Постановление суда № 137972071, 02.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/2097/19

Номер провадження 6/462/216/26

УХВАЛА

про повернення без розгляду

(заяви про заміну сторони виконавчого провадження)

02 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні,

встановив:

І. Рух справи (в межах заяви)

01.07.2026 року (вх. № 17249) від представника ТОВ «Кредит-Капітал» Піун Н. М. у Залізничний районний суд м. Львова надійшла письмова заява про заміну сторони у виконавчому провадженні, у якій остання просить суд:

- замінити сторону виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого документа № 462/2097/19 з АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.07.2026 року матеріали вказаної заяви передано головуючому судді Галайко Н. М.

ІІ. Щодо можливості прийняття заяви до розгляду

Так, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Стаття 442 ЦПК України, яка визначає порядок заміни сторони виконавчого провадження, розміщена у розділі VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України, тобто відноситься до заяв, які подаються на стадії виконання судового рішення.

Заява про заміну сторони у виконавчому провадженні є заявою по суті справи, до якої в силу ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правила стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містять положення ст. 175, 177 ЦПК України, а також положення ст. 183 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

ІІІ. Щодо повноважень особи-підписанта

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

ІV. Щодо доказів надіслання іншим учасникам справи примірника заяви з додатками

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов`язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Так, згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до положень п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Із зазначеного вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду № 914/1955/17 від 18.04.2019 року).

Як вбачається із матеріалів заяви, до такої не долучено жодних доказів, які б підтверджували надіслання (надання) саме копії даної заяви учасникам справи.

V. Підсумки

Так, суд звертає увагу на те, заява подана в суд 01.07.2026 року (представником заявника вказано Піун Н. М.).

На підтвердження повноважень до матеріалів справи долучено довіреність від 08.01.2026 року, відповідно до якої ТОВ «Кредит-Капітал» в особі Генерального директора Хробака Н. Р., який діє на підставі статуту, уповноважує Піун Н. М. представляти інтереси товариства.

Однак підтверджуючих документів на те, що Хробак Н. Р. станом на день видачі довіреності та на день звернення до суду є діючим Генеральним директором та мав право діяти від імені юридичної особи без обмежень (зокрема делегувати повноваження), суду не надано.

До заяви долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) станом на 27.09.2021 року.

Враховуючи динамічність даних Реєстру та значний проміжок часу (понад п`ять років) між датою формування витягу та датою звернення до суду (01.07.2026 року), вказаний документ відображає стан реєстраційних дій станом на дату, що суттєво передує поданню позову.

Вказаний витяг не може бути належним доказом того, що ОСОБА_2 залишився Генеральним директором товариства та мав право підпису і видачі довіреностей станом на липень 2026 року.

Окрім цього, надана виписка не містить відомостей щодо назви органів управління юридичної особи та виду установчого документа.

Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через уповноважену особу відповідно до закону або статуту.

Оскільки Статут ТОВ «Кредит-Капітал» до матеріалів справи не долучено, а зміст наданої виписки не дозволяє ідентифікувати обсяг повноважень Генерального директора, суд позбавлений можливості встановити наявність або відсутність обмежень останнього на одноособове звернення до суду чи надання права передоручення.

Суд наголошує, що сторона заявника, мала безперешкодну технічну можливість сформувати актуальний електронний витяг з ЄДР безпосередньо в день подання заяви, зокрема через систему «Електронний суд».

Надання натомість документа за вересень 2021 року, який до того ж не містить вичерпної інформації про правовий статус особи за підписом якої видано довіреність, свідчить про неналежне підтвердження повноважень підписанта у розумінні ЦПК України.

Суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно якої починаючи з 29.12.2019 року, з моменту набрання чинності Законом України від 18.12.2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20 (п. 18), Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.02.2024 року у справі № 2-401/11, від 28.02.2024 року у справі № 604/649/23, від 12.03.2024 року у справі № 296/1646/23, від 29.04.2024 року у справі № 536/1267/18.

У своїй постанові від 22.02.2024 року у справі № 460/9301/23 Верховний Суд з покликанням на позицію Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, дійшов висновку, що витяг з ЄДР не може самостійно підтверджувати повноваження особи діяти за правилами самопредставництва без надання відповідних документів, з яких підтверджується, що у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи).

Також, Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 року у справі № 320/508/23 погодився з позицією про те, що витяг з ЄДР, до якого включені відомості про осіб, уповноважених представляти юридичну особу, взагалі не є належним доказом наявності в особи права представляти юридичну особу в порядку самопредставництва та при вирішенні питання про достатність документів на підтвердження діяти в порядку самопредставництва досліджував посадову інструкцію особи, що підписала процесуальний документ.

Так, суд зазначає, що за змістом ч. 3 ст. 58 ЦПК України та ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, представництво юридичної особи може здійснюватися або в порядку самопредставництва, або ж адвокатом, незалежно від того, малозначною є справа чи ні, оскільки інше тлумачення цих норм суперечило б змісту інституту представництва юридичної особи, і в такому разі інтереси юридичної особи, не зважаючи на імперативні приписи ч. 3 ст. 58 ЦПК України разом з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, могла би представляти будь-яка фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність з наданням лише довіреності. Натомість, можливість представляти інтереси юридичної особи будь-якою фізичною особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, на підставі лише довіреності (не як адвоката), або ж в порядку самопредставництва тільки на підставі довіреності, суперечить позиції Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20 та вказаним приписам ЦПК України.

Необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (зокрема, ухвала від 23.05.2024 року у справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 року у справі № 2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 року у справі № 727/4375/24).

Саме тому суд наголошує, що до матеріалів заяви не додано документів, що підтверджують повноваження Піун Н. М. діяти від імені заявника ТОВ «Кредит-Капітал» у порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), зокрема відсутні посадова інструкція, контракт або інші документи, які визначають обсяг її повноважень.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За таких обставин, подана у порядку судового контролю заява про заміну сторони у виконавчому провадженні повертається заявнику як така, що подана без додержання вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 183, 259-261, 263, 442 ЦПК України, суд -

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні повернути без розгляду.

2. Роз`яснення суду

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

3. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко