Решение № 136435554, 12.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуСправа №160/6088/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач), у якій позивач просить суд стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету у сумі 180 533,91 грн.

В обґрунтування позову зазначено, станом на день подання позову в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг з єдиного податку на загальну суму 180 533,91 грн. Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 180 533,91 грн, згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи №9428784052 від 30.04.2025, термін сплати 12.05.2025 на суму 180 533,91 грн. З урахуванням вимог статей 56, 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до статті 59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу №0016564-1306-0436 від 20.05.2025, яку направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 . У зв`язку з несплатою податкового боргу, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову), разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Відповідач суду відзив на позов не надав.

Судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження на податкову адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яку було отримано, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (№R068074945418).

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на час подання позову до суду перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем 29.04.2025 подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій визначена загальна сума податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 280 533,91 грн.

З долученої контролюючим органом до матеріалів справи довідки-розрахунку податкового боргу ФОП ОСОБА_1 вбачається, що відповідачем у рахунок погашення податкового боргу сплачено 100 000,00 грн, у зв`язку з чим сума заборгованості становить 180 533,91 грн.

У зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0016564-1306-0436 від 20.05.2022, яку направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 отримано боржником 31.05.2025, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (№0601148667547).

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми податкового боргу у розмірі 180 533,91 грн надано не було.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.3., 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України визначено обов`язок платників подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпунктів 36.1-36.3 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем 29.04.2025 подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій визначена загальна сума податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 280 533,91 грн.

З долученої контролюючим органом до матеріалів справи довідки-розрахунку податкового боргу ФОП ОСОБА_1 вбачається, що відповідачем у рахунок погашення податкового боргу сплачено 100 000,00 грн, у зв`язку з чим сума заборгованості становить 180 533,91 грн.

Таким чином, позивачем було самостійно задекларовано грошові зобов`язання з єдиного податку на загальну суму 280 533,91 грн (залишок заборгованості 180 533,91 грн), які є узгодженими в розумінні приписів пункту 54.1 статті 54 ПК України.

Однак ці зобов`язання у строки, визначені приписами ПК України, сплачені не були, у зв`язку із чим у відповідача утворився податковий борг у розмірі 180 533,91 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, податковий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0016564-1306-0436 від 20.05.2025.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Керуючись підпунктами 95.1-95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу у зазначеному розмірі, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у заявленому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки, наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не були понесені витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код ВП в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету у сумі 180 533 (сто вісімдесят тисяч п`ятсот тридцять три) гривні 91 копійку.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар