Постановление суда № 137364970, 26.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/3225/20 1-кс/760/1286/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво № 5563/10 від 11.02.2016р. про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ПЛЮС», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 32018100090000020 від 12.03.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими ДПІ Солом`янського району НУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32018100090000020 від 12.03.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

21.05.2018р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/13070/18) накладено арешт гроші у безготівковій формі, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Світ Плюс» (код ЄДРПОУ 34353218) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкритих в ПАТ «КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК» (МФО 300614) з забороною розпоряджатися цими грошовими коштами, шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахунках, за виключенням видаткових операцій, щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів, аліментів (обов`язкових платежів).

Адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт, у зв`язку з тим, що вже відпала потреба.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити в повному обсязі.

Уповноважений слідчий ДПІ Солом`янського району НУ ДФС у м. Києві в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду клопотання. Відповідно до вимог ст. 174 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд клопотання його відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали клопотання та матеріали клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 32018100090000020 від 12.03.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (справа № 760/13070/18), слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах володільця майна ТОВ «СВІТ ПЛЮС», підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно сттатей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зі змісту частини 1 статті 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчими ДПІ Солом`янського району НУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32018100090000020 від 12.03.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

21.05.2018р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/13070/18) накладено арешт гроші у безготівковій формі, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Світ Плюс» (код ЄДРПОУ 34353218) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкритих в ПАТ «КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК» (МФО 300614) з забороною розпоряджатися цими грошовими коштами, шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахунках, за виключенням видаткових операцій, щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів, аліментів (обов`язкових платежів).

При вирішенні питання про накладення арешту на вище зазначене манйо, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання про арешт, відповідає вимогам статей 170-173 КПК України, а майно, підлягає арешту з метою збереження речових доказів.

Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку, відповідно до частини 3 статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з пункту 7 частини 2 статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до частини 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 4 статті 132 КПК України передбачено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Аналізуючи вказану ухвалу слідчого судді від 21 травня 2018 року, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно був накладений обґрунтовано, основною метою його застосування було забезпечення збереження речових доказів в даному кримінальному провадженні.

Згідно частини 1, 2 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 6 статті 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Приписами частини 1, 3 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчий суддя приходить до висновку, що адвокатом ОСОБА_3 доведено, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 21 травня 2018 року в справі №760/13070/18 відпала потреба, а тому арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-173, 174, 219, 284, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ПЛЮС», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 32018100090000020 від 12.03.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.05.2018р., на гроші у безготівковій формі, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Світ Плюс» (код ЄДРПОУ 34353218) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , відкритих в ПАТ «КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК» (МФО 300614) із забороною розпоряджатися цими грошовими коштами, шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахунках, за виключенням видаткових операцій, щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів, аліментів (обов`язкових платежів), - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1