Постановление суда № 137249478, 08.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

08.06.2026

Справа № 522/8972/26

Провадження № 2-с/522/245/26

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ярема Х.С. розглянув заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 28.05.2026, виданого за заявою Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський».

ВСТАНОВИВ:

Судовим наказом від 28.05.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» заборгованість за житлово-комунальнхі послуги 10 377,31 грн., судовий збір 332,80 грн.

20.10.2025 боржник подав заяву про скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

ОСОБА_1 до заяви про скасування судового наказу не доказів сплати судового збору, а подала заяву про звільнення її від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати, посилаючись на те, що вона є одинокою матір`ю, проживає за кордоном та має складне матеріальне становище.

Вирішуючи заяву, суд зауважує, що заявник не визначилась про що саме вона просить суд: звільнити її від сплати судового збору чи відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, в зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Щодо майнового стану сторони, то питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 статті 8 цього ж Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Так, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору чи його відстрочення, розстрочення чи зменшення суми є майновий стан позивача, оскільки наявність статусу одинокої матері суду не доведена, а проживання за кордоном взагалі не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати.

При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану сторони.

Слід зазначити, що доказом на підтвердження майнового стану може слугувати, зокрема, довідка про річний дохід позивача за попередній календарний рік та інші докази, які б підтверджували відповідний майновий стан особи в останні роки.

На підтвердження своїх доходів взагалі не надано жодного доказу.

Виходячи з цього, суд вважає, що підстав для застосування норм п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» немає.

Згідно ч.6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Керуючись ст. 170 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору чи відстроченні його сплати.

Повернути ОСОБА_1 заяву про скасування судового наказу від 28.05.2026, виданого за заявою Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський».

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена у п`ятнадцятиденний строк шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя Ярема Х.С.