Решение № 137656935, 24.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4450/26

Провадження № 2-о/591/91/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в особі представника Мірошніченка Андрія В`ячеславовича, заінтересована особа: Сумська міська рада, майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, ЄРДПОУ 23823253 про встановлення факту, що має юридичне значення,

установила:

22.04.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана заява.

В обґрунтування заявлених вимог представник заявниці зазначає, що ОСОБА_2 є власницею квартири, загальною площею 69,7 кв.м., житловою площею 43,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 21 вересня 1993 року та свідоцтва про право власності на житло від 03.08.1993. Заявниця зверталась до державного реєстратора у місті Суми із заявою про державну реєстрацію права власності на вищезазначену квартиру в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але їй було відмовлено у прийнятті документів у зв`язку з тим, що є розбіжності у зазначені прізвища заявниці у свідоцтві про право власності на житло за № НОМЕР_2 від 03 серпня 1993 року та договорі дарування за №2-4078 від 21 вересня 1993 року (міститься виправлення), пред`явленому державному реєстратору, тому рекомендовано було звернутись до суду для вирішення цього питання. Представник заявниці наголошує, що виявлені помилки у написанні прізвища заявниці є перешкодою для реалізації нею права власності. В зв`язку з неможливістю усунути вказану суперечність у позасудовому порядку заявник змушений звернутись до суду з даною заявою.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27.04.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження, судове засідання призначено на 24.06.2026.

У судове засідання заявниця та її представник не прибули, згідно поданої заяви від 24.06.2026 представник заявниці просив проводити розгляд справи без участі сторони заявниці, заявлені вимоги підтримав.

Представник Сумської міської ради у судове засідання не прибув, згідно поданого відзиву на заяву від 30.04.2026 просив проводити розгляд справи без його участі та просив прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи неприбуття у судове засідання учасників справи суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до положень статті 247 ЦПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

Положеннями статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом, зокрема й факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини першої вказаної статті).

Судом встановлено, що згідно паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , картки платників податків, Витягу з реєстру територіальної громади, довідки ТОВ «ДП Регіональна агенція технічної інвентаризації» від 03.04.2026, технічного паспорту на квартиру, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:7145-4951-3040-7962 прізвище заявниці вказано « ОСОБА_3 ».

Даний факт підтверджується також свідоцтвом про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 , які були видані російською мовою, прізвищами заявників зазначене « ОСОБА_3 / ОСОБА_6 ».

Однак у свідоцтві про право власності на житло за № НОМЕР_2 від 03 серпня 1993 року та у договорі дарування №2-4078 від 21 вересня 1993 року за на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 прізвище заявниці значиться як « ОСОБА_6 », в той час як у паспорті, поданому державному реєстратору, прізвище вказано як « ОСОБА_3 ».

Також встановлено, що заявниця зверталася до державного реєстратора у місті Суми із заявою про державну реєстрацію права власності на вищезазначену квартиру в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але їй було відмовлено у прийнятті документів у зв`язку з тим, що є розбіжності у написанні прізвища заявниці у вказаних вище документах.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того з положень пункту 12 згаданої вище постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку, що обставини, викладені у заяві, підтверджуються, а тому вважає за можливе встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , правовстановлюючих документів, а саме: свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_2 від 03 серпня 1993 року виданого згідно розпорядження міськвиконкому та договору дарування за №2-4078 від 21 вересня 1993 року, виданих на ім`я « ОСОБА_1 ».

Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 89, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_7 , заінтересована особа: Сумська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , правовстановлюючих документів, а саме: свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_2 від 03 серпня 1993 року, виданого згідно розпорядження міськвиконкому, та договору дарування за №2-4078 від 21 вересня 1993 року, виданих на ім`я « ОСОБА_1 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Сумська міська рада, майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, ЄРДПОУ 23823253.

Суддя Ю.О. Зеря