Решение № 136355082, 30.04.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1586/25

№ провадження 2/196/238/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Царичанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності, який було уточнено.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно.

У 2025 році він звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину. Приватним нотаріусом було заведено спадкову справу №73485913, номер у нотаріуса 4/2025.

Зазначив, що отримав свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 :

10.09.2025 р. №1514 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1225680500:01:001:0423;

20.08.2025 р. №1380 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

20.08.2025 р. №1379 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 як частка в спільному сумісному майні подружжя;

20.08.2025 р. №1381 на земельну ділянку, площею 0,1345 га, кадастровий номер 1225655101:03:022:0024.

15 вересня 2025 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої дружини ОСОБА_2 на 43,9/100 частини будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки з наданих документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно та відповіді КП «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради неможливо встановити тип та склад спадкового майна.

Зазначив, що 20.07.2000 р. його дружина ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу 43,9/100 частини будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 .

У договорі зазначено про купівлю 43.9/100 частини будівлі магазину, нежитловою площею 93.2 кв.м., що складається з 1 кімнати, 24.07.2000 р. було проведено реєстрацію в БТІ.

Згідно відповіді КП «Самарівське МБТІ» Дніпропетровської обласної ради від 12.08.2025 р., об`єкт нерухомого майна (магазин), розташований за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано наступним чином:

43,9/100 частини за ОСОБА_2 згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р. зареєстровано Царичанською філією Придніпровської товарної біржі за №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р. Зареєстровано Царичанським бюро технічної 24.10.2000 р. в книзі №2 за номером запису 210;

13,6/100 частини об`єкта нерухомого майна (магазин) було виведено під окремою адресою: АДРЕСА_3 та зареєстровано Обласним комунальним підприємством «Царичанське бюро технічної інвентаризації» як ціла частка (окремий об`єкт);

42,5/100 частини об`єкта нерухомого майна (магазин), було виведено під окремою адресою: АДРЕСА_4 та зареєстровано Обласним комунальним підприємством «Царичанське бюро технічної інвентаризації» як ціла частка (окремий об`єкт).

Померла ОСОБА_2 своє право власності не припиняла.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 43,9/100 частки нежитлової будівлі, магазину за адресою: АДРЕСА_2 . Однак за цією адресою також зареєстровано іншу будівлю, власником якої являється Царичанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області.

На підставі викладеного, оформити спадкове немає можливості.

Тому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати за ним право власності на 43,9/100 частини будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2025 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.37).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 46).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с.198).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує (а.с. 202).

Представник відповідача Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги Царичанська селищна рада визнає та не заперечує проти їх задоволення (а.с.43).

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.06.2024 р. (а.с.14).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 18.09.1976 р. ОСОБА_1 18 вересня 1976 року уклав шлюб із ОСОБА_3 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_4 » (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема, на 43,9/100 частини будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала останній на підставі укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р. між ОСОБА_2 та Оптово-роздрібним споживчим товариством Царичанської РСС та був зареєстрований Царичанською філією Придніпровської товарної біржі за №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р. (а.с.28).

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 21.11.2025 р., загальна площа нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 93.20 кв.м., оціночна вартість об`єкта 279231.87 грн. (а.с.35).

Згідно Е -довідки ФОП ОСОБА_5 , яка надана позивачу ОСОБА_1 від 21.11.2025 р., за договором Царичанської філії Придніпровської товарної біржі №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р. зареєстрованого в БТІ під номером 13 від 24.07.2000 р., вказані 43,9/100 частини будівлі магазину належать продавцю ОРСТ Царичанської РСС на підставі свідоцтва про право власності від 16.03.2000 р. виданого Царичанською райдержадміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови райдержадміністрації №183-р від 16.07.1999 р. та зареєстрованого в БТІ смт.Царичанка під №209 від 16.05.2000 р. За договором купівлі-продажу нерухомого майна власником 43,9/100 частини будівлі магазину літера А-1, 1-2 торгівельна зала 93,2 кв.м. є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34).

З довідки КП «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» від 12.08.2025 р. №294 вбачається, що в КП «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» міститься дві інвентаризаційні справи на два різні об`єкти нерухомого майна за однією і тією ж адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з першою інвентаризаційною справою, станом на 31.12.2012 р. об`єкт нерухомого майна (магазин), розташований за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано наступним чином:

43,9/100 частини за ОСОБА_2 згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р. зареєстровано Царичанською філією Придніпровської товарної біржі за №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р. Зареєстровано Царичанським бюро технічної 24.10.2000 р. в книзі №2 за номером запису 210;

13,6/100 частини об`єкта нерухомого майна (магазин) було виведено під окремою адресою: АДРЕСА_5 та зареєстровано Обласним комунальним підприємством «Царичанське бюро технічної інвентаризації» як ціла частка (окремий об`єкт);

42,5/100 частини об`єкта нерухомого майна (магазин), було виведено під окремою адресою: АДРЕСА_4 та зареєстровано Обласним комунальним підприємством «Царичанське бюро технічної інвентаризації» як ціла частка (окремий об`єкт).

Згідно з другою інвентаризаційною справою, станом на 31.12.2012 року об`єкт нерухомого майна (адмінбудинок), розташований за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за Бабайківською сільською радою згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 лютого 2011 року, виданого Бабайківською сільською радою згідно рішення №70 від 17 листопада 2010 року. Зареєстровано Обласним комунальним підприємством «Царичанське бюро технічної інвентаризації» 03 лютого 2011 року в книзі №2, за номером запису 80. Реєстраційний номер 32800764.

Фактично за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано два різних об`єкти: 43,9/100 частини магазину та ціла частина адмінбудинку, але адреси об`єктів не були впорядковані (а.с.29).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.07.2024 р., власником нежитлового приміщення, адмінбудинку, об`єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 являється Царичанська селищна рада. Також власником 43,9/100 частини нежитлової будівлі, магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою АДРЕСА_2 являється ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2000 р. Царичанської філії Придніпровської товарної біржі №463-НД/463-Н (а.с.30).

07 січня 2025 року до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої дружини ОСОБА_2 на належну йому частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 43,9/100 частини будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 1225680500:01:001:0423 (а.с.50).

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. від 15.09.2025 р. позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої дружини ОСОБА_2 на 43,9/100 частини будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки з наданих документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно та відповіді КП «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради неможливо встановити тип та склад спадкового майна (а.с.185).

Згідно довідки виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №3109/02-11 від 07.11.2024 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована та постійно мешкала з 27 січня 1980 року і по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_6 . Разом з нею був зареєстрований її чоловік ОСОБА_1 з 24.02.1985 р. по даний час (а.с.58).

Спадщину після померлої ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 прийняв шляхом постійного проживання.

Позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 на частину спадкового майна (а.с.133, 134, 136, 176).

Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, які у встановленому порядку прийняли спадщину, не має, що підтверджується копією спадкової справи №4/2025 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), наявними у спадковій справі №4/2025 (а.с. 49-185).

Щодо договору купівлі-продажу нерухомого майна №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р., т.б. 43,9/100 частини будівлі магазину, зареєстрованого за №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р. Царичанською філією Придніпровської товарної біржі, то суд зазначає таке.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Отже, у даному випадку на момент переходу права власності на 43,9/100 частини будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УPCP (в редакції 1963 року).

Згідно ст.153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (вредакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Житлового Кодексу України (з доповненнями 1993 року, в редакції, що діяла на час укладення договору) квартира (будинок) може бути придбана громадянами на біржових торгах.

У відповідності до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, а саме: якщо вона являє собою куплю-продаж, допущений до обороту на товарній біржі, якщо її учасники - члени біржі, якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

При цьому чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст.15 Закону України «Про товарну біржу», що дозволяли відмежувати об`єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.

У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного домоволодіння у 1999 році, в самому Законі України «Про товарну біржу» не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього Закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржи.

Тому в цьому контексті немає підстав для визнання нікчемним договору купівлі-продажу №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р., що зареєстрований у Царичанській філії Придніпровської товарної біржі, згідно якого дружина позивача купила 43,9/100 частини будівлі магазину.

Отже, угоди, що зареєстровані на біржі, не прирівнюються до нотаріально посвідчених, а лише не підлягають подальшому нотаріальному посвідченню. До нотаріально посвідчених документів прирівнюються лише документи, складені згідно з вимогами ст.40 Закону України "Про нотаріат", перелік яких є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

На час укладення договору купівлі-продажу житлового будинку 20 липня 2000 року сторони правочину не були обізнані про те, що правочин купівлі-продажу нерухомого майна, у відповідності до ст. 47 ЦК України (в ред. 1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст. 15 якого, правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягали.

При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності, і сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме, купівлі-продажу вищевказаної нерухомості, правочин був реальним і вчиненим у формі дозволеній чинним законодавством України в 2000 році. Усі вимоги договору купівлі-продажу нерухомості, сторонами були виконані, ніяких претензій щодо передачі майна не було, та сторонами правочину один до одного будь-які інші претензії не пред`являлися. Державна реєстрація договору купівлі-продажу нерухомості проведена відповідним відділом бюро технічної інвентаризації.

Реєстрація Царичанським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 права власності на 43,9/100 частини будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.07.2000 р., посвідченого біржею, а не нотаріусом, не суперечила чинному законодавству.

Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово- комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, міни, зареєстрованих біржею.

Крім того, у подальшому Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.1998 року № 121, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за № 399/2839, також передбачалася підстава для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, міни, зареєстрованих біржею.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно - правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Вищезазначене не суперечить й вимогам ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оскільки продавець та покупець ОСОБА_2 повністю виконали умови договору купівлі-продажу нерухомості, що вбачається з даного правочину та підтверджується підписами останніх на ньому при укладанні угоди, а права власності на вищевказані 43,9/100 частини будівлі магазину було зареєстровано покупцем ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст. 227 ЦК України у Царичанському бюро технічної інвентаризації, в передбаченому законом порядку, суд вважає, що ОСОБА_2 на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР та ст. 49 Закону України "Про власність" набула право власності на вищевказані 43,9/100 частини будівлі магазинуі правомірно володіла ним.

Висновки щодо тлумачення вищевказаних норм матеріального права викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №640/3509/19, у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 190/1778/22.

Також Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2024 року у справі №190/1778/22 було досліджено питання про визнання договору обміну (купівлі-продажу) нерухомого майна зареєстрованого на товарній біржі, але не посвідченого нотаріусом, дійсним. У постанові Верховний Суд зазначив: «.. оскільки згідно копії реєстраційного посвідчення від 06 лютого 1998 року, виданого П`ятихатським міським бюро технічної інвентаризації, будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_1, тому останні не позбавлені права звернутися до суду із позовом про визнання права власності, в тому числі, в порядку спадкування.» / п.54/.

Крім того, суд зазначає, що 19.05.2003 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на 43,9/100 частини нежитлової будівлі, магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу №463-НД/463-Н від 20.07.2000 р., зареєстрованого Царичанською філією Придніпровської товарної біржі, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( а.с. 30).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно приписів ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , який спадщину прийняв шляхом спільного проживання зі спадкодавцем.

Відповідач Царичанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.

Отже, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач, який прийняв спадщину, не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини та позбавлений іншої можливості захистити свої спадкові права, крім визнання його права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17.07.1997 року» ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції. Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 206, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на 43,9/100 частини будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Царичанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, адреса місцезнаходження: с-ще Царичанка, вул.Залізнична,10 Дніпровський район Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 04339706.

Повне рішення складено 08 травня 2026 року.

Суддя Л.П. Бабічева