Постановление суда № 136987331, 25.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2484/26

Провадження №: 2-о/755/148/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2026 р.суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи.

20 лютого 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залишення без руху заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи та надано строк для усунення недоліків не більше, ніж десять днів з дня отримання заявником ухвали суду.

Відповідно до вимог ухвали суду від 20 лютого 2026 року заявнику необхідно було надати докази сплати судового збору або наявності підстав для звільнення від його сплати, уточнити коло заінтересованих осіб та подати належні докази звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації смерті особи або письмову відмову у проведенні такої реєстрації.

12 березня 2026 року (вх. № 13584) ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків, однак недоліки зазначені в ухвалі суду від 20 лютого 2026 року не були усунуті у повному обсязі заявником.

Вивчивши матеріли заяви ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства та виконання вимог суду, які викладено в ухвалі суду від 20 лютого 2026 року, суддя дійшов наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Позов у цивільному процесі це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимогою процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певно матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості отримати певне матеріальне благо.

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Недотримання обов`язкових вимог до форми та змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частин 3, 5 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 поданої заяви про встановлення факту смерті особи, у зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення заяви без руху у межах визначеного процесуального строку.

Частиною 7 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 185, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, - вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію цієї ухвали направити для відома заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

С у д д я: