Решение № 137751673, 26.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.06.2026Справа № 911/3761/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Управління поліції охорони в Чернігівській області

до Приватного підприємства "АРС СЕРВІС 22"

про стягнення 10 320,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернулось Управління поліції охорони в Чернігівській області (далі - позивач) з позовом до Приватного підприємства "АРС СЕРВІС 22" (далі - відповідач) про стягнення 10 320,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.12.2025 вказану позовну заяву передано до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 12.01.2026 суд відкрив провадження у справі № 911/3761/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановив строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Копія ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача 12.01.2026 після 17 години та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою позивачу 13.01.2026.

Крім того, ухвала суду від 13.01.2026 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання до суду відзиву та/або заперечень не скористався.

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та можливих затримок у доставці поштової кореспонденції, відключення електропостачання, оголошенням сигналів «повітряна тривога» та інших негативних наслідків) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

09 лютого 2024 року між Управлінням поліції охорони в Чернігівській області (далі - Покупець) та Приватним підприємством «АРС СЕРВІС 22» (далі - Постачальник) було укладено Договір № 61 (далі - Договір) на відпуск бензину А-92 (далі - Товар).

Відповідно до п. 1.6. Договору відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами: талонами або скретч-картками.

Згідно з п. 2.1. Договору Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю та якістю з моменту фактичного отримання Товару згідно з умовами Договору.

Як визначено п. 3.2 договору загальна сума договору становить 61 920,00 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 10 320,00 грн

Відповідно до 4.1. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів після отримання рахунку та накладної на товар. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Вказаний договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення його печатками сторін (за умови наявності печаток у сторін) та діє з дати його укладання до 31.12.2024 (п.п. 9.1, 9.2 договору).

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 09.02.2024 позивачем сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 61 920,00 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 10 320,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 237.

Згідно з видатковою накладною № 0000663 від 12.02.2024 відповідач поставив товар на суму 61 920,00 грн.

Проте, як вказує позивач, відповідач не зареєстрував податкову накладну за спірною операцією з поставки на загальну суму ПДВ 10 320,00 грн.

Таким чином, у зв`язку із зазначеними діями відповідача позивач втратив право на податковий кредит на загальну суму 10 320,00 грн, у зв`язку з чим звернувся до відповідача з претензією № 2005/43/45/01-2025 від 05.11.2025.

Вказана претензія отримана відповідачем 10.11.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1402104287098.

Враховуючи, що відповідач не зареєстрував податкову накладну, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 10 320,00 грн.

Розглянувши заявлені позивачем позовні вимоги, суд зазначає про наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Отже, при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

При цьому під час розгляду даної справи суду не надано доказів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зобов`язань відповідача зі сплати податку на додану вартість на вищевказану суму за даною господарською операцією.

Водночас, відсутність реєстрації таких податкових накладних позбавляє позивача права на отримання податкового кредиту, зокрема, на суму 10 320,00 грн.

Суд наголошує, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Суд зазначає, що положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за загальним правилом не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних; при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця. Однак, подання такої скарги згідно з наведеною нормою не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Аналогічний правовий висновок викладено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.2018 зі справи № 917/877/17. При цьому у вказаній постанові Верховний Суд відступив від висновку, викладеного у пункті 28 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2018 зі справи № 918/216/17, згідно з яким передбачалося, що відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів.

Слід зазначити, що нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 зі справи № 908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 зі справи № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Крім того, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків. Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 і від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Суд встановив, що спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав обов`язок щодо реєстрації податкової накладної за фактом здійснення господарської операції з поставки товару, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 10 320,00 грн.

За встановленими судом обставинами, бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати відповідну податкову накладну становить прямий причинно-наслідковий зв`язок із неможливістю включення позивачем суми ПДВ у розмірі 10 320,00 грн до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на таку суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 10 320,00 грн збитків обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, враховуючи задоволення позову, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в розмірі 2 422,40 грн.

При цьому суд врахував, що під час звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, проте звернення до суду з даним позовом здійснено в електронній формі, тому до ставки судового збору згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» мав би застосовуватись понижений коефіцієнт 0,8.

Позивач не позбавлений можливості звертись до суду з клопотанням у порядку ст. 7 ЗУ «Про удовий збір» про повернення надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 605,60 грн (3 028,00 - 2 422,40).

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АРС СЕРВІС 22" (01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, будинок 2, приміщення 38, офіс 1, код 44658312) на користь Управління поліції охорони в Чернігівській області (14021, Чернігівська обл., місто Чернігів, вул. Івана Франка, будинок 4-А, код 40109021) збитки у розмірі 10 320,00 грн (десять тисяч триста двадцять грн 00 коп.), судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 26.06.2026.

Суддя О.Г. Удалова