Решение № 137905478, 02.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 760/32726/25

Провадження № 2-др/357/85/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5, заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Калініна С.К. про ухвалення додаткового рішення,-

В С Т А Н О В И В :

10.06.2026 представник відповідача адвокат Калінін С.К. сформував через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з позивача ТОВ «ФК «Гелексі» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у сумі 4291 грн. 57 коп.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2026 року по справі № 760/32726/25 позов ТОВ « ФК Гелексі» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК « Гелексі» заборгованість за договром позики 7189,50 грн. та судові витрати по справі в сумі 1543,92 грн. Проте, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2026 по справі № 760/32726/25, не вирішено питання щодо відшкодування ВІДПОВІДАЧУ судових витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із захистом своїх прав відповідач звертався за професійною правовою допомогою. У відзиві на позовну заяву представник відповідача повідомив, що ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи очікує понести витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 6 000,00 грн., на виконання умов п. 2 Додатку № 1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/25 від 18.12.2025 укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Калінін і Партнери». Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги скріплений електронними підписами сторін.

Пунктом 2 Додатку № 1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/25 від 18.12.2025 визначено, що за надання професійної правничої (правової) допомоги, передбаченої в п.п. 1.1 Договору Клієнт сплачує Бюро гонорар (винагороду) в розмірі 6 000,00 грн., у строк до набрання судового рішення законної сили у справі, що визначена предметом Договору.

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються копією договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, додатком № 1 до вказаного договору яким визначено розмір гонорару; рекомендованими (мінімальними) ставками адвокатського гонорару (винагороди); актом виконаних робіт.

Представник відповідача зазначає, що пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає стягненню з позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в суді першої інстанції в розмірі 4 291,57 грн. (6 000,00 грн. х (25 249,50 грн. 7 189,50 грн.)) / 25 249,50 грн.).

12.06.2026 представник позивача Рудзей Ю.В. сформував через систему «Електронний суд» заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, де запзначено, що судом при ухваленні рішення, було стягнуто з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 7189,50 грн. Натомість з самого позивача на користь відповідача пропонується стягнути 4 291,57 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що перевищує витрати Позивача в 5 разів та нівелює зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, які Відповідач не виконував сім років. Такий розрив порушує принцип розумності судових витрат. Посилання Позивача на "фіксований розмір" не звільняє суд від обов`язку оцінити таку суму на предмет розумності.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Представник позивача зазначив, що сама лише наявність договору про надання правничої допомоги та квитанції про оплату фіксованої суми не є безумовною підставою для стягнення такої суми з іншої сторони. Дана справа характеризується як малозначна (справа незначної складності). Правовідносини у спорах про стягнення кредитної заборгованості є стале врегульованими, а судова практика усталеною. Підготовка відзиву у такій категорії справ не потребує вивчення великого обсягу нових джерел права або аналізу складних фактичних обставин. Отже, сума витрат у розмірі 4 291,57 грн за підготовку документів у типовому спорі суперечить критерію співмірності. Відсутність у матеріалах справи детального опису виконаних робіт із зазначенням витраченого часу на кожну процесуальну дію (складання запитів, аналіз практики, написання відзиву) не дозволяє суду перевірити реальність цих витрат. Фіксована сума витрат на правничу допомогу є штучно завищеною з метою перекладення тягаря утримання адвоката на позивача. Стягнення з Позивача на користь Відповідача суми правничої допомоги, яка перевищує суму задоволених позовних вимог, створює ситуацію, за якої особа, чиє право було порушено (що визнано судом шляхом часткового задоволення позову), опиняється у гіршому фінансовому становищі після звернення до суду, ніж до нього. Це нівелює саму суть судового захисту та перетворює судовий процес на інструмент збагачення однієї зі сторін за рахунок іншої. Принцип пропорційності у цивільному судочинстві (ст. 11 ЦПК України) покликаний забезпечити баланс між сумою позову та витратами на його розгляд. Стягнення 4 291,57 грн правничої допомоги при фактичному розмірі задоволених вимог у 7189,50 грн створює викривлений правовий результат: позивач, хоча і довів факт порушення свого права, фактично не отримує фінансового результату, що є порушенням принципу пропорційності. Разом з тим, звернули увагу суду, що спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача, зокрема порушення ним своїх зобов`язань за договором позики. А подібний розподіл витрат стає практикою уникнення відповідальності

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку, що заява підлягає до часткового задоволення.

Згідно положень ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2026 року частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ФК ГЕЛЕКСІ» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з Обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія«Гелексі» заборгованість за договором позики у сумі 7189 грн.50 коп. та судові витрати по справі в сумі 1543,92 грн.

Дане рішення, на час звернення представника відповідача із заявою про ухвалення додаткового рішення, не набрало законної сили.

Зі змісту рішення суду слідує, що суд вирішив питання відшкодування судових витрат стороні позивача та стягнув з відповідача суму, пропорційно розміру задоволених вимог 1543,92 грн.

При цьому, суд вважав, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу (5000 грн) є завищеним, не обгрунтованим. Суд взяв до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізував обсяг наданих послуг адвокатом, оцінив співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взяв до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, наявність чисельної судової практики в даній категорії спорів, врахував часткове задоволення позову, та суд дійшов висновку про зменшення розміру зазначених витрат позивача та визначив витрати позивача на правову допомогу у розмірі 3 000 гривень.

Таким, чином, враховуючи принцип рівності та дотримучись послідовності у висновках суду щодо розміру судових витрат на правову допомогу саме в даній спарві, суд вважає, що і витрати відповідача на правову допомогу слід визначити в 3000 грн.

Та враховуючи, положення п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру відмовлених вимог. Отже, оскільки судом було відмовлено позивачу у задоволенні вимог у відсотковому співвідношенні на 71,53 %, то розмір таких витрат на правову допомогу відповідачу становить 2145 грн 90 коп /розрахунок : 3000 х 71,53:100 = 2145,90 грн./

Керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 246, 270, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (місцезнаходження за адресою: 01054, Київ, вул.В.Липинського, б.10/1, код ЄДРПОУ:41229318) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2145 грн. 90 коп. (дві тисячі сто сорок п`ять гривень дев`яносто копійок).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду складено 02.07.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола