Приговор № 136308922, 05.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 05.05.2026

Справа № 334/3618/26

Провадження № 1-кп/334/556/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 травня 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фількіно Сєровського району Свердловської області рф, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючи за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні безперервно діє правовий режим воєнного стану.

Основним законом України покладено на громадян України обов`язки, які вони мають виконувати.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-ХІI заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань здійснюються відповідно до законів України, міжнародних договорів України, загальноприйнятих правил, стандартів та норм міжнародного права. Такими заходами є, зокрема, застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю.

Крім того ч. 11 ст. 29 вказаного Закону визначено, що у разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, заходи у відповідь, визначені частиною третьою цієї статті, можуть застосовуватися за рішенням Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1076 «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію російської федерації» заборонено вивезення за межі митної території України товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), торговельною країною та/або країною призначення яких є російська федерація.

15.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності 4 за колабораційну діяльність» від 03.03.2022 № 2108-IX, яким Розділ І Особливої частини Кримінального кодексу України доповнено ст. 111-1 «Колабораційна діяльність», частиною 4 якої встановлено кримінальну відповідальність за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Після початку повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації (надалі - зс рф) на територію України, громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у період часу з 24 лютого 2022 року до квітня 2024 року, достовірно знаючи про те, що на території України введено воєнний стан, а також про те, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 та постанови Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022, з рф заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, не зважаючи на встановлену Законом України № 2198-IX від 14.04.2022 кримінальну відповідальність за свої дії, про що останнім було достеменно відомо, переслідуючи корисливі мотиви, які виразились в отриманні економічної вигоди та отримання прибутку, усвідомлюючи, що провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором є незаконним, свідомо стали на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки України.

23.10.1996 зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю "Електропривод" (далі - ТОВ «Електропривод»), код ЄДРПОУ 24512839, види економічної діяльності якого - ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури, виробництво електромонтажних пристроїв, виробництво іншого електричного устаткування, ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування, установлення та монтаж машин і устаткування, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, директором та одним із засновників даного підприємства є громадянин України ОСОБА_5 , іншим співзасновником його дружина ОСОБА_6 , а бухгалтером, мешканець м. Запоріжжя громадянин України ОСОБА_7

02.12.2021 на території рф зареєстроване «Общество с ограниченной ответственностью «Рус Электропривод» (далі ТОВ «Рус Электропривод») (ОГРН 1217800186900, юридична адреса: м. Санкт - Петербург, вул. Захар?євська, буд. 17, літера А, прим. ЗН, офіс 4-3), види економічної діяльності якого - виробництво електродвигунів, електроагрегатів і трансформаторів, підіймально-транспортного обладнання, ремонт машин і устаткування, монтаж машин і устаткування, діяльність у сфері інжинірингу, управління проектами будівництва, надання послуг технічного консультування в цих сферах, технічні випробування, аналіз і сертифікація, генеральним директором та засновником даного підприємства також є ОСОБА_5 , при цьому, посаду інженера маркетолога ТОВ «Рус Электропривод» зайняв мешканець м. Запоріжжя громадянин України ОСОБА_8 .

У квітні 2022 року, усвідомлюючи, що провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором є незаконним, у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на продовження провадження господарської діяльності у взаємодії із державою-агресором.

До вказаної злочинної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також залучили своїх працівників - громадян України двох осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження.

Для успішної реалізації свого злочинного умислу, направленого на здійснення фінансово-господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за сприяння двох осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності вирішили організувати експорт товарів на територію рф приховано, через треті країни.

Так, 05.07.2022 ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_6 та двома особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, з метою продовження ведення господарської діяльності з представниками рф та налагодження взаємовідносин ТОВ «Електропривод» із підконтрольним російським підприємством ТОВ «Рус Электропривод», у м. Семей, Республіка Казахстан зареєстроване «Товарищество с ограниченной ответственностью «АЗ Электропривод» (далі - ТОВ «АЗ Электропривод»), директором якого став ОСОБА_5 .

Надалі, у період з липня 2022 року по березень 2024 року, під керівництвом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діяли за попередньою змовою з двома особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, ТОВ «Електропривод» експортовано товари машинобудівної промисловості (проведено 7 зовнішньоекономічних операцій) на підконтрольне ОСОБА_5 та ОСОБА_6 казахське ТОВ «АЗ Электропривод», а саме комплектні електромеханічні приводи на загальну суму понад 6,7 мільйонів гривень, які в подальшому за невстановлених обставин, останні перемістили на підконтрольне підприємство ТОВ «Рус Электропривод», яке безперервно веде господарську діяльність на території рф, сплачуючи відповідні податки до державних органів.

В подальшому, у період з 1 березня 2024 року по 6 травня 2024 року, під керівництвом ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , які діяли за попередньою змовою із двома особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, на виконання договору підряду № 136/ХT3-23, укладеного між ТОВ «Рус Электропривод» і «Акционерным обществом Дальневосточная генерирующая компания ЩГРН 1051401746769», підконтрольне ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ТОВ «Рус Электропривод», використовуючи комплектуючі, вироблені на потужностях ТОВ «Електропривод», виконало технічне переобладнання мостових кранів Хабаровської ТЕЦ-3 (найбільша електростанція Хабаровського краю та друга за потужністю теплова електростанція на Далекому Сході, що належить до енергетичного сектору рф), на загальну суму близько 30 мільйонів гривень, чим вчинені умисні дії, спрямовані на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Відповідно до розробленого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочинного плану, ОСОБА_5 протягом 2022-2024 років контролював ведення господарської діяльності у взаємодії із державою-агресором знаходячись на території рф, шляхом перемовин із замовниками продукції ТОВ «Електропривод», що обслуговують державний сектор країни-агресора, а також здійснював контроль за ходом виконання робіт безпосередньо на території рф.

В свою чергу ОСОБА_6 , протягом вказаного періоду часу, перебуваючи за адресою місцезнаходження офісного приміщення ТОВ «Електропривод»: м. Запоріжжя, просп. Металургів, буд. 30, організовувала робочі відрядження ОСОБА_5 на території рф, відповідала за спілкування та вирішення робочих питань з працівниками російського підприємства ТОВ «Рус Электропривод» щодо отримання оплати за виконані роботи, нарахування заробітної плати, а також здійснювала контроль за діяльністю двох осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, які відповідно до спільного злочинного плану, перебуваючи за адресою місцезнаходження офісного приміщення ТОВ «Електропривод»: м. Запоріжжя, просп. Металургів, буд. 30, виконували обов`язки з пошуку контрагентів для провадження господарської діяльності на території рф, готували проекти робочих документів, слідкували за виконанням робіт працівниками на території рф, відправляли звітність та аналітику ведення господарської діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 своїми умисними діями, які виразилися у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїми умисними діями, які виразилися у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, за попередньою змовою групою осіб, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України.

15 квітня 2026 року між прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості, за якою ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України за обставин, вказаних в обвинувальному акті.

Сторони, враховуючи, що ОСОБА_5 , діючи добровільно, ініціював укладення угоди, беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, щиро кається, критично оцінює свою злочинну поведінку, надав викривальні показання щодо злочинних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Підозрюваний зобов`язується брати участь у слідчих та процесуальних діях, які проводяться у кримінальному провадженні № 22025000000000575 та №22026000000000358;

- надати викривальні показання органу досудового розслідування та суду в з`ясуванні відомих йому обставин злочинної діяльності інших співучасників ( ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ) у рамках досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях № 22026000000000358, № 22025000000000575, інших кримінальних провадженнях,

- не змінювати свої розслідування у кримінальних показання, які ним надані під час досудового провадженнях № 22025000000000575, №22026000000000358, давати правдиві, достовірні та повні показання;

- надати благодійну допомогу на потреби військової частини, особовий склад якої виконує бойові завдання по захисту України та Українського народу під час війни з російським окупантом, а саме: зробити добровільний внесок у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень на рахунок UA238201720313291001301008189 військової частини НОМЕР_1 , номер ЄДРПОУ НОМЕР_2 , МФО 820172, призначення платежу: «благодійний внесок для військової частини НОМЕР_1 по НОМЕР_3 на організацію основної діяльності».

Вказане перерахування ОСОБА_5 повинен здійснити протягом 10 днів з дня набрання вироком законної сили.

Сторони угоди погодили, що ОСОБА_5 слід призначити покарання за ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 111-1 КК України у виді штрафу на суму п`ять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах, організаціях, суб`єктах господарювання державної чи комунальної форми власності на строк 10 (десять) років з конфіскацією майна.

В угоді про визнання винуватості оговорені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України визнав повністю. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та прокурором за участю захисника.

Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде призначене йому судом у разі затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, які у судовому засіданні йому були додатково роз`яснені.

15 квітня 2026 року між прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості, за якою ОСОБА_6 беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України за обставин, вказаних в обвинувальному акті.

Сторони, враховуючи, що ОСОБА_6 , діючи добровільно, ініціювала укладення угоди, беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, щиро кається, критично оцінює свою злочинну поведінку, надала викривальні показання щодо злочинних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Підозрювана зобов`язується брати участь у слідчих та процесуальних діях, які проводяться у кримінальному провадженні № 22025000000000575 та №22026000000000358;

- надати викривальні показання органу досудового розслідування та суду в з`ясуванні відомих їй обставин злочинної діяльності інших співучасників ( ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ) у рамках досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях № 22026000000000358, № 22025000000000575, інших кримінальних провадженнях,

- не змінювати свої розслідування у кримінальних показання, які нею надані під час досудового провадженнях № 22025000000000575, №22026000000000358, давати правдиві, достовірні та повні показання;

- надати благодійну допомогу на потреби військової частини, особовий склад якої виконує бойові завдання по захисту України та Українського народу під час війни з російським окупантом, а саме: зробити добровільний внесок у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень на рахунок UA238201720313291001301008189 військової частини НОМЕР_1 , номер ЄДРПОУ НОМЕР_2 , МФО 820172, призначення платежу: «благодійний внесок для військової частини НОМЕР_1 по НОМЕР_3 на організацію основної діяльності».

Вказане перерахування ОСОБА_6 повинна здійснити протягом 10 днів з дня набрання вироком законної сили.

Сторони угоди погодили, що ОСОБА_6 слід призначити покарання за ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 111-1 КК України у виді штрафу на суму п`ять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах, організаціях, суб`єктах господарювання державної чи комунальної форми власності на строк 10 (десять) років з конфіскацією майна.

В угоді про визнання винуватості оговорені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України визнала повністю. Просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між нею та прокурором за участю захисника.

Обвинувачена ОСОБА_6 пояснила, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде призначене їй судом у разі затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, які у судовому засіданні їй були додатково роз`яснені.

Захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_4 також просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, зазначив, що угоди про визнання винуватості від 15 квітня 2026 року укладено між прокурором та підозрюваними у його присутності з дотриманням вимог КПК України.

Прокурор вважає, що зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам діючого законодавства України та угода підлягає затвердженню судом.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані докази, приходить висновку, що зміст угод про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, вказана угода укладена з додержанням порядку укладення угод про визнання винуватості, добровільно, без будь-якого примусу, про що свідчать надані обвинуваченими у судовому засіданні показання.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів.

У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст.111-1 КК України.

Суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу кожного з обвинувачених, які щиро розкаялися у вчиненому, засуджують свої вчинки, критично оцінюють свою протиправну поведінку, надали викривальні показання щодо злочинних дій інших осіб, бажають залагодити провину, шляхом добровільного перерахування коштів на потреби Збройних Сил України, а тому приходить висновку, про можливість призначення покарання, яке було узгоджено сторонами угоди про визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 15.04.2026 року про визнання винуватості укладену між прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026000000000358.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 111-1 КК України.

ОСОБА_5 призначити узгоджене сторонами покарання за ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 111-1 КК України у вигляді штрафу на суму п`ять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах, організаціях, суб`єктах господарювання державної чи комунальної форми власності на строк 10 (десять) років з конфіскацією майна.

Затвердити угоду від 15.04.2026 року про визнання винуватості укладену між прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_6 за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026000000000358.

Визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 111-1 КК України.

ОСОБА_6 призначити узгоджене сторонами покарання за ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 111-1 КК України у вигляді штрафу на суму п`ять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах, організаціях, суб`єктах господарювання державної чи комунальної форми власності на строк 10 (десять) років з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

1) документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Рус Электропривод» - підлягають залишенню в матеріалах справи,

2) майно, вилучене 08.01.2026 під час обшуку за адресою -

АДРЕСА_1 : мобільний телефон «Redmi 12», серійний номер НОМЕР_4 , з SIM-картками операторів мобільного зв`язку «Beeline KZ» та «Moldcell»; мобільний телефон «Redmi 9C NFC», серійний номер НОМЕР_5 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy S23», серійний номер НОМЕР_6 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy S10e», серійний номер НОМЕР_7 ; ноутбук «Lenovo», модель 82С6, серійний номер PF23JКCG конфіскувати в дохід держави.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом 30-ти днів з дня його проголошення:

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя: ОСОБА_1