Постановление суда № 136368127, 05.05.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/289/17-ц

(2-во/199/134/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву представника Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Тараненко М.С. про виправлення помилки у виконавчому листі по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.02.2024 року у задоволенні позовних вимогах ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури, відмовлено.

У подальшому, постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, скасовано. Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури, задоволено частково та стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 104000 (сто чотири тисячі), 00 грн.. У решті рішення суду залишено без змін.

Далі, постановою Верховного Суду від 19.03.2025 року касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року змінено, виклавши абзац четвертий резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в такій редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 104 000 (сто чотири тисячі) гривень 00 копійок». В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року залишено без змін.

16.04.2025 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська на підставі постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року по справі № 199/289/17-ц, видано виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 104 000 гривень.

12.05.2025 року представник Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Тараненко М.С. звернулась до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури, де зазначила, що на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 17.04.2025 року за вхідним № 10-9408 надійшов пакет документів по справі № 199/289/17-ц, щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 104 000 гривень. Заявник зазначає, що при перевірці наданого пакету документів виявлені обставини, котрі унеможливлюють виконання рішення суду у вказаній справі, оскільки боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна як учасник цивільних відносин. Просив виправити помилку щодо зазначення боржника у виконавчому листі, а саме просив зазначити боржником Державу Україну.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у задоволенні заяви представника Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Тараненко М.С. про виправлення помилки у виконавчому листі по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури, просив відмовити та зазначив, що відповідно до ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Як цілісний суб`єкт господарювання, держава Україна не має єдиного коду ЄДРПОУ, оскільки вона не є юридичною особою в розумінні приватного права. Також зазначає, що у випадку зазначення у виконавчому листі боржника «Державу Україну», зазначити код ЄДРПОУ буде неможливо, а тому такий виконавчий лист залишиться без виконання. Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просив у задоволенні заяви представника Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Тараненко М.С. відмовити.

Інші учасники у судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлялись в установленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили. Суд вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд вважає задовольнити заяву представника Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Тараненко М.С..

Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.02.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, скасовано. Позов задоволено частково та стягнуто із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 104 000 (сто чотири тисячі), 00 грн.. У решті рішення суду залишено без змін.

Далі, постановою Верховного Суду від 19.03.2025 року касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року змінено, виклавши абзац четвертий резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в такій редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 104 000 (сто чотири тисячі) гривень 00 копійок». В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року залишено без змін.

16.04.2025 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська на підставі постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року по справі № 199/289/17-ц, видано виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 104 000 гривень.

12.05.2025 року представник Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Тараненко М.С. звернулась до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі з тих підстав, що при перевірці наданого пакету документів виявлені обставини, котрі унеможливлюють виконання рішення суду у вказаній справі, оскільки боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна, як учасник цивільних відносин, у зв`язку з чим просила суд виправити помилку щодо зазначення боржника у виконавчому листі, а саме: зазначити боржником Державу Україну.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23.05.2025 року, у задоволенні заяви представника Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про виправлення помилки у виконавчому листі по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури, відмовлено.

Далі, постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2026 року, ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 травня 2025 року, скасовано, а справу направлено до суду 1 інстанції для продовження розгляду заяви відповідно до вимог ЦПК України.

Крім цього, у постанові Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2026 року зазначено, що у виконавчому листі, який видано у цій справі 16.04.2025 року, зазначено боржником Державну казначейську службу України, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Покладаючи відшкодування завданої шкоди на державу, суд зобов`язує Державну казначейську службу України як центральний орган виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, списати ці кошти з казначейського рахунку, що відповідає визначеній законодавством процедурі. Колегія суддів зазначила, що у виконавчому листі, виданого 16.04.2025 року на підставі постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року по справі № 199/289/17-ц було зазначено: Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 104000 (сто чотири тисячі) гривень 00 копійок). При цьому, помилково зазначено в якості боржника Державну казначейську службу України, а не Державу.

Так, відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вимоги до виконавчого документу передбачені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Відповідно до положень ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, метою внесення відповідних виправлень є узгодження змісту виконавчого листа з рішенням суду, ухваленим у справі. При цьому, не повинен змінюватися загальний висновок і суть судового рішення, що виконується, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до яких належить написання прізвищ та імен, адреси, найменування спірного майна, зазначення дат та строків тощо.

Наведена норма закону не містить роз`яснень або ж переліку видів помилок, допущених при оформлені або видачі виконавчого листа, які суд вправі виправити. Отже, при вирішенні цього питання слід виходити із загальних вимог до оформлення виконавчого листа та конкретних обставин справи.

Виходячи з аналізу цивільно-процесуального законодавства, внесення виправлень до виконавчих листів може бути пов`язане з такими правовими ситуаціями: - наявність помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа. Такі помилки є в тексті виконавчого листа, що виключає можливість його належного виконання, вона спотворює зміст судового рішення, його мету тощо. Метою внесення відповідних виправлень є узгодження змісту виконавчого листа з рішенням суду, ухваленим у справі; - наявність помилки, допущеної при видачі виконавчого листа. Про допущення такої помилки свідчить видача виконавчого листа без достатньої на той момент правової підстави або з порушенням встановленого порядку його видачі, або у зв`язку із виникненням обставин, що виключають виконання постановленого рішення суду. Зміст виконавчого листа не може суперечити змісту судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава на користь чи в інтересах яких видано виконавчий лист. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У виконавчому листі, який видано у цій справі 16.04.2025 року, зазначено боржником Державну казначейську службу України, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Положеннями статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що громадянинові відшкодовується (повертається), в тому числі й моральна шкода.

Відшкодування шкоди проводиться за рахунок коштів Державного бюджету (стаття 4 вказаного Закону).

Відповідно до частини другої статті 25 Бюджетного кодексу України, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 2 ЦК України, держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №641/8857/17 зазначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді.

Боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Така позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі №910/23967/16.

Тобто, кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Із урахуванням наведеного, Державна казначейська служба України, як орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, у цій справі є органом, через який держава бере участь у справі як сторона.

Разом із тим, відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як органу, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунка, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення, аналогічний висновок викладено у пункті 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16.

Зокрема, статтею 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Списання грошових коштів проводиться держказначейством з відповідного казначейського рахунку.

Покладаючи відшкодування завданої шкоди на державу, суд зобов`язує Державну казначейську службу України як центральний орган виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, списати ці кошти з казначейського рахунку, що відповідає визначеній законодавством процедурі.

Суд зазначає, що у виконавчому листі, виданому 16.04.2025 року на підставі постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року по справі № 199/289/17-ц було вказано: Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 104 000 (сто чотири тисячі) гривень 00 копійок.

При цьому, помилково зазначено боржника: Державна казначейська служба України, замість вірного: Держава Україна.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

Згідно вимог ч.ч.1,3,4 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.ст. 269, 432 ЦПК України виправити зазначену описку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 261, 269, 432 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Тараненко М.С. про виправлення помилки у виконавчому листі по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури, - задовольнити.

Внести виправлення до виконавчого листа по цивільній справі №199/289/17 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих незаконним рішенням посадової особи органу прокуратури, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська 16.04.2025 року на підставі постанови Верховного Суду від 19 березня 2025 року по справі № 199/289/17-ц, вказати боржника: Держава Україна.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 08.05.2026 року.

Суддя Л.Г.Якименко