Постановление суда № 137197985, 08.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3968/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, яка діє в інтересах позивача - ОСОБА_1 , звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить: 1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 10 вересня 2019 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 0707 травня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100. 2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 10 вересня 2019 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 07 травня 2026 року не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100. 3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 07 травня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати. 4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 07 травня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч.2 ст.79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

При цьому ч.2 ст.94 КАС України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що позивачем до позовної заяви, долучено копію витягу з наказу, однак копія вищезазначеного документа є взагалі нечитабельною, тобто неналежної якості, що унеможливлює вивчення його змісту та сприйняття відображених у ньому відомостей та числових даних.

Необхідність дотримуватись вимог щодо якості копій документів, що надаються до суду, підтверджується й правозастосовною практикою Верховного Суду. Зокрема, у справі №380/8061/20 Верховний Суд відхиляв надані скаржником довідки, як доказ, у зв`язку із їхньою неналежною якістю.

Таким чином, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду належної якості долучене нею до позовної заяви копії витягу з наказу.

Відповідно до пунктів 3-5, 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; - зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 її середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 10 вересня 2019 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 07 травня 2026 року не більш як за шість місяців.

Таким чином, позивач фактично заявила позовну вимогу майнового характеру, що повинна бути сформульована як стягнення коштів із вказівкою на конкретну суму (ціна позову), а позовна заява повинна містити розрахунок ціни позову. Проте в позовній заяві позивач не вказала ціну позову та не навела її розрахунку, як того вимагає пункт частини п`ятої статті 160 КАС України.

Суд звертає увагу, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати, тому у випадку несвоєчасно виплачених при звільненні сум з роботодавця належить стягнути конкретну суму штрафних санкцій.

Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, висновки якого, в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачується.

З огляду на позовну заяву позивачем заявлено позовну вимогу, яка породжує підстави для зміни майнового стану позивача, у зв`язку з чим має майновий характер, тому, в даному випадку, належною сплатою судового збору при поданні до суду адміністративного позову майнового характеру вважається сплата судового збору в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 1311,20 грн.

Однак до позовної заяви позивач не додала квитанцію про сплату судового збору, як і не вказала ціну позову. А тому позивачу слід сплатити судовий збір у належному розмірі.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно надати до суду:

- належним чином завірену, належної якості копію витягу з наказу;

- оригінал доказу сплати (доплати) судового збору у розмірі 1% від ціни позову але не менше 1311,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Я. М. Калинич