Решение № 138200545, 14.07.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 295/11230/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Альони Шлапак, розглянув цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі ТзОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулося до ОСОБА_1 із позовом в якому просять стягнути із останнього заборгованість в загальній сумі 22 697 грн.

У обґрунтування заявленого ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» повідомило, що у 2023 року між ОСОБА_1 та первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») укладений кредитний договір на підставі якого відповідач отримав грошові кошти. У подальшому право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, однак ОСОБА_1 самоусунувся від виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у зв`язку із чим виникла заборгованість, яку заявник бажає стягнути із відповідачки за наслідками розгляду цієї справи.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року в цій справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У подальшому, 01 грудня 2025 року судом в межах цього провадження постановлено заочне рішення, яке скасовано відповідною ухвалою суду від 21 січня 2026 року і новий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, але у заяві про перегляд заочного рішення суду акцентував увагу на тому, що проценти за користування кредитними коштами обліковані позивачем поза межами строків кредитування та без дотримання умов кредитного договору.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

24 грудня 2023 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений договір позики на умовах повернення позики в кінці строку позики № 76339964 (далі - Договір) відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 3 800 грн (п. 2.1 Договору) строком на 30 днів (п. 2.2 Договору) зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на рівні 2,5% на день (п. 2.3 Договору).

Також умовами договору передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки відповідно до умов програми лояльності на рівні 1% на день (а.с. 9-12).

28 грудня 2023 року між сторонами зазначеного правочину укладена додаткова угода відповідно до п. 1 якої тіло кредиту за Договором збільшено на 2 700 грн і вцілому становить 6 500 грн (а.с. 15-16).

Згідно із розрахунком, здійсненим первісним кредитором, за відповідачем на підставі Договору обліковується борг в загальній сумі 22 967 грн із яких 6 500 грн заборгованість за тілом кредиту та 16 467 грн заборгованість за процентами. Поміж іншого, із зазначеного розрахунку вбачається, що у строк з 24 грудня 2023 року по 22 січня 2024 року проценти за користування кредитними коштами нараховувалися ОСОБА_1 , за ставкою 1% на день (а.с. 27-30).

22 травня 2024 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» укладений договір факторингу № 01-02-14/24 відповідно до умов п. 3.1.3 якого правом вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за договором позики (а.с. 33-41).

Згідно із витягом з реєстру боржників, який є додатком до цього договору, ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 76339964 від 24 грудня 2023 року (а.с. 43-45).

Відповідно до листів Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» № 12034/47.1 та № 12032/47.1 від 01 квітня 2025 року ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на картковий рахунок № НОМЕР_1 переховано 2 700 грн та 3 800 грн (а.с. 31-32).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Приписи ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою та другою ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Нормою ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову із огляду на таке.

Так, позивач з метою захисту своїх порушених прав, що знайшли своє відображення у порушенні відповідачем умов кредитного договору та взятих на себе зобов`язань, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, як одним із способів та видів такого захисту. Також, суд встановив, що тривале порушення боргових зобов`язань у причинно-наслідковому зв`язку потягнуло за собою появу вищевказаної заборгованості.

Разом з тим, відповідно до постанови Верховного Суду від 22 серпня 2023 року в справі № 922/1280/22 саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Відтак, судом звертається увага на те, що за умовами Договору ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 3 800 грн (п. 2.1 Договору) строком на 30 днів (п. 2.2 Договору) зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на рівні 2,5% на день (п. 2.3 Договору). Також умовами договору передбачалася можливість застосування зниженої процентної ставки відповідно до умов програми лояльності на рівні 1% на день, яка і застосовувалася первісним кредитором протягом строку кредитування, що підтверджується наданим ним розрахунком заборгованості ОСОБА_1 . Окрім цього, судом враховується і те, що у матеріалах справи відсутні будь-які угоди стосовно збільшення строку кредитування ОСОБА_1 за Договором.

Таким чином, розмір заборгованості, яку належить стягнути з ОСОБА_1 за Договором в цілому становить 8 642 грн із яких 6 800 грн заборгованість за тілом кредиту та 1 842 грн заборгованість за процентами (із розрахунку (3 800 х 1% на 4 дні) + (6 500 х 1% х 26 днів).

Отже, з урахування викладеного вище, суд уважає за необхідне задовольнити цей позов частково.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

Так, на підставі приписів ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогами слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати за розгляд цієї цивільної справи, які складаються із витрат по сплаті судового збору в сумі 911,30 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором № 76339964 від 24 грудня 2023 року в сумі 8 642 (вісім тисяч шістсот сорок дві) гривні.

У решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір в сумі 911 (дев`ятсот одинадцять) гривень 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14 липня 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький