Постановление суда № 137938010, 30.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 Справа №607/21324/24 Провадження №1-кп/607/937/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дистанційно в режимі відеоконференції, обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , перекладача ОСОБА_14 дистанційно в режимі відеоконференції, у м.Тернополі в залі суду під час відкритого судового засідання у кримінальному провадженні №12023210000000443, стосовно:

1. ОСОБА_8 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України;

2. ОСОБА_9 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 - ч.4 ст.189 КК України;

3. ОСОБА_15 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189 КК України;

4. ОСОБА_7 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189 КК України;

5. Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1 КК України, -

встановив:

Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у особливо тяжких кримінальних правопорушень, зокрема у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189 КК України. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_7 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків/потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони відомі ОСОБА_7 . Просить врахувати, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_7 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків/потерпілих та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь. ОСОБА_7 не працює, не має постійного законного заробітку, осіб на його утриманні немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місцях його проживання. Вказані обставини характеризують ОСОБА_7 як особу, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, і дає підставу вважати, що останній перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків/потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони відомі Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI Просить врахувати, що Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, а відтак останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків/потерпілих та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь. Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI не працює, не має постійного законного заробітку, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місцях його проживання. Вказані обставини характеризують Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI як особу, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, і дає підставу вважати, що останній перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявлені ним клопотання підтримав, посилаючись на зазначені у них мотиви.

Захисник ОСОБА_11 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, як безпідставне. Крім того, адвокат ОСОБА_11 подав клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави. Клопотання обґрунтовує тим, що визначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд не навів виняткових випадків, які свідчили би про необхідність визначення застави саме у такому розмірі. Крім того, визначений судом розмір застави не відповідає майновому стану обвинуваченого та є непомірним для нього. Зазначає, що Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI не працює, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей. Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений не має змоги внести заставу в розмірі 1 664 000 грн. Окрім цього, розмір застави 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не відповідає позиції сторони захисту, оскільки захисник в судовому засіданні просив визначити заставу у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З моменту постановлення ухвали застава не була внесена, і об`єктивно не могла бути внесена через її непомірність, що призводить до тривалого перебування Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI під вартою. Метою застави є забезпечення явки обвинуваченого, а не відшкодування шкоди. Її розмір має визначатися з огляду на особу обвинуваченого, його майновий стан, виступати стримуючим фактором щодо переховування особи. Враховуючи відсутність у обвинуваченого доходу та майна, наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, його стан здоров`я, помірним та достатнім заходом, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків є застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, клопотання захисника ОСОБА_11 підтримав в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_12 щодо задоволення клопотання прокурора заперечили, як безпідставне.

Прокурор ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави заперечив, як безпідставне.

Інші учасники клопотань та заперечень не заявили.

В порядку ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189 КК України; Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1 КК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI, колегія суддів враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Це може бути мотивом і підставою для обвинувачених переховуватися від суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Також суд враховує, що ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обвинувачуються у вчиненні злочину поєднаного з насильством за попередньою змовою групою осіб, а відтак, вони особисто або через третіх осіб можуть незаконно впливати на свідків/потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показань, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення від явки до суду для надання показань, що негативно вплине на розгляд кримінального провадження. Обвинувачені володіють інформацією про свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, тому реальним є ризик того, що обвинувачені ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI можуть незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Ризик вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI інших кримінальних правопорушень є реальним, оскільки наявні в матеріалах справи відомості про особу обвинувачених, свідчать про стійкість їх протиправної поведінки.

Стороною захисту не надано суду доказів про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків і запобігти ризикам передбаченим п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення , передбачене ч.4 ст.189 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна).

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У п.74 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2021 року Справа N800/331/16 (800/13/16) значено, що відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ у справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Харченко проти України" та "Лабіта проти Італії", обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

Наявність кількох ризиків у сукупності унеможливлює застосування до обвинувачених ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI менш суворих запобіжних заходів, оскільки жоден з них не зможе запобігти існуючим ризикам і забезпечити виконання ними своїх обов`язків.

Будь-яких обставин, що виникли після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу та його продовження, які б спростовували наявність чи свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також спростовують суспільну небезпеку осіб обвинувачених, стороною захисту суду не надано.

Суд вважає, що продовження дії строку запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 та Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI кореспондується з характером суспільного інтересу. Зокрема, відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення у справі Летельє проти Франції особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи наведене, для забезпечення належної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від суду і вчиненню інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків, потерпілих, створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, з врахуванням осіб обвинувачених, їх стану здоров`я, майнового стану, тяжкості інкримінованих їм кримінальних правопорушень, рівня міцності соціальних зв`язків, суд приходить до переконання про необхідність продовження кожному з них дії строку виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці.

У відповідності до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Також, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень передбачених, зокрема ч.3 ст.27 - ч.4 ст.189, ч.2 ст.28 ч.4 ст.189 КК України, які відносяться до особливо тяжких злочинів.

Відповідно до положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На переконання колегії суддів, запропонований захисником розмір застави у виді 80 прожиткових мінімумів є завідомо заниженим і не здатним запобігти встановленим судом ризикам, не здатен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Наявність двох малолітніх дітей на утриманні обвинуваченого та його стан здоров`я не можуть бути підставами для безумовного зниження застави до мінімального рівня.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі "Мангурас проти Іспанії"), оцінка помірності застави не обмежується лише перевіркою офіційних декларацій чи активів самого обвинуваченого. Суд повинен враховувати його взаємовідносини з особами, які можуть забезпечити його безпеку та фінансову підтримку. Оскільки Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI обвинувачується у вчиненні злочинів у співучасті, існує об`єктивна ймовірність залучення коштів третіх осіб для внесення застави.

Застава є альтернативою триманню під вартою, яка повинна не просто номінально існувати, а виступати реальним стримуючим засобом, що унеможливить спроби особи переховуватися від суду чи незаконно впливати на свідків.

Враховуючи майновий стан обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, характер інкримінованих дій, тяжкість злочинів, виходячи з принципів пропорційності та індивідуалізації та зважаючи на практику ЄСПЛ, колегія суддів вважає за доцільне зменшити розмір застави, визначений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2026 року до 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень, з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Такий розмір застави, на думку колегії суддів є помірним, справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права обвинуваченого, виступатиме для обвинуваченого реальним стримуючим фактором.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, Главою 18, ст.ст.182, 183, 331, 336, КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 задовільнити.

ОСОБА_7 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 29 серпня 2026 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI задовільнити.

Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 29 серпня 2026 року.

Клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави задовільнити частково. Визначений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2026 року Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI розмір застави 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1664000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень, зменшити до 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

У разі внесення застави Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI звільнити з-під варти і з цього часу на нього покладаються обов`язки: не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду; повідомляти суду про зміну місця проживання; з`являтися за вимогою до суду; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, на строк до 23 год. 59 хв. 29 серпня 2026 року, або до постановлення ухвали про зміну чи скасування запобіжного заходу.

Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI роз`яснити, що у випадку не виконання покладених на нього обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу закінчується 29 серпня 2026 року в 23 год. 59 хв.

Копію ухвали вручити сторонам та надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України для виконання та вручення обвинуваченим.

Копію ухвали в перекладі грузинською мовою, засвідчену перекладачем ОСОБА_14 , надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України для вручення Шеліа/SHELIA Левані/LEVANI.

Апеляційна скарга на ухвалу в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3