Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 208/9156/25
Провадження №: 2/752/1996/26
РІШЕННЯ
Іменем України
08.05.2026 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І.А.
при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулось до Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №483522579 від 08 липня 2021 року в розмірі 32 173,77 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2422, 40 грн та 3 125,64 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 липня 2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту № 483522579.
Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит: тип кредиту «Споживчий кредит»; сума кредиту 33 097,85 грн; процентна ставка -0,01 % річних, тип ставки фіксована; строк кредиту 20 місяців; дата повернення кредиту 09 березня 2023 року. А також погодили порядок та умови, визначені кредитним договором повернення кредиту, виплати процентів за користування кредитом, сплата комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, що підтверджується меморіальним ордером № 386208454 від 09 липня 2021 року.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим загальна заборгованість відповідача згідно з угодою №483522579 від 08 липня 2021 року становить 32 173,77 грн, з яких: 17 187,10 грн - заборгованість за кредитом; 2,83 грн - заборгованість по відсотках; 14 983,84 грн -заборгованість по комісії.
З метою досудового врегулювання спору на адресу позичальника було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, однак, відповідачем дану вимогу залишено без реагування.
Просить, позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 15 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 17 жовтня 2025 року цивільну справу №208/9156/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передано за територіальною підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 грудня 2025 року цивільну справу №208/9156/25 передано на розгляд судді Кирильчук І.А.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копія позову з додатками була направлена відповідачу позивачем при зверненні до суду в системі «Електронний суд» у порядку виконання вимог абзацу 2 частини першої статті 177 ЦПК України.
Відповідач по справі повідомлявся судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак поштові відправлення повернулось з відміткою «Повернення. Адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 08 липня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» підписана оферта на укладення угоди про надання споживчого кредиту №483522579. Анкета-заява про акцепт пропозиції на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 . отримав кредит в розмірі 33 097,85, 00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом 0,01% річних, строком на 20 місяців.
Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про надання споживчого кредиту. Підставою для укладення цієї угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Оферта містить умови споживчого кредиту № 483522579: тип кредиту «Споживчий кредит», сума кредиту 33 097,85 грн, процентна ставка 0,01 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 20 місяців. Дата повернення кредиту вказана до 09 березня 2023 року (пункт 2 Оферти).
Відповідно до пункту 1 Оферти, під час користування кредитом позичальник пропонує банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: а) за надання кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті на укладення угоди без ПДВ; б) за обслуговування (управління) кредиту за період з 1-го по 14-й місяць користування кредитом - 0% від суми кредиту (змінна частина), а також 50,00 грн (фіксована частина), зазначеної в цій оферті без ПДВ. Якщо протягом першого періоду позичальником будуть допущені факти прострочення будь-якого грошового зобов`язання за цією угодою, для відповідного місяця/місяців першого періоду застосовуються умови оплати комісійної винагороди, які передбачені для другого періоду; за період з 15-го по 36-й місяць користування кредитом - 3,25% від суми кредиту (змінна частина), а також 50 грн (фіксована частина), зазначеної в цій оферті без ПДВ.
Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі: графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що становить додаток №1 до укладеної між сторонами угоди про надання кредиту № 483522579 від 08 липня 2021 року.
Також, з наданого позивачем паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту 33 097,85 грн, процента ставка 0,01%, строк кредитування - 20 міс., реальна річна процентна ставка, відсотків річних 24,22%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування 40 554,46 грн.
Відповідно до меморіального ордеру №386208454 від 09 липня 2021 року АТ «Сенс Банк» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 33 097,85 грн за кредитним договором №483522579 від 08 липня 2021 року.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором № 483522579 від 08 липня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 18 березня 2025 року становить 32 173,77 грн, з яких: 17 187,10 грн - заборгованість за кредитом; 2,83 грн - заборгованість по відсотках; 14 983,84 грн - заборгованість по комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 травня 2025 року на адресу позичальника було направлено вимогу про усунення порушень №3942871 щодо виконання договірних зобов`язань, однак, відповідачем дану вимогу залишено без реагування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Як передбачено статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію АТ «Альфа-Банк» та відповідач ОСОБА_1 у кредитному договорі № 483522579 від 08 липня 2021 року, приєднався до правил надання споживчих кредитів АТ «Альфа-Банк», визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Отже, підписання кредитного договору №483522579 від 08 липня 2021 року, свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив і закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, підписання Акцепту № 483522579 від 08 липня 2021 року (кредитний договір), свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови даного договору цілком зрозумілі. Вказаний договір був прочитаний та підписаний сторонами.
Частина перша статті 1048 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.
Позичальник зобов`язаний, відповідно до статті 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані їй позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За кредитним договором, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору та має заборгованість перед банком яка станом на 18 березня 2025 року становить 32 173,77 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості та випискою по рахунку за кредитною карткою.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписки по особовим рахункам, що містяться в матеріалах справи, суд вважає належним доказом перерахування кредитних коштів відповідачу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.
Отже, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Щодо судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 125,64 грн.
Витрати зі сплати судового збору підтверджуються копією меморіального ордеру від 02 червня 2025 року № 815529.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із повним задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню документально підтверджених витрат, понесених у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2 422,40 грн.
Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями статті 137 ЦПК України.
Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання послуг від 28 січня 2025 року № 1006, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Смарт Лекс», в особі Лойфера А.Е., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22 січня 2021 року серія ВА № 1287, видане Радою адвокатів Волинської області, довіреність від 03 лютого 2025 року № 023787/25, витяг з протоколу засідання правління АТ «Сенс Банк» від 26 липня 2024 року № 300 та статут Акціонерного товариства «Сенс Банк», затверджений позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року (протокол № 2/2022, складений 18 серпня 2022 року).
Відповідно до пункту 1.1. договору про надання послуг від 28 січня 2025 року № 1006, АТ «Сенс Банк» замовляє, а АО «СмартЛекс» зобов`язується надати послуги, які полягають у здійсненні від імені та в інтересах АТ «Сенс Банк» юридичних та фактичних дій щодо стягнення заборгованості з боржників, які виникли внаслідок невиконання/неналежного виконання такими боржниками кредитних договорів, договорів позики, інших угод, які не забезпечені заставою та/або спонуканню їх до погашення такої заборгованості, а АТ «Сенс Банк» зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.
Згідно з довіреністю від 03 лютого 2025 року № 023787/25 Акціонерне товариство «Сенс Банк», код в ЄДРПОУ 23494714, в особі Члена Правління Шклярука Олексія Григоровича, який діє на підставі Статуту та рішення Правління № 300 від 26 липня 2024 року, уповноважує адвоката Цимбала Вадима Ігоровича (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22 січня 2021 року серія ВА № 1287, видане Радою адвокатів Волинської області, договір про надання правової допомоги № 1006 від 28 січня 2025 року) представляти інтереси товариства, зокрема, в місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), апеляційних судах (загальних (з розгляду цивільних і кримінальних справ), господарських, адміністративних) та третейських судах, з правами, які надані законодавством позивачу, відповідачу, третій особі.
Розрахунок витрат на професійну правничу допомогу наведено позивачем у позовній заяві.
Так, згідно з пунктом 3.1. договору про надання послуг від 28 січня 2025 року № 1006, за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі:
- за підготовку і подання позовної заяви до суду 375,00 грн.;
- за отримання рішення суду 225,00 грн.;
- комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85%.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані із розглядом справи за цією позовною заявою становлять 3 125,64 грн. (із розрахунку: 375,00 грн. + 225,00 грн. + 32 173,77 грн. х 7,85%).
Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом у даній справі послуг, виходячи із критеріїв реальності, обґрунтованості та розумності розміру відповідних витрат, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» у розмірі 3 125,64 грн.
На підставі викладеного, керуючись статями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статями 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №483522579 від 08 липня 2021 року в розмірі 32 173 (тридцять дві тисячі сто сімдесят три) грн 77 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 125 (три тисячі сто двадцять п`ять) грн 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2 422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду виготовлено 08 травня 2026 року.
Суддя І.А. Кирильчук
Судебное решение № 136379892, Голосіївський районний суд міста Києва было принято 08.05.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 208/9156/25. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: