Постановление суда № 137423486, 15.05.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5007/26

№ провадження 2-др/646/39/26

У Х В А Л А

15 травня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд м. Харкова в складі судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Зубкової В.О., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі № 643/5007/26,

в с т а н о в и в:

В провадження Основ`янського районного суду м. Харкова надійшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання сторони не з`явились, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Встановлено, що ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 05.05.2026 р. закрито провадження у цивільній справі №643/5007/26 за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №631660454 з тих підстав, що рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 04.03.2025 (Справа №643/3598/24) у задоволенні позову АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено, рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У п. 38 постанови Пленуму ВС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Частиною 9 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тобто, для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Верховний Суд у постанові від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18 зазначив: «необґрунтовані дії позивача, що виражаються у зловживанні процесуальними правами, є підставою для відшкодування витрат відповідача».

Суд вважає за встановлене, що позивач діяв недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов, а саме пред`явив позов до того самого відповідача з тих самих підстав та тим самим предметом, рішення набрало законної сили. Крім того, недобросовісність дій позивача полягає у поданні неповних доказів та матеріалів про вирішення спору у справі № 643/3598/24.

Таким чином, дії позивача свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами та тягнуть за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Позивачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

На підтвердження витрат на правову допомогу надано додаткову угоду до договору № 07/11/24-М про надання правової допомоги, акт приймання передачі до договору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог представника відповідача.

Керуючись ст. 141 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її проголошення.

Ухвалену складено 15.06.2026 р.

Суддя: Т.М. Янцовська