Решение № 136649575, 13.05.2026, Вишгородський районний суд Київської області

13.05.2026 Справа № 363/637/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Рукас О.В.,

за участю секретаря судових засідань Левковець О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду позовну заяву ТОВ «ІННОВА-НОВА» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, ЄДРПОУ 44127243) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Андрущенком М.В. подано вказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 26666,88 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 03.05.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №8380550525, у письмовій формі у виді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 2.2. вказаного Договору позики позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму 6000,00 грн, шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки, вказаної відповідачем на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику в погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно пункту 2.6.1, п. 2.6.2 та 2.6.3 цього договору, його додатків. Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: пункт 2.4. Тип кредиту кредит; пункт 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.; пункт 2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; Дати надання кредиту: 31.05.2025 або наступний за ним календарний день; пункти 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 2.5. цього Договору.

Як зазначено у позові, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши у власність та розпорядження відповідача визначену суму кредитних коштів шляхом їх перерахування на вказаний у договорі електронний платіжний засіб. У свою чергу, відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів у встановлені в договорі строк та порядку у повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість відповідача перед позивачем складає 26666,88 грн., з яких: 5458,40 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9208,48 грн. заборгованість за процентами, 12000 грн. неустойка.

З урахуванням вищевикладеного, позивач прохав стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, зокрема, на подачу заяв по суті справи.

08.04.2026 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву.

У судові засідання представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання, в якому позовні вимоги підтримано у повному обсязі, висловлено прохання щодо проведення судового розгляду за відсутності сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, однак на виклик суду не прибула. Разом з тим, ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій позовні вимоги визнала, зазначивши що визнає наявність заборгованості, але не може виконати зобов`язання одноразово через складне матеріальне становище, утримання двох неповнолітніх дітей та наявністю інших виконавчих проваджень, що значно обмежує її платоспроможність, у зв`язку з чим прохала суд розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про проведення судового розгляду за його відсутності, наявність відзиву на позовну заяву, та відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31 травня 2025 року між ТОВ «Іннова Нова» та ОСОБА_1 укладено договір позики №8380550525, який підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором 3323, направленим на її номер телефону, який зазначено останньою в своїй заяві анкеті.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3, 2.5, 2.6, 2.6.1, 2.9-2.10.1, 2.11.2-2.11.3.1, 3.1, 6.5.1, 7.3-7.4 кредитного Договору, на умовах, встановлених Договором, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.2. вказаного Договору позики позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму 6000,00 грн, шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки, вказаної відповідачем на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику в погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно пункту 2.6.1, п. 2.6.2 та 2.6.3 цього договору, його додатків. Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: пункт 2.4. Тип кредиту кредит; пункт 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.; пункт 2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; Дати надання кредиту: 31.05.2025 або наступний за ним календарний день; пункти 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. 0.87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 3195,29% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 27096,00 грн.

Загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складають 21096,00 грн.

Денна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 0.98%.

Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: ((ЗВСК п.2.11.2.1. Договору) 21096,00 грн. / (ЗРК п. 2.3. Договору) 6000грн.)) / (t п. 2.5. Договору) 360 днів * 100% = 0.98% в день.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: № НОМЕР_2 .

Допущення прострочення платежів, вказаних в графіку платежів (новому графіку платежів) для позичальника може мати наступні наслідки:- необхідність сплати штрафу/пені у розмірі та порядку, що визначені в п. 7.3. та п. 7.4 Договору.

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань згідно Договору, уключаючи прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, визначених графіком платежів, з наступного календарного дня позичальник повинен виплатити товариству штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення.

За порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Позичальник зобов`язується сплатити нараховану пеню у день закінчення строку дії цього Договору або в день дострокового повернення кредиту у повному обсязі.

Зазначене також підтверджується паспортом споживчого кредиту.

Із квитанції до платіжної інструкції ТОВ «ФК «Контрактовий дім» №20239-1354-222366706 вбачається, що 31.05.2025 року ТОВ «Іннова Нова» на рахунок ОСОБА_1 перераховано 6 000 грн., ID операції - 1615719459.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №8380550525 від 31.05.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 22.01.2026 року складає 26 666 грн. 88 коп., з якої:5458,40 грн. - тіло кредиту, 9208,48 грн.. - проценти за користування кредитом, 12 000 грн. - неустойка.

Відповідачка частково погасила заборгованість в розмірі4885,00 грн., однак взяті на себе зобов`язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором в повній мірі не виконує, термін сплати коштів порушено.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за кредитом складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5458,40 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 9208,48 грн., що в загальному розмірі становить 14666 грн. 88 коп. та сумнівів у суду не викликає, коли доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за тілом кредиту та процентами відповідачкою суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

Отже, пред`явлений позов в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Що стосується питання про стягнення неустойки в розмірі 12 000 грн., яка нараховувалася відповідачу позивачем згідно п.п. 7.3-7.4 Договору, то суд зазначає наступне.

Так, з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який діє і донині.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

КЦС ВС в постанові від 11 липня 2024 року у справі № 727/1033/21 зазначив, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Судом встановлено, що прострочення відповідачем сплати платежів сталося під час дії воєнного стану, в той час, коли кредитор всупереч вимог Закону нараховував відповідачці неустойку за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором в розмірі 12 000 грн.

За таких обставин, оскільки вказану неустойку внаслідок невиконання зобов`язання нараховано позивачем під час дії воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, а не стягненню з відповідачки.

Отже, нарахування неустойки відповідачці в розмірі 12 000 грн. на вимогах Закону та наявних матеріалах справи не ґрунтуються, є безпідставними та недоведеними.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Відтак, враховуючи викладене, пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З позовної заяви вбачається, що судові витрата позивача по справі складаються з: витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи необхідність часткового задоволення позовних вимог, стягнення понесених позивачем судових витрат повинно відбуватись з відповідача на користь позивача пропорційно частини задоволених до стягнення вимог.

Щодо розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до п. 10 ППВСУ від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2020 року у справі № 922/2191/12 та від 16 січня 2020 року у справі № 910/1820/19 зазначено, що питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватись з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися і оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відповідно до відзиву ОСОБА_1 , остання прохала суд про розстрочення судового рішення у зв`язку з неможливістю погашення заборгованості одним платежем, посилаючись на те, що вона має незадовільний майновий стан, на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, та наявність інших виконавчих проваджень. З долучених до відзиву, на підтвердження майнового стану відповідачки копії довідки з Пенсійного фонду України (за 2018, 2019, 2020, 2021, 2026), вбачається, що за звітний рік 2026 ОСОБА_1 мала дохід у січні, лютому в загальному розмірі 17294 грн. 00 коп.; за 2025 рік доходу не мала. Відповідно до Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 та Свідоцтва Серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з цим суд вважає, що наявні підстави для розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором № 8380550525 у загальному розмірі 14666 грн. 40 коп.

Відповідно до ч.5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи наведене, клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 11, 526, 610, 612, 626, 1046-1056-1, 1077, 1079 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 133, 141, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «ІННОВА-НОВА» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, ЄДРПОУ 44127243) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, ЄДРПОУ 44127243) суму заборгованості за кредитним договором № 8380550525 у загальному розмірі 14 666 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок, з яких: 5 458 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок - заборгованість за тілом кредиту, 9 208 (дев`ять тисяч двісті вісім) гривень 48 (сорок вісім) копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, ЄДРПОУ 44127243) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 32 (тридцять дві) копійки.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.

У порядку ст. 435 ЦПК України розстрочити виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» загальної суми заборгованості за кредитним договором № 8380550525 від 31.05.2025 року, розстрочивши загальну суму заборгованості у розмірі 14 666,88 грн. на 6 місяців по 2 444 грн. 48 коп. щомісяця, починаючи з 25 числа місяця, в якому рішення суду набирає законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 18.05.2026 року.

Позивач:

ТОВ «ІННОВА-НОВА» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, ЄДРПОУ 44127243)

Відповідач:

ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головуючий суддя О.В. Рукас