Постановление суда № 137873322, 01.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/4396/26

2-с/465/91/26

У Х В А Л А

про скасування судового наказу

01.07.2026 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 28.05.2026 року у справі № 465/4396/26, -

в с т а н о в и в:

28.05.2026 року Франківським районним судом м. Львова видано судовий наказ, згідно якого наказано стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з гарячого водопостачання в розмірі 19 971,65 грн., інфляційні нарахування в сумі 1308,68 грн., 3% річних в сумі 484,78 грн., а всього 21 765,11 грн. та 332 грн. 80 коп. судового збору.

05.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу. Зазначає, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» не надано суду жодного документа на підтвердження договірних відносин, квитанцій-повідомлень про існування заборгованості тощо.

Крім цього, стягувачем у заяві про видачу судового наказу зазначено, що споживачі зобов`язані оплачувати послуги за умови їх фактичного надання. Проте, доданий стягувачем розрахунок заборгованості за період з 01.11.2024 року по 31.03.2026 року, на переконання боржника, містить завідомо недостовірні дані щодо обсягів споживання гарячої води. Так. після зняття? квартирного засобу обліку з балансу (через пропущення строку повірки) ЛМКП «Львівтеплоенерго» здійснило розрахунок на підставі показників загальнобудинкового лічильника. Однак, як стверджує боржник, згідно представленого розрахунку за окремі місяці було нараховано аномальні об`єми, зокрема: за січень 2025 року - 21,085 куб. м; за лютий 2025 року - 30,482 куб. м; за березень 2025 року - 38,599 куб. м; за квітень 2025 року - 47,685 куб. м. Таким чином, сумарно за вказаний період об`єм нарахувань перевищив 180 кубічних метрів гарячої води, що є технічно та фізично неможливим для побутового споживання в межах однієї квартири.

У поданій заяві наголошується, що заявник провела повірку квартирного лічильника, за результатами якої жодних несправностей, поломок чи стороннього втручання в його роботу виявлено не було. Це підтверджує, що реальне споживання гарячої води було в рази меншим, а застосована стягувачем методика розподілу загальнобудинкового обліку є спірною та не відображає фактично надану послугу.

Також боржник вказує, що судовим наказом визначено стягнути кошти солідарно також з її сина - ОСОБА_2 . Проте він понад 12 років фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не користується жодними комунальними послугами у цьому приміщенні та не є споживачем послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго» за вказаною адресою, про що стягувач неодноразово сповіщався.

З урахуванням усього вищевикладеного ОСОБА_1 вважає, що виданий судовий наказ підлягає скасуванню.

Вивчивши матеріали заяви про скасування судового наказу, суддя вважає, що заява боржника підлягає задоволенню.

Так, за змістом ч.3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Перевіривши доводи заявника, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя вважає, що доводи, викладені в заяві про видачу судового наказу, потребують додаткового дослідження, з матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, отже, судовий наказ про стягнення заборгованості підлягає скасуванню, що, в свою чергу, дасть можливість боржнику більш повно реалізувати свої права як відповідача в позовному провадженні.

З наведених міркувань та керуючись ст. ст.127, 170-171 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

Судовий наказ у справі № 465/4396/26, виданий 28.05.2026 року Франківським районним судом м. Львова, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з гарячого водопостачання в розмірі 19 971,65 грн., інфляційних нарахувань в сумі 1308,68 грн., 3% річних в сумі 484,78 грн., а всього 21 765,11 грн. та 332 грн. 80 коп. судового збору скасувати.

Роз`яснити заявнику право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Копію ухвали направити заявникові та боржнику.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Величко О.В.