Решение № 137866492, 30.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5923/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області до громадської організації «Кам`янець-Подільська російська община» про заборону та примусовий розпуск організації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Заборонити та примусово розпустити (ліквідувати) Громадську організацію «Кам`янець-Подільська російська община» (код ЄДРПОУ: 33292741, адреса реєстрації: вулиця Шевченка, буд. 42, кв. 26, м. Хмельницький, 29001, Україна).

2. Звернути до негайного виконання рішення про примусовий розпуск (ліквідацію) Громадської організації «Кам`янець-Подільська російська община».

3. Призначити ліквідатором керівника організації, з метою забезпечення виконання судового рішення про заборону Громадської організації «Кам`янець-Подільська російська община».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Хмельницьким міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України від Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області отримано матеріали щодо діяльності Громадської організації «Кам`янець-Подільська російська община». Згідно із зазначеними даними та проведеним логіко-змістовним і контекстуальним аналізом Статуту та інформаційних матеріалів об`єднання у мережі Інтернет, діяльність організації має виражений антиукраїнський характер і створює реальну загрозу національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.

Позивач зазначає, що визначені у Статуті відповідача цілі щодо пропаганди російської культурної спадщини фактично підтримують деструктивну риторику країни-агресора про «єдність» народів, заперечують самостійне існування України та закладають підґрунтя для інформаційної співпраці з РФ в умовах триваючої збройної агресії. Оскільки така діяльність прямо порушує вимоги статті 37 Конституції України та статті 4 Закону України «Про громадські об`єднання», позивач, як уповноважений орган реєстрації, просить суд заборонити та примусово розпустити (ліквідувати) вказане громадське об`єднання, звернути рішення до негайного виконання та призначити ліквідатора юридичної особи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області .

Вказана ухвала була надіслана поштою на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "Не вручено. Відсутній адресат".

Згідно з ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідача також було повідомлено в порядку статті 130 КАС України.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від третьої особи до суду письмових пояснень не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням виконавчого комітету Камянець-Подільської міської ради від 21.12.2004 зареєстровано громадську організацію «Камянець-Подільська російська община» та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 33292741).

06.07.2017 державним реєстратором Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Ковальчук О.М. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об`єднання в частині внесення змін до його Статуту. Відповідно до відомостей ЄДР, керівником та представником організації є Сотнікова Ніна Михайлівна, а засновниками - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

04.03.2026 на адресу Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 27.02.2026 № 72/К-967. У вказаному листі орган безпеки поінформував уповноважений орган реєстрації про наявність даних, що свідчать про створення реальної загрози національним інтересам, суверенітету та конституційному ладу України з боку ГО «Кам`янець-Подільська російська община», діяльність якої містить ознаки антиукраїнської спрямованості.

Для всебічного аналізу документів залученим спеціалістом було проведено логіко-змістовний, лексико-семантичний та контекстуально-інтерпретаційний аналіз Статуту організації та її інформаційних матеріалів у мережі Інтернет (реєстр. №72/к-7 від 21.01.2026). За результатами дослідження встановлено, що програмні положення та публічна діяльність об`єднання містять деструктивний зміст, спрямований на підтримку та виправдання збройної агресії Російської Федерації проти України, легітимізацію зовнішнього втручання та пропаганду російської імперської політики.

Вважаючи, що виявлені факти свідчать про грубе порушення відповідачем обмежень щодо утворення і діяльності громадських об`єднань, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки вони пов`язані з обов`язками і відповідальністю, можуть підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Положеннями статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Статтею 37 Конституції України передбачено, що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Як встановлено судом, визначені у Статуті відповідача цілі щодо пропаганди російської культурної спадщини та зміст його інформаційних матеріалів у мережі Інтернет, за висновками проведеного логіко-змістовного, лексико-семантичного та контекстуально-інтерпретаційного аналізу (реєстр. № 72/к-7 від 21.01.2026), фактично підтримують деструктивну риторику держави-агресора про «єдність» народів, заперечують самостійне існування України та містять ознаки виправдання і легітимізації збройної агресії Російської Федерації проти України. Такий зміст діяльності відповідача суд розцінює як такий, що спрямований саме на ті цілі, заборона яких прямо передбачена статтею 37 Конституції України, - підрив суверенітету, територіальної цілісності та безпеки держави.

Приписами пункту 1 частини 2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 визначено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, що реалізує державну правову політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.

Так, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», суб`єктом державної реєстрації є територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Статтею 24 Закону України «Про Службу безпеки України» визначені обов`язки Служби безпеки України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Службу безпеки України», на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Так, Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана, окрім іншого, здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України; забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об`єднань; здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки.

Судом встановлено, що саме на виконання цих повноважень Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області листом від 27.02.2026 № 72/К-967 поінформувало уповноважений орган реєстрації про наявність даних щодо антиукраїнської спрямованості діяльності відповідача, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Законом України «Про громадські об`єднання» визначено правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань.

Відповідно до частини 1-3 статті 4 Закону України «Про громадські об`єднання» утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються. Громадські об`єднання не можуть мати воєнізованих формувань. Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Тому в час збройної агресії російської федерації проти України, воєнного стану, дії відповідача розцінюються як такі, що спрямовані на порушення суверенітету та територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, носять деструктивний характер, підсилюють інформаційний простір, спрямований проти інтересів України, створюють підґрунтя для вчинення дій щодо порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що заборона діяльності вказаного громадської організації є об`єктивно необхідною з метою захисту демократичного суспільства та прав і свобод громадян. Вказане обмеження наявних свобод, спрямоване на забезпечення стабільності держави в цілому, тому, на думку суду, застосований крайній захід впливу щодо відповідача є виправданим.

Статтею 25 Закону України «Про громадські об`єднання» визначені способи припинення діяльності громадського об`єднання.

Припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється: 1) за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації; 2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Припинення діяльності громадського об`єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до статті 28 Закону України «Про громадські об`єднання», громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону, а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Інші підстави для заборони діяльності громадського об`єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті, не допускаються.

Виходячи із основних позицій практики Європейського Суду з прав людини за результатами розгляду справ щодо обмеження свободи об`єднань, основними критеріями обґрунтованості таких обмежень є встановлення таких обмежень законом, зазначені обмеження повинні переслідувати законні цілі та бути необхідними у демократичному суспільстві.

Слід зазначити, що позиція ЄСПЛ, зокрема, полягає в тому, що держави мають право переконатись в тому, що мета та діяльність об`єднання відповідають нормам, встановленим законодавством (Сідіропулос і інші проти Греції, § 40). Держави мають право вживати превентивні заходи для захисту демократії щодо політичних партій та безпартійних організацій, якщо достатньо неминуча шкода правам інших осіб загрожує руйнуванням фундаментальних цінностей демократичного суспільства (Vona проти Угорщини, §57).

Враховуючи, що в діях громадської організації Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області виявлено ознаки порушення статей 36, 37 Конституції України, статті 4 Закону України «Про громадські об`єднання», діяльність відповідача суперечить основним засадам діяльності громадської організації, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про заборону (примусовий розпуск) громадської організації «Кам`янець-Подільська російська община» підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

В силу положень пункту 2 частини 2 статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення, крім іншого, про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання.

З метою виконання рішення суду в частині виконання рішення суду про примусовий розпуск (ліквідацію) громадської організації «Кам`янець-Подільська російська община» відповідно до ч.3 ст.105 ЦК України суд призначає ліквідатора юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до громадської організації «Кам`янець-Подільська російська община», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області, про заборону та примусовий розпуск організації, - задовольнити.

Заборонити та примусово розпустити (ліквідувати) громадську організацію «Кам`янець-Подільська російська община».

Рішення суду в частині заборони та примусового розпуску (ліквідації) громадської організації «Кам`янець-Подільська російська община» звернути до негайного виконання.

Призначити ліквідатором громадської організації «Кам`янець-Подільська російська община» її керівника - Сотнікову Ніну Михайлівну, поклавши на неї обов`язки, передбачені статтями 105-112 Цивільного кодексу України, щодо здійснення ліквідаційної процедури.

Судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Хмельницьке міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (вул. Володимирська, 91,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 45798761) Відповідач:Громадська організація «Кам`янець-Подільська російська община» (вул. Шевченка, 24,м. Кам`янець-Подільський,Кам`янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.,32302 , код ЄДРПОУ - 33292741) Третя особа:Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області (вул. Героїв Майдану, 19, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29001 , код ЄДРПОУ - 20001734)

Головуючий суддя В.К. Блонський