Постановление суда № 137055876, 02.06.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1433/17

провадження 6/216/214/26

УХВАЛА

іменем України

02 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Маланюка О.Я.,

за участі секретаря судового засідання Агурейчевої А.М.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи (відповідачі): АТ «Міжнародний резервний банк», Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою до заінтересованих осіб АТ «Міжнародний резервний банк»(стягувач), Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

В заяві ОСОБА_1 (боржник) посилається на те, що в провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувала цивільна справа № 216/1433/17, за результатом якої був виданий виконавчий лист від 05.06.2018 року. Вважає, що такий не підлягає до виконання у зв`язку з спливом строку пред`явлення такого до виконання та іншими істотними порушеннями законодавства. Просить суд визнати виконавчий лист у справі № 216/1433/17 таким, що не підлягає виконанню.

Заявник та заінтересовані особи (відповідачі згідно тексту заяви заявника) в судове засідання не з`явилися, хоч були належним чином повідомлені про час, день та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до норми ст. 432 ЦПК України - суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 14.05.2026 року надійшла заява ОСОБА_1 до заінтересованих осіб АТ «Міжнародний резервний банк», Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Згідно змісту заяви та доводів ОСОБА_1 , в провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувала цивільна справа № 216/1433/17, за результатом якої був виданий виконавчий лист від 05.06.2018 року.

ОСОБА_1 вважає, що виконавчий лист від 05.06.2018 року не підлягає до виконання у зв`язку з спливом строку пред`явлення такого до виконання.

Вказує на інші істотні порушення законодавства, зокрема те, що кредитний Договір ним не підписувався, гроші не отримувались, належних та допустимих доказів існування зобов`язання не надано.

Судом встановлено що ОСОБА_1 вже звертався до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою від 27.11.2025 року про визнання виконавчого листа у справі № 216/1433/17 таким, що не підлягає виконанню.(справа № 216/1433/17, провадження 6/216/14/26).

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 січня 2026 року в задоволенні заяви від 27.11.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.04.2026 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення а ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 січня 2026 року без змін.

Так, відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу на те, що здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_1 (в рамках даного провадження 6/216/214/26) очевидними є те, що такий посилається на ті самі доводи та докази, що і в попередній раз ( в рамках провадження 6/216/14/26), та ухвалою суду від 08.01.2026 року вже встановлено обставини щодо заявника та його доводів про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Так ухвалою суду від 08.01.2026 року, що залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 14.04.2026 року, встановлено:

«В провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувала цивільна справа №216/1433/17 за позовом ПАТ СБЕРБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року позовні вимоги ПАТ СБЕРБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено та стягнуто: заборгованість за договором № 189#017475757 від 06.03.2014 р. в розмірі 407331,67 грн., з яких заборгованість за кредитом - 89396,97 грн., процентів за користування кредитом 79657,35 грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом 74409,97 грн, штраф за факт прострочення сплати основної суми кредиту 240 грн. та судовий збір у розмірі 6109,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про перегляд вказаного заочного рішення, а також апеляційна скарга на дане рішення від ОСОБА_1 до суду не надходила, а відтак заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року у справі 216/1433/17 набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою позивача ПАТ СБЕРБАНК від 20.07.2018 р. Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на виконання заочного рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року у справі №216/1433/17 було видано, зокрема, виконавчий лист від 05.06.2018 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ СБЕРБАНК заборгованість за договором № 189#017475757 від 06.03.2014 р. в розмірі 407331,67 грн., з яких заборгованість за кредитом - 89396,97 грн., процентів за користування кредитом 79657,35 грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом 74409,97 грн, штраф за факт прострочення сплати основної суми кредиту 240 грн.»

Таким чином, суд зазначає, що доводи ОСОБА_1 про те, що кредитний договір ним не підписувався, грошові кошти ним не отримувалися, належних та допустимих доказів існування зобов`язання не надано не може бути предметом розгляду в рамках заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та стосуються суті прийнятого рішення по справі № 216/1433/17 від 05.06.2018 року, яке вже набрало законної сили.

Заява про перегляд вказаного заочного рішення, а також апеляційна скарга на дане рішення від ОСОБА_1 до суду не надходила, а відтак, заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року у справі 216/1433/17 набрало законної сили.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що виконавчий документ не підлягає виконанню у зв`язку зі спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання то даним доводам ОСОБА_1 також надано оцінку судом при постановленні ухвали від 08.01.2026 року (справа № 216/1433/17 провадження 6/216/14/26).

Так в ухвалі суду від 08.01.2026 року, встановлено «У виконавчому листі від 05.06.2018 р. у справі №216/1433/17 вказано строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 06.07.2021 р.

Як вбачається з листа-відповіді від 16.10.2025 р. Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на звернення ОСОБА_1 , відповідно до інформації, наданої Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у вказаному відділі повторно перебувало виконавче провадження №76440878 з примусового виконання виконавчого листа №216/1433/17 від 05.06.2018 р., виданого Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ СБЕРБАНК (змінено найменування банку на Акціонерне товариство Міжнародний резервний банк, згідно з п. 1.3 Статуту АТ Міжнародний резервний банк є правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ СБЕРБАНК, ЗАТ ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ, АТ СБЕРБАНК РОСІЇ, АТ

БАНК НРБ, заборгованість за договором № 189#017475757 від 06.03.2014 р. в розмірі 407331,67 грн., яке відкрито постановою державного виконавця від 05.11.2024 р., сукупний розмір заборгованості по виконавчому провадженню №76440878 складає 448422,68 грн, з врахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. З огляду на наведене, виконавчий лист №216/1433/17 від 05.06.2018 р. неодноразово пред`являвся стягувачем до виконання.

У відповіді на відзив, поданий до суду 02.01.2026 р. через систему Електронний суд заявник зазначає, зокрема, що виконавче провадження №57104092 з примусового виконання виконавчого листа №216/1433/17 від 05.06.2018 р. на суму 407331,67 грн. було завершене 07.03.2019 р. на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

Пункт 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження передбачає повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

А відтак, вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу саме у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як слушно зазначає стягувач у додаткових поясненнях, поданих до суду 05.01.2026 р. через систему Електронний суд, якщо врахувати, що виконавче провадження №57104092 завершене 07.03.2019 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження, трирічний строк пред`явлення до виконання виконавчих листів щодо заявника ОСОБА_1 встановлюється щонайменше з 08.03.2019 р. та закінчується 08.03.2022 р., тобто в період дії воєнного стану, а відтак, на момент оголошення в Україні воєнного стану 24.02.2022 р. строк пред`явлення виконавчого листа №216/1433/17 від 05.06.2018 р. вичерпано не було.»

Таким чином враховуючи встановлені дійсні та достовірні обставини щодо виконання виконавчого листа виданого 05.06.2028 року по справі № 216/1433/17, встановлені ухвалою суду від 08.01.2026 року, суд приходить до переконання що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає через відсутність нових юридичних фактів, доводів та доказів, у зв`язку з чим можливо було б визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, з а якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно норми ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно частини 4, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено пунктом 10-2 згідно із Законом № 2129-IX від 15.03.2022, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Згідно з ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 ЦК України).

Закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

На підставі наведеного та зважаючи на те, що у справі відсутні докази помилковості видачі виконавчого листа, невідповідності його змісту, формі, реквізитам такого документа, припинення обов`язку боржника, спливу строку пред`явлення даного виконавчого листа до виконання, а обставини, на які посилається заявник не підтвердились у судовому засіданні, також перевірялись та спростовані ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.01.2026 року та постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.04.2026 року, а тому суд доходить висновку, що заява від 13.05.2026р. ОСОБА_1 , що надійшла 14.05.2026 року, до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання виконавчого листа по справі №216/1433/17 таким, що не підлягає виконанню є безпідставною та задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 259, 268, 432 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.05.2026 р. про визнання виконавчого листа у справі №216/1433/17 таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 02 червня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК