Постановление суда № 136901034, 28.05.2026, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

290/242/26

У Х В А Л А

28 травня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., представника позивача Ходака В.В., під час розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів (застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та стягнення безпідставно набутих коштів),-

В С Т А Н О В И В :

В березні 2026 року адвокат Ходак В.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі АТ «Сенс Банк»), в якому просить:

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину щодо підпункту б) пункту 1 кредитного договору № 501264805 від 14 вересня 2020 року щодо сплати позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту та стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти за кредитним договором № 501264805 від 14 вересня 2020 року в розмірі 20281,00 грн;

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину щодо підпункту б) пункту 1 кредитного договору № 501204994 від 19 березня 2021 року щодо сплати позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту та стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти за кредитним договором № 501204994 від 19 березня 2021 року в розмірі 28436,00 грн,

посилаючись на несправедливі положення договорів про споживчий кредит, які містять умову про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, що є підставою для визнання таких положень недійсними, та відсутність правових підстав набуття банком грошових коштів, внесених ОСОБА_1 .

Заперечуючи відносно наведених представником позивача обставин, представником відповідача подано до суду заяву (відзив), в якому останній просить у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину щодо підпункту б) пункту 1 кредитного договору № 501264805 від 14 вересня 2020 року та стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 20281,00 грн відмовити, посилаючись на те, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено на підставі Закону України «Про споживче кредитування» та Правил, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49, та узгоджено сторонами кредитного договору № 501264805 від 14 вересня 2020 року, така комісія не встановлена за надання послуг, безоплатність яких прямо встановлена законом. Вважає безпідставними доводи позивача про несправедливі умови кредитування, оскільки всі платежі, які мають здійснюватися за кредитним договором передбачені нормами чинного законодавства України і є цілком законними. Умови кредитного договору є чіткими і зрозумілими, з них вбачається всі необхідні платежі в цілому і в розрізі щодо кожного окремо.

Щодо позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності нікчемного правочину щодо підпункту б) пункту 1 кредитного договору № 501204994 від 19 березня 2021 року та стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 28436,00 грн, представник відповідача вказав на можливість закриття провадження у цій частині позову на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки такий кредитний договір між банком та ОСОБА_1 не укладався.

Крім того, представником відповідача подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому, посилаючись на те, що заявлені судові витрати є не обґрунтовані, не відповідають критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг, просить у разі задоволення позовних вимог зменшити розмір стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Під час судового розгляду, 27 квітня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Ходаком В.В. через підсистему «Електронний суд» подано до суду заяву, датовану 26 квітня 2026 року, про уточнення позовних вимог, згідно якої останній просить:

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину щодо підпункту б) пункту 1 кредитного договору № 501264805 від 14 вересня 2020 року щодо сплати позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту та стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти за кредитним договором № 501264805 від 14 вересня 2020 року в розмірі 28436,00 грн;

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину щодо підпункту б) пункту 1 кредитного договору № 501304994 від 19 березня 2021 року щодо сплати позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту та стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти за кредитним договором № 501304994 від 19 березня 2021 року в розмірі 21296,00 грн.

Окрім цього, 29 квітня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ходака В.В. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подачі заяви про уточнення розміру позовних вимог, посилаючись на поважність причин неподання такої заяви у встановлений законом строк.

27 травня 2026 року від представника АТ «Сенс Банк» через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказано, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, тому отримання банком плати за обслуговування кредиту не суперечить приписам цього Закону та передбачено умовами спірного кредитного договору. Позивач погодилася із всіма умовами укладеного договору, в тому числі, щодо сплати комісії за розрахунково-касове обслуговування, яка є незмінною та відображена як в оферті, акцепті, так і у додатку № 1 до спірного кредитного договору, які були підписані позичальником.

Щодо позовних вимог в частині стягнення безпідставно набутих коштів представником відповідача зазначено на не вірно обраний позивачем спосіб захисту свого права, оскільки договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відтак, представник відповідача вважає, що комісія за розрахунково-касове обслуговування є законною, стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України не застосовується до договірних відносин, добровільно сплачені кошти не підлягають поверненню, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Під час судового засідання представник позивача уточнив подану ним заяву про про уточнення позовних вимог та вказав, що ним подана заява про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, доводи такої заяви та клопотання підтримав.

Учасники справи в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час і місце його проведення, не з`явилися. Представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, щодо задоволення позову ОСОБА_1 заперечив.

Частиною 1 статті 64 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до частини 1 статті 279 ЦПК України, здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 1 статті 222 ЦПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Частинами 1 та 2 статті 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

За змістом частини 2 статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина 3 статті 49 ЦПК України).

Згідно частини 2 статті 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 19 березня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23 квітня 2026 року.

Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Частиною 5 статті 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вказані положення цивільного процесуального законодавства, суд вважає, що строк на подачу заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог слід поновити та прийняти до розгляду заяву представника позивача про уточнення та збільшення розміру позовних вимог.

Частиною 2 статті 240 ЦПК України передбачено, що якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Керуючись статтями 49, 64, 126, 127, 222, 240, 258-260, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ходака Владислава Володимировича про поновлення строку для подачі заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог задовольнити.

Поновити представнику позивачу ОСОБА_1 адвокату Ходаку Владиславу Володимировичу строк для подання заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог.

Прийняти до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ходака Владислава Володимировича про уточнення та збільшення розміру позовних вимог.

Оголосити перерву в судовому засіданні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів (застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та стягнення безпідставно набутих коштів) до 14 години 08 липня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Ковальчук