Постановление суда № 136305258, 05.05.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/999/26

Провадження № 2/355/1042/26

У Х В А Л А

про відкриття провадження

(загальне позовне провадження)

05 травня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Цирулевської М.В., розглянувши позовну заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Соснова» про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок, визнання недійсними договорів оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Соснова» про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок, визнання недійсними договорів оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки (в порядку ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В..

Спір у цій справі виник щодо земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_1 (відпоідача-1) та користуванні Приватного підприємства «Соснова» (відповідача-2).

З метою підтвердження визначеної прокурором підсудності (виключна підсудність, відповідно до ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України) судом направлено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з відповіді з якого №2695595 від 05.05.2026 не вбачаються дані щодо місцезнаходження земельних ділянок).

До позовної заяви додана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на запит прокуратури, з якої також не вбачаються дані щодо місцезнаходження земельних ділянок, але містяться дані щодо правовстановлюючих документів відносно спірних земельних ділянок.

Разом з тим, до позовної заяви додано копії таких правовстановлюючих документів (відповідні державні акти на право власності на земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами), згідно із якими: 17 земельних ділянок розташовані в адміністративних межах Бзівської сільської ради Баришівського району Київської області; 5 земельних ділянок розташовані в адміністративних межах Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області; 4 земельні ділянки розташовані в адміністративних межах Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області.

Відтак, суд доходить до висновку, що справа підсудна Баришівському районному суду Київської області, з огляду та на підставі ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України).

Суд констатує, що позовна заява віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.

Досліджуючи питання сплати судового збору за подання позову в цій справі, суд зазначає та виснує таке.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Із змісту позовної заяви слідує, що прокурором, окрім інших позовних вимог, заявлені позовні вимоги про витребування земельних ділянок, які за своєю суттю є майновими вимогами (так, у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру).

Як вбачається з позовної заяви, ціна позову визначена в розмірі 1113955,08 грн на підставі документації щодо нормативної грошової оцінки земель.

Водночас, відповідно ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактору виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Суд зазначає, що експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на приписи п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно послуговуватись експертною грошовою оцінкою спірного майна.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Суд зауважує, що прокурор, діючи від імені позивача в цій справі, вочевидь не є особою, яка може бути замовником оцінки відповідно до означеної вище норми Закону.

Також, поряд із означеним, згідно із частинами 2 та 3 статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Верховний Суд у постанові від 05.08.2020 у справі №177/1163/16-ц зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства не наділений повноваженням вирішувати питання щодо допустимості доказів, які подані на підтвердження ціни позову. Повернення позовної заяви у такому випадку є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також Верховний Суд в постанові від 05.08.2020 зазначив, що пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Відтак, з огляду на все вищевикладене, з метою нівелювання надмірного формалізму та недопущення неправомірного обмеження права на доступ до суду, суд вирішує відкрити провадження у цій справі з подальшим встановленням при вирішенні справи ціни позову та вирішенням, за результатами, питання про розподіл судових витрат/стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору.

В решті питань суд зазначає, що подана позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 19, ч. 1 ст. 274 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Вирішуючи питання щодо порядку здійснення позовного провадження, зважаючи, що предметом спору є нерухоме майно, а саме земельні ділянки, суд доходить до висновку про доцільність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

За вимогами ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначає строк для подання відповідачем відзиву на позов, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 7 ст. 187 ЦПК України).

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Частиною 2 ст. 212 ЦПК України визначено, що питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Баришівський районний суд Київської області має технічну можливість забезпечити участь учасників під час розгляду цивільної справи дистанційно.

Керуючись статтями 11, 19, 28, 175-177, 184, 187, 189, 258, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом завтупника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах Держави в особі Баришівської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Соснова» про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок, визнання недійсними договорів оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки (в порядку ст.56 ЦПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 03 червня 2026 року на 11:10 год, яке відбудеться в приміщенні Баришівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київський Шлях, 61, селище Баришівка, Броварський район, Київська область, 07501.

Копії цієї ухвали суду направити сторонам по справі, а відповідачам - також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Встановити строк для подання відповідачами відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідачі зобов`язані надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої статті 178 ЦПК України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачами у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідачі викладають свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання відповідним учасником заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет:

https:// ba.ko.court.gov.ua/sud1001/

Баришівський районний суд Київської області має технічну можливість забезпечити участь учасників під час розгляду цивільної справи в режимі відеоконференції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Дані прокуратури:

Броварська окружна прокуратура Київської області

вул. Київська, 137, м. Бровари, Київська область, 07400.

Дані позивача:

Баришівська селищна рада Броварського району Київської області

вул. Центральна, 27, селище Баришівка Броварський район Київська область, 07501.

Дані відповідачів:

ОСОБА_1

АДРЕСА_1 .

Приватне підприємство «Соснова»

пров. Центральний, буд. 3, с. Соснова, Бориспільський район, Київська область, 08423.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА