Постановление суда № 137972073, 02.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/5730/26

Номер провадження 2/462/3328/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

(заяву підписано особою, яка не має права її підписувати)

02 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

І. Рух справи

Представник позивача ТОВ «Іннова-Нова» адвокат Андрущенко М. В., 30.06.2026 року (вх. № 17155) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований у системі «Електронний суд» 25.06.2026 року) з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить суд:

-стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 30 330 грн. 00 коп.;

-стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 2972638 від 02.07.2026 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.

ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляд

Суд, здійснивши попередню перевірку поданої позовної заяви та долучених до неї документів, оцінивши їх на предмет відповідності вимогам процесуального закону щодо форми, змісту та підписання, зазначає, що дотримання таких вимог є необхідною умовою для прийняття заяви до розгляду. Перевірка належного оформлення позовної заяви має істотне значення для забезпечення реалізації права особи на судовий захист у передбаченому законом порядку. З огляду на це суд перевіряє, чи відповідають подані матеріали вимогам, визначеним ЦПК України, а також чи підтверджено належним чином повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

Разом з цим, під час перевірки встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки підписана особою, повноваження якої на вчинення таких дій не підтверджені належними доказами.

У зв`язку з цим суд вважає, що подання заяви відбулося з порушенням положень ст. 175 та 185 ЦПК України, що є підставою для її повернення.

Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

ІІІ. Щодо повноважень особи-підписанта

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

ІV. Підсумки та мотиви суду

Перевіривши повноваження підписанта позовної заяви на відповідність вимогам процесуального закону, суд зазначає наступне.

Позовна заява ТОВ «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ 44127243) подана до суду через систему «Електронний суд» та підписана представником адвокатом Андрущенком М. В.

На підтвердження повноважень представника до матеріалів заяви долучено ордер на надання правничої допомоги серії АН № 1974763 від 01.06.2026 року, сформований адвокатом Андрущенком М. В., у якому підставою для видачі вказано Договір № 06-05/2025 від 06.05.2025 року.

Також позивачем додано Договір № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року та Рішення єдиного учасника № 05-09/2025 від 05.09.2025 року.

Зі змісту наданого Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року вбачається, що його укладено між адвокатом Андрущенком М. В. та ТОВ «Іннова Фінанс» в особі директора Дмитрієва В. Ю., який діяв на підставі Статуту.

Разом з тим, згідно з долученим Рішенням єдиного учасника № 05-09/2025 від 05.09.2025 року, найменування товариства було змінено з ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ 44127243), а керівником (особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності) визначено Іващенко І. В., що також підтверджується доданою випискою з ЄДР станом на 08.09.2025 року.

Отже, правомірність самостійного формування ордера адвокатом від імені вже перейменованого ТОВ «Іннова-Нова» безпосередньо залежить від чинності його повноважень, делегованих виконавчим органом цієї юридичної особи станом на момент звернення до суду.

Матеріали справи не містять актуальних доказів (зокрема, додаткових угод до договору правничої допомоги, рішень чи довіреностей), які б підтверджували, що чинний керівник ТОВ «Іннова-Нова» Іващенко І. В., яка одноособово уповноважена діяти від імені товариства без довіреності, підтвердила, продовжила чи визнала чинність повноважень адвоката Андрущенка М. В. за договором, що укладався колишнім керівником Дмитрієвим В. Ю. від імені компанії під її старою назвою.

Враховуючи динамічність даних Реєстру та специфіку корпоративного управління, за якої склад виконавчого органу та волевиявлення особи щодо кола її представників у суді можуть змінюватися у будь-який час, договір річної давнини, укладений з колишнім керівником іншого найменування, без актуального підтвердження повноважень від чинного керівництва нової особи-позивача, не може бути визнаний належним доказом повноважень представника станом на червень 2026 року.

Суд наголошує, що згідно з принципами диспозитивності та обов`язку доказування (ст. 13, 81 ЦПК України), саме на позивача покладено обов`язок надати актуальні та несуперечливі докази на підтвердження представництва.

Позивач, як юридична особа, звертаючись через систему «Електронний суд», мав безперешкодну технічну можливість долучити документи чинного керівника, які б підтверджували дійсність правовідносин з адвокатом після зміни найменування та керівництва товариства, що зняло б будь-які сумніви щодо правомочності підписанта.

Надання замість цього документів, що відображають волевиявлення особи, яка втратила статус керівника задовго до подання позову, унеможливлює ідентифікацію адвоката як особи, що залишалася законним представником установи станом на червень 2026 року, та свідчить про неналежне підтвердження повноважень у розумінні ч. 7 ст. 177 ЦПК України.

Самостійний пошук судом інформації в реєстрах чи припущення про наявність внутрішніх розпорядчих актів товариства за умови ненадання позивачем необхідних підтверджуючих документів порушував би принцип рівності сторін та виходив за межі обов`язків суду на стадії відкриття провадження.

Надання відомостей, що не дозволяють ідентифікувати підписанта як особу, наділену відповідними правами на дату подання позову від імені ТОВ «Іннова-Нова», свідчить про неналежне підтвердження повноважень представника у розумінні ч. 7 ст. 177 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Суд враховує висновки ЄСПЛ щодо недопустимості «надмірного формалізму», проте наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним і реалізується виключно у порядку, встановленому процесуальним законом. Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України, обов`язок доказування наявності повноважень на підписання та подання позову покладено саме на заявника. Надання суду договору про правничу допомогу, що відображає волевиявлення колишнього керівника товариства під його попереднім найменуванням, у поєднанні з ненаданням документів від чинного керівника ТОВ «Іннова-Нова» Іващенко І. В., створює ситуацію правової невизначеності. Такі дії позивача унеможливлюють беззаперечну ідентифікацію адвоката як особи, наділеної правом представляти інтереси юридичної особи та підписувати позовну заяву станом на червень 2026 року, що є самостійною підставою для повернення заяви.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, з огляду на вказане позовну заяву слід повернути особі, яка її подала.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути заявнику.

2. Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

3. Роз`яснення суду

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко