№ 137435535, 15.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.06.2026Справа № 554/8629/26 Провадження № 3/554/997/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року місто Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенко А. В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області, з професійно-технічною освітою, одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

01 червня 2026 року, приблизно о 21:52 год, в м. Полтаві по вул. Дмитра Пругла, 14/2 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAEWOO NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на території парковки по вул. Дмитра Пругла, 14/2 (Станіславського), рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпеці маневру та скоїв наїзд на припаркований позаду транспортний засіб FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 682214 від 02 червня 2026 року).

Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682228 від 02 червня 2026 року водій ОСОБА_1 того ж дня і в той же час, керуючи транспортним засобом DAEWOO NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи причетним до ДТП, місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та, на думку ініціатора складення протоколу, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 надав на адресу суду письмову заяву, в якій визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, щиро рокаявся у вчиненому. Водночас просив закрити справу в частині інкримінованого йому правопорушення за ст. 122-4 КУпАП. Зазначив, що в день події вони їхали сім`єю на автомобілі, сину стало погано у зв`язку з перенесеною травмою (перелом руки зі зміщенням), в цей час ОСОБА_1 був схвильований та не помітив під час руху на транспортному засобі незначного зіткнення з частиною бампера іншого автомобіля. Стверджує, що жодного умислу на залишення місця пригоди в нього не було. Крім того, і пасажири його автомобіля не відчули моменту удару ТЗ, тому вони разом поїхали далі. Крім того, будь-яких ушкоджень від вказаної ДТП ОСОБА_1 на своєму автомобілі не виявив, тоді як у транспортного засобу іншого учасника ДТП вийшов з пазів задній бампер. Просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов до таких висновків.

Справу розглянуто в порядку ст. 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею є матеріальним, обов`язковою ознакою якого є шкідливі наслідки, в результаті яких заподіюється матеріальна шкода.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух, встановлюють Правила дорожнього руху.

Згідно з п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.9 (початок руху та зміна його напрямку) Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).

Крім визнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682214 від 01 червня 2026 року, що складений за ст. 124 КУпАП, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в якому зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, та цей протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не містить зауважень щодо зазначених у ньому відомостей (а. с. 2); карткою обліку адміністративного правопорушення (витяг з ІКС ІПНП підсистеми Адмінпрактика а. с. 4);

- схемою місця ДТП та описом місця події від 01 червня 2026 року, підписаною учасниками пригоди, і яка не містить зауважень учасників щодо зафіксованих у ній відомостей (а. с. 5);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02 червня 2026 року, який пояснив, що в день події він керував автомобілем Део Нексія, НОМЕР_2 . За обставин ДТП його дитині стало погано. Вони сім`єю виїхали з території магазину і врізалися в якусь машину, яка була позаду (а. с. 6);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02 червня 2026 року, згідно з якими з чат-групи в месенджері Viber він дізнався про ДТП за участю свого автомобіля. Так, у день події 01 червня 2026 року приблизно о 21:52 год відбувся наїзд на його транспортний засіб, який був припаркований на парковці. Потерпілий зазначає про пошкодження заднього бампера автомобіля, точної суми збитків встановити він не може. Винуватець на місці події був відсутній та не залишив контактів (а. с. 7),

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 02 червня 2026 року, яка стала свідком наїзду транспортного засобу на інший транспортний засіб по вул. Дмитра Пругла, буд. 14/2, м. Полтава біля магазину Маркетопт, а також дослідженими матеріалами справи у їх сукупності.

Вищезазначені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суддя визнає належними, допустимими, і такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682214 від 02 червня 2026 року.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682214 від 02 червня 2026 року, дослідивши надані суду письмові докази, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху, що призвело до виникнення ДТП, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, доведена під час розгляду справи в суді, поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, є необхідним та достатнім накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за ст. 124 КУпАП у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 коп.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 належить до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак з нього необхідно стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Щодо наявності події і складу адміністративного правопорушення за ст.122-4 КУпАП у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя зазначає про таке.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, органом поліції надано ті ж самі докази та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682228 від 02 червня 2026 року.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, полягає у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Тобто залишення місця пригоди умисною дією, за якої особа має усвідомлювати свою причетність до пригоди.

У цій справі, зокрема, з наданих особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснень та доказів слідує, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAEWOO NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не побачив, що трапилася дорожньо-транспортна пригода та було завдано механічних пошкоджень іншому транспортному засобу. ОСОБА_1 стверджує про відсутність в нього умислу на залишення місця ДТП, оскільки він як водій не відчув моменту зіткнення з іншим транспортним засобом. При цьому пояснив, що його дитина в день події почувала себе погано, оскільки незадовго до цього син переніс травму у вигляді перелому руки зі зміщенням. У зв`язку з цим ОСОБА_1 стверджує, що був схвильованим через стан здоров`я дитини, не побачив наслідків ДТП та продовжив рух. Про саму подію ДТП йому стало відомо від співробітників поліції. Вказані пояснення не були спростовані наявними матеріалами справи.

Суддя зазначає, що надані ОСОБА_1 пояснення є послідовними, а докази переконливими, не суперечать матеріалам справи і дозволяють припускати, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, під час руху у вечірню пору доби на парковці біля магазину Маркетопт по вул. Дмитра Пругла, 14/2 в м. Полтаві, дійсно, міг не помітити наслідки вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди за обставин, наведених ним у поясненнях, наданих суду, та що зазначені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 02 червня 2026 року.

Такі твердження сторони захисту про необізнаність водія ОСОБА_1 про те, що внаслідок його дій під час керування ТЗ відбулось пошкодження іншого автомобіля також підтверджуються матеріалами справи у їх сукупності та взаємному зв`язку.

Протягом судового розгляду цієї справи також не було здобуто беззаперечних доказів того, що водій ОСОБА_1 знав та усвідомлював, що залишає місце ДТП.

За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Виходячи зі змісту диспозиції ст. 122-4 КУпАП, для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.

В той же час умислу на вчинення адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП в діях ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Оскільки склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, то відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу правопорушення загалом.

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних, достатніх та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів, про що вірно було зазначено захисником.

У цій же справі такі достатньо переконливі, чіткі і узгоджені між собою висновки чи неспростовні презумпції факту події та складу правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, з огляду на викладене вище, відсутні.

Крім того, суддя здійснює розгляд справи виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, вина водія транспортного засобу у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у цій справі не доведена достатніми доказами поза розумним сумнівом.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Викладене вище дає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 276-280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. на користь держави (стягувач: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; місцезнаходження: вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами:

Стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795.

Реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: *;101; Судовий збір, стягнутий на користь держави, за рішенням №».

Строк пред`явлення постанови до виконання в частині стягнення судового збору: протягом трьох місяців.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. В. Лизенко