Постановление суда № 137547728, 19.06.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1500/26

№ пров. 2/697/1047/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Канівської міської державної виконавчої служби про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою (позовною) до Канівської міської державної виконавчої служби про зняття арешту з нерухомого майна в якій просить зняти арешт з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_2 , накладений постановою № 1458, 23.02.2004, Канівською міською державною виконавчою службою у 2004 році (реєстраційний номер обтяження: 4932001). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: відсутній.

В обгрунтовування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вона, ОСОБА_1 , будучи спадкоємицею дочка за законом першої черги, у визначений законом 6-місячний строк звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л.А. Спадкова справа зареєстрована за № 69233255. Так як був старий технічний паспорт на будинок, власником якого був її покійний батько, нотаріус Шатило Л.А. запропонувала замінити його.

Надалі вона звернулася до Центру надання адміністративних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , для зміни своєї адреси реєстрації. Раніше за будинком, власником якого був ОСОБА_2 , де вона і була зареєстрована, закріплена адреса: АДРЕСА_3 . Потім дану адресу змінили на Трахтомирівську, 1.

В ЦНАП їй повідомили, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , під арештом. За її заявою з реєстраційний № 72181400 від 25.03.2026 до Виконавчого комітету Канівської міської ради сформовано інформаційну довідку за № 469793532 від 25.03.2025. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, у реєстрі міститься запис про обтяження, а саме арешт (архівний запис). Здійсненого на підставі постанови № 1458 Канівської міської виконавчої служби від 23.02.2004. Реєстраційний номер обтяження 4932001. Зареєстровано: 10.07.2007, Канівською нотаріальною конторою, 1903, Черкаська область Черкаський район, м. Канів, вул. Шевченка, буд. 6. Підстава обтяження: постанова № 1458, 23.02.2004, Канівська міська державна виконавча служба. Об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_2 . Додаткові дані: Архівний номер 3467278CHERKASY301, Архівна дата: 05.03.2004, Дата виникнення: 05.03.2004, № реєстра 358293-246, внутр. 3801F62624F5412B5939.

З метою досудового врегулювання питання, вона звернулася з заявою про зняття арешту до Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Захисників України, буд. 2, 19003. Так як її заява написана в одному примірнику, надати не має можливості. Їй повідомили, що виконавче провадження 2004 року завершено, а всі архівні матеріали відсутні у зв`язку із закінченням строку їх зберігання. Через відсутність матеріалів справи ДВС не має правових підстав самостійно скасувати обтяження.

Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 878814 від 23.02.2004 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Канівського управління юстиції Шатило Л.А. накладено арешт при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-541 виданого 26.09.2003 Канівським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь Канівського УЕГГ боргу у сумі 2 015,36 грн.

Даний борг був за спожитий газ. Але даний борг у сумі 2 015,36 грн. сплатила її покійна баба, теща померлого ОСОБА_2 . Квитанції сплати боргу не має.

Надалі для вирішення питання зняття арешту та боргу за газ, звернулася до Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» за адресою: м. Канів, вул. Торгова, буд. 16, де їй повідомили, що вони не володіють даними по боргам за 2004 рік. Також повідомили, що борг, та навіть підключення та договору за адресою будинку АДРЕСА_1 відсутній.

Наявність старого арешту порушує її право на спадкування, гарантоване ст. 1216, 1218 ЦК України та право власності ст. 41 Конституції України.

Відповідно до положень ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватися судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов`язковості судових рішень є обов`язковою для позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вищевикладеним, звернення позивача до суду зобов`язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з`ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з`ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі. Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175 та 177 ЦПК України з таких підстав.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У поданій позовній заяві позивачем у вступній частині позову в якості відповідача зазначено «Канівська міська державна виконавча служба, ЄДРПОУ 34978825».

Суддя констатує, що юридичної особи з назвою «Канівська міська державна виконавча служба» не існує.

Крім того, зазначений у позовній заяві код ЄДРПОУ належить Канівському відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Отже, позивачу необхідно правильно визначити відповідача та/або зазначити повне та вірне найменування відповідача, зазначити ЄРДПОУ установи, засоби зв`язку, поштовий індекс та адресу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19) зробила висновок «що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна».

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19)).

При цьому суд звертає увагу позивача, що відповідно до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21 особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Разом з цим, у позовній заяві позивачем не зазначено відомостей про особу, в інтересах якої накладено обтяження на майно, а також до участі у справі в якості відповідача не залучено особу/осіб, в інтересах якої/яких накладено арешт на майно, з якого позивач просить зняти арешт.

Крім того, 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв`язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону.

Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Однак, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.

Пункт 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначає, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

За приписами ч. 1 ст. 59 Закону «Про виконавче провадження» передбачено: особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

За правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)

Із наданої суду інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 469793532 від 25.03.2026 вбачається, що відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Тобто, матеріали позовної заяви не містять жодних посилань на докази про те, що позивач володіє на підставі закону чи договору або на іншій законній підставі майном, з якого просить скасувати арешт або має відповідні підстави скасовувати арешт від імені власника майна.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Позивач не надала доказів можливого досудового врегулювання спору, відмова органів ДВС у скасуванні арешту нерухомого майна та зняття обтяження за заявою власника майна до позову не додана.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Однак всупереч вимогам ст. 95 ЦПК України, заявником не долучено до матеріалів справи належним чином засвідчених копій документів.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27 вересня 2021 року № 5026/886/2012, не засвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.

Проте заявником додано копії документів до позовної заяви, які належним чином не завірені, а саме відсутні відмітки «згідно з оригіналом», дата та підпис.

Окрім того, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Однак, позивачем не виконано вказані вимоги процесуального закону.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідач надає до позовної заяви копії доказів, однак не зазначає інформацію щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції з усунутими недоліками, про які зазначено вище по тексту ухвали, та додати до позовної заяви належним чином завірені копії документів, якими позивач обгрутнтовує свої вимоги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Канівської міської державної виконавчої служби про зняття арешту з нерухомого майна залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Б. К. Скирда