Постановление суда № 137086775, 01.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5160/26

Провадження № 2-а/202/59/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Маринін О.В. вирішуючи питання про відкриття провадження у адміністративній справі за позовною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, -

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі представника через систему «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, в якому просять: застосувати до ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації; стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Загальні вимоги до позовної заяви встановлені ст. 160-161 КАС України, спеціальні вимоги встановлені ст. 283-2 КАС України.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі встановлено наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем всупереч вищезазначеній нормі, при зверненні до суду до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» відсутні пільги ТЦК та СП щодо сплати судового збору ні за суб`єктною ознакою позивача, ні за категорією спору (предметом позову).

Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, сплачується судовий збір, що становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подано заяву до суду, що наразі становить 3328 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (3328,00 * 0,8), за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Iнд.р/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313101206000004630; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу, та надати суду документ який підтверджує його сплату.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав даний позов до суду через систему «Електронний суд», а тому в разі виправлення недоліків, позивачу слід надати до суду позовну заяву в новій редакції з відповідними уточненнями та долучити докази надсилання копії поданих до суду документів листом з описом вкладення відповідачу або докази надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.

Окрім того, відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 283-2 КАС України позов подається у письмовій формі та повинен містити повне найменування позивача, його місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч вказаним нормам, у позовній заяві не зазначено відомостей щодо поштового індексу відповідача, адресу електронної пошти, а також відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 11 ст. 283-2 КАС України, тимчасове обмеження, передбачене частиною першою цієї статті, встановлюється на строк до виконання або відкликання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Однак позивачем не конкретизовано у позовних вимогах, на який строк він просить суд застосувати тимчасове обмеження, передбачене ч. 1 ст. 283-2 КАС України (до виконання або відкликання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

Також суддя звертає увагу на питання дотримання позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 283-2 КАС України позовна заява про тимчасове обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом подається до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня виникнення підстав для звернення з таким позовом.

Проте, як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, вимога про виконання обов`язку про необхідність прибуття на 25.08.2025 року, в той час як позивач звертається до суду у травні 2026 року, тобто через 9 місяців та позовна заява не містить вимог про поновлення із зазначенням поважних причин такого пропуску, яка повинна відповідати вимогам встановленим ст. 167 КАС України,

Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

Частиною 3 ст. 283-2 КАС України також встановлено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд залишає позов без руху та надає позивачу строк, але не більше ніж 10 днів, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення позовної заяви та доданих до неї документів. Повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних вище недоліків, а тому, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями: 160-161, 169, 171, 248, 283-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки не пізніше десяти днів після отримання ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Маринін