Решение № 137786895, 26.06.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/690/26

Провадження № 2/486/1100/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №8576460 від 16.12.2024 у розмірі 40770,00 грн. та судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 16.12.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №8576460, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію". 14.08.2025 р. між ТОВ "Свеа фінанс" та ТОВ "Авентус Україна" укладено договір факторингу №01.02-31/25, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "Свеа фінанс" передав ТОВ "Авентус Україна" за плату належні йому права вимоги до боржників. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок позивача ТОВ "Свеа фінанс", ні на рахунок попереднього кредитора. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №8576460 від 16.12.2024 року становить 40770,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі - 15100 грн., заборгованості за відсотками - 18120 грн., заборгованості за пенею 7550 грн. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №8576460 від 16.12.2024 в розмірі 40770 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито позовне провадження, розгляд справи призначено на 14.05.2026 у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 14.05.2026 розгляд справи відкладено на 26.06.2026 у зв`язку з нез`явленням відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до позову додав клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлена, судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу "Судова влада України". Відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач не надав до суду відзив, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, та те, що представник позивача надав згоду на проведення судового засідання у відсутність відповідача, суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 8576460.

Згідно вказаного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти. Сума кредиту складає 15100 грн, строк кредиту 360 дні, періодичність сплати платежів - кожні 30 днів (п.1.2-1.4 Договору).

Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5.1 Договору).

Знижена процентна ставка 0,43% в день та застосовується, якщо споживач до 15.01.2025 або протягом трьох календарних днів, сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.5.2 Договору).

Кошти кредиту надаються Товариством на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 (п.2.1. Договору).

Пунктом 6.4 Договору зазначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та процентів, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 1359 грн. на 4 день такого невиконання або неналежного виконання та у розмірі 302 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та неналежного виконання.

Договір вважається укладеним з моменту підписання його електронними підписами сторін (п.9.2 Договору).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "С8012".

Одночасно з підписанням цього договору ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором PD1084 паспорт споживчого кредиту.

Довідкою ТОВ "ФК «Контрактовий дім» вих. №7/14498 від 15.08.2025 повідомлено, що між ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та ТОВ "Авентус Україна" укладено договір про організацію переказу грошових коштів №087/20-П від 08.07.2020 та відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти 16.12.2024 на суму 15100 грн., зарахування на картку № НОМЕР_1 .

Таким чином, ТОВ «Авентус Україна» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ грошових коштів відповідачу на його картковий рахунок.

14.08.2025 між ТОВ "Свеа Фінанс" та ТОВ "Авентус Україна" укладено договір факторингу №01.02-31/25, відповідно до якого первісний кредитор передав ТОВ "Свеа фінанс" за плату належні йому права вимоги до боржників.

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру божників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами на скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру божників підтверджує факт переходу від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" до ТОВ "Свеа Фінанс" прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно Витягу з реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 01.02-31/25 від 14.08.2025, позивач ТОВ "Свеа Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 40770,00 грн. за кредитним договором №8576460 від 16.12.2024, яка складається з тіла кредиту 15100 грн., суми заборгованості за відсотками 18120 грн., за пенею 7550 грн.

З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором, наданого позивачем, вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитним договором №8576460 від 16.12.2024 у сумі 40770 грн., яка складається з тіла кредиту 15100 грн., суми заборгованості за відсотками 18120 грн., за пенею 7550 грн.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Свеа Фінанс», ні на рахунки первісного кредитора.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти, на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані кредитодавцем грошові кошти.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за договором №8576460 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.12.2024.

Як зазначає позивач, та вбачається з розрахунку заборгованості, боржник з моменту переходу прав вимоги не погашав заборгованість за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 40770 грн., з яких: 15100 грн. заборгованість за тілом кредиту; 18120 грн. заборгованість по процентам за користування; 7550 грн. заборгованість за пенею.

Відповідачем у відповідності до ст. 81 ЦПК України не спростовано розрахунки заборгованості надані позивачем до суду, контр розрахунок не надано.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом з тим, у порушення норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно первісному кредитору, ТОВ «Авентус Україна», а згодом і ТОВ «Свеа Фінанс» грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору №8576460 від 16.12.2024.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача порушені відповідачем ОСОБА_1 , а тому вони підлягають захисту, та з відповідача на користь ТОВ «Свеа Фінанс» стягнути заборгованість за кредитним договором №8576460 від 16.12.2024 в частині заборгованості за тілом кредиту 15100 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом 18120 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, штрафу за кредитним договором слід зазначити наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (п.69)).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що пеня, штраф за кредитним договором нарахована за період з 16.12.2024 по 13.08.2025, тобто під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), що встановлено пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022.

З урахуванням вище зазначеного, заборгованість за пенею, штрафом, за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8576460 від 16.12.2024, нарахована позивачем у розмірі 7550,00 грн. стягненню не підлягає.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Таким чином, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість по договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8576460 від 16.12.2024 у розмірі 33220 грн., з яких: тіло кредита 15100 грн., проценти 18120 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача згідно розміру задоволених вимог (81,5%) також підлягають стягненню 2 169,9 грн. судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 77-80, 89, 141, 258, 259, 263-265, 277-279, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8) заборгованість за кредитним договором №8576460 від 16.12.2024 у розмірі 33220 (тридцять три тисячі двісті двадцять) гривень 00 копійок, яка складається з: 15100 грн. заборгованості за тілом кредиту; 18120 грн. заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8) судовий збір у розмірі 2169 (дві тисячі сто шістдесят девять) гривень 90 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук