Постановление суда № 137299753, 09.06.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09 червня 2026 року м.ТернопільСправа № 921/134/26Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у попередньому засіданні заяву без номера від 05.05.2026 (вх.№3471 від 06.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН", місто Київ

про визнання грошових вимог

до боржника фізичної особи ОСОБА_1 , с.Августівка Тернопільського району Тернопільської області

у справі

про неплатоспроможність

за участю представників:

заявника (кредитора): не з`явися;

боржниці: не з`явися;

керуючого реструктуризацією боргів: не з`явися.

Обставини справи.

ОСОБА_1 , с.Августівка Тернопільського району Тернопільської області звернулася 09.03.2026 до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31 березня 2026 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боргів призначено арбітражного керуючого Півторака Володимира Михайловича.

Попереднє судове засідання у справі призначено на 28.05.2026.

З метою виявлення всіх кредиторів, відповідно до положень ч.6 ст. 119 КУзПБ, 07.04.2026 о 11:03 год на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено оголошення №78978 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1

05.05.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" із заявою без номера від 05.05.2026 (вх.№3471 від 06.05.2026) про визнання грошових вимог відносно боржниці - ОСОБА_1 на суму 9 562,08грн, з яких 4000,00 грн - тіло кредиту, 4 880,00 грн - нараховані відсотки, 682,08грн пені, котрі обґрунтовані умовами кредитного договору №60891365 від 31.01.2025, а також 5 324,80 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу, всього: 19 886,88 грн.

Ухвалою суду від 7 травня 2026 року заяву кредитора прийнято до розгляду та призначено її розгляд у попередньому засіданні на 28.05.2026, котре перенесено на 09.06.2026 у зв`язку із перебуванням судді Андрусик Н.О. у відпустці.

Боржниця в судове засідання не з`явилася, про причини суду не повідомила; про дату, час та місце розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог повідомлена шляхом направлення судової кореспонденції рекомендованими поштовими відправленнями з повідомлення про вручення за адресою місця реєстрації проживання боржниці.

Представники кредитора, боржника та керуючий реструктуризацією в попереднє судове засідання не з`явилися, про причини не повідомили, про дату, час та місце розгляду заяви про визнання грошових вимог повідомлені належним чином шляхом доставлення судової кореспонденції до електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС. Клопотань про відкладення попереднього засідання суду не заявили.

Неявка в судове засідання учасників справи, повідомлених належним чином про судове засідання, не є перешкодою для розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог відносно боржника, якщо для вирішення заяви по суті є достатньо доказів.

Оскільки, у справі є достатньо документів для вирішення заяви кредитора по суті, тому суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви кредитора у цьому судовому засіданні.

Фактичні обставини, мотиви та норми закону, з яких виходить суд, постановляючи ухвалу .

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

ТОВ "ЕКО ФІН" звернулося 05.05.2026 із заявою про визнання його кредиторських вимог щодо боржниці на суму 19 886,88 грн, з яких: 4 000,00 грн неповернутого кредиту, 4 880,00 грн нарахованих відсотків, 682,08грн пені за кредитним договором № 60891365 від 31.01.2025; 5 324,80 грн судового збору, 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Судом встановлено, що заява ТОВ "ЕКО ФІН" подана в межах строку, визначеного статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно вимог статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер, зміст та розмір.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Дослідивши матеріали заяви з грошовими вимогами до боржниці, господарським судом з`ясовано, що 31.01.2025 боржницею ОСОБА_1 здійснено реєстрацію Особистого кабінету в Інформаційно-комунікаційній системі ТОВ "ЕКО ФІН", де сформовано та підписано Анкету-заяву за допомогою електронного підпису та одноразового ідентифікатора YzU1MjJj. В Анкеті боржницею внесено персональні дані для ідентифікації особи (прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспортні дані (серія НОМЕР_2 , виданий 29.12.2015 Козівським РС УДМС України в Тернопільській області, дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ); відомості про місце проживання та контакти (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер мобільного телефону НОМЕР_3 ; адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 ); соціальний статус та фінансовий стан на момент заповнення (задекларовано місце роботи в ТОВ "ДІЄСА" на посаді старший касир та заявлено щомісячний дохід в розмірі 20 000,00 грн).

Заявою-анкетою підтверджено механізм акцептування пропозиції кредитора, адже розміщений в Особистому кабінеті проєкт договору вважався пропозицією (офертою) кредитора.

Прийняття пропозиції (акцепту) договору відбулося з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який кредитор надіслав на мобільний номер телефону боржниці алфавітно-цифровий набір (одноразовий ідентифікатор). Введення цього коду в інформаційну систему кредитора вважається моментом підписання договору та прирівнюється до власноручного підпису. Для підписання використано одноразовий ідентифікатор YzU1MjJj, який відправлено системою 31.01.2025 о 16:06:27год. та введений боржницею о 16:08:46год.

Зі сторони ТОВ "ЕКО ФІН" на договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи (директора Муравської О.М.).

Договір вважається укладеним з моменту накладення на нього електронних підписів обома сторонами.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12).

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.13).

Згідно з п. 2 ч. 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким чином, суд констатує, що 31.01.2025 між ОСОБА_1 як Позичальником та ТОВ "ЕКО ФІН" як Кредитодавцем укладено договір про споживчий кредит №60891365 (далі - договір) в електронній формі відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно з п.2.1 договору, Кредитодавець зобов`язався надати, а Позичальник - отримати та повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором.

Пунктом 2.2 договору визначено, що сума кредиту становить 4000грн із строком користування кредитними коштами 365 днів, який починається з 31.01.2025 та закінчується 30.01.2026 включно та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п.2.3 договору).

Відповідно до п.2.4 договору дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13.02.2025 (рекомендована дата платежу). У зв`язку з підписанням додаткових договорів про пролонгацію, редакція цього пункту змінювалася кілька разів, зокрема: додатковим договором № 1/60891365 від 14.02.2025 пільговий період продовжено до 29 днів, - до 28.02.2025; додатковим договором № 2/60891365 від 20.03.2025 - період продовжено до 63 днів, - до 03.04.2025; додатковим договором № 3/60891365 від 09.04.2025 - період продовжено до 83 днів, - до 23.04.2025; додатковим договором № 4/60891365 від 05.06.2025 - період продовжено до 140 днів, - до 19.06.2025; додатковим договором № 5/60891365 від 27.06.2025 - період продовжено до 162 днів, - до 11.07.2025; додатковим договором № 6/60891365 від 23.07.2025 - період продовжено до 188 днів, - до 06.08.2025; додатковим договором № 7/60891365 від 05.09.2025 - період продовжено до 232 днів, - до 19.09.2025.

Оскільки загальний строк повернення кредиту (365 днів) залишався незмінним, кожне продовження пільгового періоду автоматично скорочувало тривалість поточного періоду.

Так, у п.2.5 договору визначено, що поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 30.01.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Пунктом 3.2.1.1 передбачено, що Позичальник зобов`язується повернути Товариству кредит та проценти за користування кредитом згідно умов цього договору та Графіку розрахунків (платежів) або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного погашення заборгованості по кредиту, встановленої п. 2.5 цього договору. Графік розрахунків є додатком №1 до договору.

Згідно з п.2.6 договору, проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3.65 % відсотків річних (денна процентна ставка - 0,01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.

В разі порушення позичальником строків оплати, кредитор має право анулювати застосовані заохочення та здійснити перерахунок відсотків за повною базовою ставкою за весь час фактичного користування кредитом (п. 4.2.2.2 договору).

Пунктом 2.9 договору визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складе 18045,6 грн, яка буде включати загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 14045,6 грн та суму кредиту у розмірі 4000 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, на дату укладення договору 2420,58%. Денна процентна ставка, на дату укладення цього договору, розраховується за методикою розрахунку, передбаченою частиною 4 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", та становить: 14045,6 грн / 4000 грн / 365 днів х 100% = 0,96 % в день.

У п.2.10 договору встановлено, що цільовим призначенням кредиту (метою отримання кредиту) є споживчі потреби, у т.ч. придбання Позичальником будь-яких товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 3.2.1.4 договору визначено порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитними коштами, зокрема, проценти за договором нараховуються та сплачуються в наступному порядку:

- нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати видачі кредиту (дати списання кредитних коштів з рахунку Товариства) по дату завершення строку кредитування (по дату остаточного погашення заборгованості), або, у разі дострокового повернення (погашення) заборгованості, по дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок Товариства. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування (п.3.2.1.4.1 договору);

- протягом дисконтного (пільгового) періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного (пільгового) періоду кредитування. У разі продовження Позичальником дисконтного (пільгового) періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (визначеної у відповідному додатковому договорі про пролонгацію) (п.3.2.1.4.2 договору);

- після закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (п.3.2.1.4.3 договору).

Згідно з пунктом 3.2.1.6 договору, будь-які кошти, що надходять від боржника, у першу чергу спрямовуються на погашення прострочених та поточних відсотків, і після цього - на тіло кредиту.

У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати остаточного погашення заборгованості) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені в порядку, визначеному таким виконавчим документом, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту. Черговість погашення заборгованості за результатами виконання виконавчого документу, здійснюється в порядку, визначеному таким виконавчим документом (п.3.2.1.7 договору).

Умови договору також визначають порядок продовження (пролонгації) терміну дії договору та дисконтного періоду за ініціативою Позичальника.

Згідно з розділом 3.3 договору, для успішного продовження терміну позичальник повинен виконати такі дії: надіслати через інформаційно-комунікаційну систему (ІКС) товариства звернення/заяву про пролонгацію із зазначенням обраних параметрів (дати продовження); укласти з кредитором відповідний додатковий договір про пролонгацію в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора. При погодженні пролонгації дисконтний період оновлюється/продовжується, а дата його завершення (рекомендована дата платежу) переноситься на нову дату, визначену додатковим договором. Після пролонгації відсотки продовжують нараховуватися за ставкою, визначеною для дисконтного періоду (п.1.26, 3.2.1.4.2, 3.3.1- 3.3.9, 4.1.2, 4.2.3, 6.3 договору).

Як зазначалося вище та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ці умови були реалізовані сім разів шляхом укладення Додаткових договорів, а саме: № 1/60891365 від 14.02.2025 на 29 днів та згідно п.3.3.7.3 договору здійснено платіж в розмірі 600,00 грн, № 2/60891365 від 20.03.2025 на 63 днів та здійснено платіж в розмірі 1360,00 грн, № 3/60891365 від 09.04.2025 на 83 днів та здійснено платіж в розмірі 800,00 грн, № 4/60891365 від 05.06.2025 на 140 днів та здійснено платіж в розмірі 2280,00 грн, № 5/60891365 від 27.06.2025 на 162 днів та здійснено платіж в розмірі 880,00 грн, № 6/60891365 від 23.07.2025 на 188 днів та здійснено платіж в розмірі 1040,00 грн, № 7/60891365 від 05.09.2025 на 232 днів та здійснено платіж в розмірі 1760,00 грн з метою пролонгації кредитного договору, всього 8720,00 грн.

Сплачені боржницею кошти, зараховано в рахунок погашення нарахованих відсотків за користування кредитом. Отже, станом на день відкриття провадження у справі (31.03.2026) сума кредиту (основна сума боргу) залишилася незмінною та складає 4 000,00 грн. Загальна сума відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 30.01.2025 по 30.03.2026 становить 13 600,00 грн. Після зарахування сплачених боржницею 8720,00 грн, залишок несплачених відсотків за користування кредитом, становить 4 880,00 грн (13 600 - 8 720).

Такий порядок розподілу коштів ґрунтується на п. 3.3.7.3, договору, згідно з яким обов`язковою підставою для набрання чинності додатковим договором про продовження строку є повна сплата позичальником усіх нарахованих на дату підписання процентів та пені. Оскільки боржницею ініційовано пролонгацію, її платежі автоматично спрямовувалися на закриття нарахованих відсотків для активації нових пільгових періодів; пунктом 3.2.1.6 договору встановлено пріоритетність виплат, за якою в першу чергу погашаються прострочені та поточні проценти, і лише після їх повного покриття кошти можуть бути зараховані в рахунок погашення основного боргу (тіла кредиту).

Отже, попри те, що боржницею сплачено суму, яка перевищує половину тіла кредиту, її фактичний борг за тілом кредиту перед ТОВ "ЕКО ФІН" не зменшився через особливості договірних умов щодо порядку зарахування платежів та механізму пролонгації договору з ініціативи боржниці.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Із змісту договору вбачається, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( стаття 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов кредитного договору № 60891365 від 31.01.2025, зокрема пункту 3.2.1.8 договору, фактом надання кредиту та підставою для визначення заборгованості є: договір, виписка з ІКС по особовому рахунку Позичальника та виписка з рахунку Товариства в розрізі як переданих Позичальнику сум, так і сум, що надійшли від Позичальника в рахунок погашення заборгованості за договором.

У матеріалах справи міститься платіжний документ, що підтверджує перерахування боржниці кредитних коштів, а саме квитанція № 43833-25450-22433 від 31.01.2025, згідно з якою ТОВ "ПрофітГід" (учасник платіжної системи) здійснив виплату кредитних коштів шляхом перерахування на платіжну картку НОМЕР_4 кошти в сумі 4 000,00 грн, номер операції: 60891365_1738332545, призначенням платежу: " ОСОБА_1 , НОМЕР_1, Кредитний договір № 60891365 від 31.01.2025". Також у додатках до заяви кредитора міститься виписка за кредитом, у якій підтверджено банківську операцію від 31.01.2025 на суму 4 000,00 грн.

Суд відзначає, що квитанція № 43833-25450-22433 від 31.01.2025 учасника платіжної системи ТОВ "ПрофітГід" (ліцензія НБУ № 21/991 від 29.05.2023) є належним та допустимим доказом здійснення переказу коштів. У квитанції зазначено платника ТОВ "ЕКО ФІН", суму переказу 4 000,00 грн, дату та час операції, а також цільове призначення - " ОСОБА_1 , НОМЕР_1, Кредитний договір № 60891365 від 31.01.2025". Також, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржниця особисто зазначила ТОВ "ЕКО ФІН" у конкретизованому переліку кредиторів та підтвердила суму основного зобов`язання за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн та загальну заборгованість станом на момент подання заяви.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім того, у матеріалах справи міститься Звіт із бази даних Українського бюро кредитних історій, інформацією якого підтверджується відкриття кредиту за договором № 60891365 від 31.01.2025 саме на суму 4 000,00 грн. Інформація в бюро передається автоматично банківськими та фінансовими установами, що є додатковим незалежним підтвердженням факту видачі грошових коштів та їх отримання боржницею.

Таким чином, боржницею свої зобов`язання з повернення кредитних коштів у строк, встановлений договором (до 30 січня 2026 року), не виконано, а також не сплачено суми нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 4 880,00 грн, чим порушено договірні зобов`язання.

При цьому, аналіз положень договору № 60891365 від 31.01.2025 та матеріалів справи дозволяє стверджувати, що кредитор (ТОВ «ЕКО ФІН») повністю дотримався обмежень, встановлених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX та Законом України «Про споживче кредитування».

Кредитний договір укладено 31.01.2025, а згідно з нормами Закону №3498-IX (пункт 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»), для договорів, укладених після 21.08.2024, встановлено імперативне обмеження: максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1% на день.

У договорі № 60891365 встановлено наступні показники, що відповідають законодавчим вимогам:

- дисконтна (пільгова) процентна ставка становить 3,65% річних або 0,01 % за один день (п. 2.6 договору);

- базова (стандартна) процентна ставка становить 365% річних або 1% за один день (п. 2.7 договору).

Згідно з методикою розрахунку за ч.4 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», у п. 2.9 договору вона визначена на рівні 0,96% на день. Цей показник також не перевищує законодавчий ліміт, тобто менше 1%.

У разі порушення строків оплати, кредитор має право здійснити перерахунок за повною базовою ставкою (п. 4.2.2.2), але ця базова ставка також обмежена 1% на день.

Кредитором відсотки нараховувалися з 31.01.2025 по 30.03.2026, зокрема, у дисконтний (пільговий) період з 31.01.2025 по 13.02.2025 (початково), а з урахуванням семи пролонгацій - до 19.09.2025 включно відсотки нараховувалися за ставкою 0,01% на день. З дня, наступного за завершенням пільгового періоду нарахування відбувалося за базовою ставкою 1% на день.

Таким чином, умови договору № 60891365 щодо розміру процентних ставок, як пільгової, так і базової, відповідають вимогам Закону №3498-IX, оскільки жодна з передбачених договором ставок не перевищує 1% на день, а кредитором здійснено нарахування відсотків з урахуванням умов договору та закону.

Відповідно до стаття 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" у частині 4000грн основного боргу (тіло кредиту) та 4 880,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами підтверджені належними та допустимими доказами, відтак суд доходить висновку про обґрунтованість грошових вимог на вказану суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Щодо нарахованої пені в розмірі 682,08грн судом враховується таке.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18, відповідно до норм якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, позичальники не несуть відповідальності перед фінансовою (кредитною) установою у разі прострочення зобов`язання за кредитом, за наступних умов: у випадку прострочення зобов`язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі; всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами) у зв`язку з російською військовою агресією, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан. Правовий режим воєнного стану в Україні досі діє.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв`язку із невиконанням боржником грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23), які превалюють над однопредметними нормами інших нормативно-правових актів, які мають юридичну силу закону України, оскільки ЦК України є основним актом цивільного законодавства (рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012).

Оскільки укладений між сторонами 31.01.2025 договір №60891365 за своєю правовою природою є споживчим кредитом, що вбачається з преамбули та п. 2.10 договору, а нарахування 682,08 грн пені здійснено в період дії в Україні воєнного стану (з 31.01.2026 по 24.04.2026), суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання грошових вимог кредитора щодо заявленої пені, адже така підлягає списанню, тому ці вимоги судом відхиляються як необґрунтовані.

У ч. 4 ст. 133 КУзПБ визначено черговість задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "ЕКО ФІН" та визнання грошових (кредиторських вимог) вимог в розмірі 8 880,00грн (з них 4000,00 грн заборгованості по кредиту та 4 880,00 грн - за відсотками, нарахованими за користування кредитними коштами), які підлягають включенню до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. п. 2 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в електронній формі оплаті підлягає судовий збір у розмірі 5324,80 грн (3328,00 грн х 2 х 0,8).

ТОВ "ЕКО ФІН" на підставі платіжної інструкції №0642510003 від 30 квітня 2026 року сплачено судовий збір в розмірі 5324,80 грн, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.

Щодо заявлених кредитором 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійсненні розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Кредитором до заяви про визнання грошових вимог додано: договір про надання правової допомоги № 20-03/2024 від 20.03.2024, укладений між ТОВ "ЕКО ФІН" та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс", та Прайс-лист Адвокатського Об`єднання "Лігал Ассістанс", що деталізує вартість окремих видів адвокатських послуг.

Кредитор обґрунтовує витрати на професійну правничу допомогу положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що розмір суми до відшкодування визначається на підставі договору та акта виконаних робіт

Згідно з п.4.3, 4.5 договору № 20-03/2024 про надання правової допомоги від 20 березня 2024 року, окрім гонорару, зазначеного в п. 4.1 договору, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта. Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Однак, ТОВ "ЕКО ФІН", на виконання вказаних вище вимог Господарського процесуального кодексу України та умов договору про надання правничої допомоги, не подано до заяви доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, як-от: детального опису робіт, які виконано адвокатом; підписаного Акту надання юридичної допомоги, тощо, що свідчить про необґрунтованість вимог заяви кредитора в цій частині грошових вимог, а тому судом такі відхиляються.

Керуючись ст.73, 74, 42, 46, 126, 129, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст.45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву без номера від 05.05.2026 (вх.№3471 від 06.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН", місто Київ про визнання грошових вимог відносно ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" (б.Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 324, місто Київ, ідентифікаційний код 43564082) відносно боржниці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 29.12.2015 Козівським РС УДМС України в Тернопільській області, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) в розмірі 8 880,00 грн (з них 4 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 4 880,00 грн - за відсотками, нарахованими за користування кредитними коштами) та включити їх в Реєстр вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових кредиторських вимог - друга.

3. Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн покласти на боржницю, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

4. В решті вимог, заяву відхилити.

Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (ст. 9 КУзПБ).

Повну ухвалу складено 11.06.2026.

Суддя Н.О. Андрусик