, доведена.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка доведена в законний спосіб.

В розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ст. 73 КАС України). Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 74 КАС України).

Сукупність долучених до матеріалів доказів свідчить, що під час перевірки документів позивача, поліцейський встановив, що ОСОБА_1 має водійські права певної категорії, при цьому, на мотоциклі/мопеді, яким він керував, можливо їхати, маючи водійські права категорії «А1», які (вказану категрорію) згідно бази даних МВС України, ОСОБА_1 не отримував права, з відміткою вказаної категорії під час перевірки документів надана не булла.

Верховний Суд в постанові від 25.09.2019 року у справі № 127/19283/17 дійшов висновку, що притягнення особи до відповідальності та накладення стягнення за ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами) є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог ПДР не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п. 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. На вимогу поліцейського, зокрема на місці здійснення спеціального поліцейського контролю водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов`язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити дії працівника поліції.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Інші доводи позивача не спростовують викладеного та спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Суд зазначає що ні позивач, ні сторона захисту не заперечує факту керування ОСОБА_1 30.04.2026 року вказаним транспортним засобом, - мотоциклом/мопедом MUSSTANG МТ125-2, д.н.з НОМЕР_1 . Також, позивачем (представником позивача) ні під винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, ні під час розгляду справи, не було надано посвідчення водія, яка дає право керувати транспортним засобом відповідної категорії, яким керував ОСОБА_1 , а саме категорії «А1».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7112524 від 30.04.2026, слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то судовий збір з відповідача, не стягується.

В силу вимог ст. 139 КАС України також не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 20, 72, 77, 90, 132, 139, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7112524 від 30.04.2026 року за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Головне управління національної поліції в Миколаївській області, місцезнаходження: вулиця Захисників Миколаєва, буд. № 5, м. Миколаїв, ЄДРПОУ 40108735;

Повний текст рішення виготовлено 13.07.2026 року.

Суддя: Х.В. Іщенко