Решение № 137698019, 25.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1086/26

25 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач - 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 10.12.2025 року №262240031792 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії в пільговому обчисленні періодів роботи на лікаря-анестезіолога з 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки у подвійному розмірі відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчисленні періодів роботи на посаді лікаря-анестезіолога 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки у подвійному розмірі відповідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 до стажу роботи для обчислення розміру пенсії та перерахувати пенсію з 12.11.2025 року, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 періодів участі в бойових діях з 24.11.2022 по 25.09.2023 року, з 10.10.2023 по 01.04.2024 року, з 16.04.2024 по 14.10.2024 року, з 14.10.2024 по 06.11.2024 року, з 21.11.2024 по 19.02.2025 року, з 19.02.2025 по 21.02.2025 року, з 21.02.2025 по 27.02.2025 року, з 27.02.2025 по 05.04.2025 року, з 20.04.2025 по 21.04.2025 року, з 26.04.2025 по 03.08.2025 року, з 03.08.2025 по 29.08.2025 року, з 15.09.2025 по 23.10.2025 року у трьохкратному розмірі відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1/96/3765 від 23.10.2025, зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 періоди участі в бойових діях з 24.11.2022 по 25.09.2023 року, з 10.10.2023 по 01.04.2024 року, з 16.04.2024 по 14.10.2024 року, з 14.10.2024 по 06.11.2024 року, з 21.11.2024 по 19.02.2025 року, з 19.02.2025 по 21.02.2025 року, з 21.02.2025 по 27.02.2025 року, з 27.02.2025 по 05.04.2025 року, з 20.04.2025 по 21.04.2025 року, з 26.04.2025 по 03.08.2025 року, з 03.08.2025 по 29.08.2025 року, з 15.09.2025 по 23.10.2025 року у трьохкратному розмірі у відповідно із довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1/96/3765 від 23.10.2025 до стажу роботи для обчислення розміру пенсії та перерахувати пенсію з 12.11.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірного рішення, оскільки, на думку позивача, він набув права для перерахунку його пенсії в пільговому обчисленні на посаді лікаря-анестезіолога у подвійному розмірі, а також у трьохкратному розмірі у відповідно із довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України

Ухвалою суду від 03.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, вказує, що розглянувши матеріали електронної пенсійної справи, відповідачем прийнято рішення про відмову позивачу в частині перерахунку пенсії згідно з заявою №27997 від 04.12.2025, зараховування стажу роботи у подвійному розмірі, оскільки відсутня уточнююча довідка за період роботи на пільгових умовах відповідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України №637.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Як встановлено судом, 12.11.2025 року призначено пенсію за віком, як учаснику бойових дій з урахуванням статті 115 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.12.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, щодо перерахунку пенсії (зарахування стажу роботи у подвійному розмірі).

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №262240031792 від 10.12.2025 про відмову в перерахунку пенсії.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 60 Закону № 1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року № 303 проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Згідно роз`яснення, наданого Міністерством охорони здоров`я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28.05.2002 року № 10.02.11/450 та від 21.06.2002 року № 02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено ст. 60 Закону №1078.

Крім іншого, у листі-роз`ясненні Пенсійного фонду України № 3544-03 зазначено, що при вирішенні питання зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я необхідно керуватися спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2002 року.

Відповідно до цього листа до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів, оскільки наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.10.1997 року № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.

Керуючись вищезазначеним до стажу роботи у подвійному розмірі за нормами ст. 60 Закону № 1788 зараховуються періоди роботи: у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року № 303: у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 27.02.2020 року у справі № 462/1713/17, від 11.12.2018 року у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 року у справі № 485/103/17 та від 04.12.2019 року у справі № 689/872/17.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року (далі Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.

Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі № 235/1112/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, у відповідності із записами до трудової книжки НОМЕР_1 позивач у періоди: з 02.01.1991 по 29.11.1996 роки працював на посаді лікаря-анестезіолога- реаніматора у відділенні реанімації новонароджених; з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки працював на посаді лікаря-анестезіолога - дитячого у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії; з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки працював на посаді лікаря-анестезіолога-дитячого та завідуючого відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії.

Отож, на переконання суду, періоди роботи позивача з 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки на посаді лікаря-анестезіолога підлягають зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.

Стосовно зарахування періодів участі в бойових діях в трикратному розмірі, суд зазначає наступне, позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що посвідчується посвідченням серії НОМЕР_2 , яке видано 22.06.2023 року Відділом персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 .

Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1/96/3765 від 23.10.2025 позивач у періоди: з 24.11.2022 по 25.09.2023 року, з 10.10.2023 по 01.04.2024 року, з 16.04.2024 по 14.10.2024 року, з 14.10.2024 по 06.11.2024 року, з 21.11.2024 по 19.02.2025 року, з 19.02.2025 по 21.02.2025 року, з 21.02.2025 по 27.02.2025 року, з 27.02.2025 по 05.04.2025 року, з 20.04.2025 по 21.04.2025 року, з 26.04.2025 по 03.08.2025 року, з 03.08.2025 по 29.08.2025 року, з 15.09.2025 по 23.10.2025 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Покровському районі, Курахівської міської ТГр, Херсонської області, Бериславського району, Бериславської міської ТГр, Дніпропетровської області, Синельниківського району, Межівської селищної ТГр, Харківської області, Чугуївського району тв Вовчанської міської ТГр.

У свою чергу Відповідач-1 у листі №10532-3815/С-02/8-2600/26 від 16.02.2026 вказує, що період проходження військової служби в особливий період зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі, що зокрема підтверджується розрахунком стажу.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. № 413 (далі - Порядок № 413).

Із змісту п.2, п.4 Порядку №413 слідує, що статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, довідка за формою згідно з додатком 6.

Як встановлено судом, до страхового стажу позивача період участі в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації зараховано у одинарному розмірі.

У відповідності до ст. 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

В абз.2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).

Відповідно до п.1.1 Положення №530, цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

За правилами приписів п.п.2.3 розділу 2 Положення № 530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці участі у бойових діях у воєнний час.

Таким чином, суд зауважує, що вказаним Положенням №530, на яке посилається позивач, передбачено обчислення вислуги років з розрахунку один місяць служби за три місяці для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Слід також зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 врегульовано порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, відповідно до підпункту 1 пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, що діє після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року), час безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, зараховується на пільгових умовах лише до вислуги років для визначення розміру пенсії.

Враховуючи наведене, Положення №530 та Постанова №393, по-перше, визначають порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, по-друге, не передбачають зарахування на пільгових умовах до загального страхового стажу час безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Натомість, позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням наведеного правового врегулювання слід дійти висновку, що зарахування до загального страхового стажу строку один місяць служби за три місяці участі в антитерористичній операції та у бойових діях у воєнний час, не передбачено при призначенні пенсії за нормами статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Даною нормою передбачено лише про право таких осіб на дострокове призначення пенсії, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Таким чином, спірні періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - в календарному обчисленні.

Посилання позивача на висновки Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справі №348/347/17 та від 30.07.2019 у справі №346/1454/17 суд не приймає до уваги, оскільки ці висновки стосуються розрахунку трудового стажу визначеного Законом України "Про пенсійне забезпечення".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, здійснюючи зарахування стажу позивача діяло згідно законодавства.

Отож, перевіряючи оскаржуване в даній справі спірне рішення відповідача за на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що таке рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії в пільговому обчисленні періодів роботи на лікаря-анестезіолога з 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки у подвійному розмірі відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 .

Вирішуючи даний спір по суті, суд звертає увагу на тому, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відтак, у сукупності наведених вище обставин, на переконання суду, у спірному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на посаді лікаря-анестезіолога 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки у подвійному розмірі, відповідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 до стажу роботи для обчислення розміру пенсії та здійснити перерахунок пенсії з 12.11.2025 року, з урахуванням виплачених сум.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №262240031792 від 10.12.2025 в частині щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії в пільговому обчисленні періодів роботи на лікаря-анестезіолога з 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки у подвійному розмірі відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на посаді лікаря-анестезіолога 02.01.1991 по 29.11.1996 роки, з 03.04.2000 по 16.03.2006 роки, з 01.08.2007 по 08.12.2010 роки у подвійному розмірі, відповідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 до стажу роботи для обчислення розміру пенсії та здійснити перерахунок пенсії з 12.11.2025 року, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 25 червня 2026 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ),

відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053 код ЄДРПОУ:42098368),

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ:14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.