Постановление суда № 136223707, 24.04.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2523/25

Провадження №2-во/367/65/26

УХВАЛА

Іменем України

24 квітня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» про виправлення описки у рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 27.11.2025 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про виправлення описки у рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 27.11.2025 у цивільній справі №367/2523/25 за позовом ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Просить виправити описки (технічні помилки) у судовому рішенні від 27.11.2025 у вказаній справі, привівши його зміст у повну відповідність до матеріалів справи та фактичних обставин позову до ОСОБА_1 . Замінити помилково зазначені дані ОСОБА_2 на вірні дані відповідача ОСОБА_1 , а також вказати вірні реквізити кредитного договору та суми заборгованості, що були предметом розгляду саме у справі № 367/2523/25.

Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про виправлення описки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб`єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.

Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11.

Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:

- вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);

- таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;

- помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Арифметичні помилки - це помилки, пов`язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Описки - це помилки, зумовлені правильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у спразі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).

Разом з тим, заява ТОВ «СВЕА ФІНАНС» фактично стосується зміни змісту рішення - змінити особу відповідача у справі, реквізити кредитного договору, суми заборгованості, які були предметом судового розгляду саме у справі № 367/2523/25.

Виправлення таких даних у порядку ст. 269 ЦПК України неможливе, оскільки воно виходить за межі процесуального інституту «виправлення описки» і фактично означало б ухвалення нового рішення. Обставини, на які посилається представник позивача у заяві про виправлення описки, фактично є підставою для оскарження рішення суду в апеляційному порядку, а не для виправлення описки у рішенні суду.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про виправлення описки у рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 27.11.2025 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 269 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» про виправлення описки у рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 27.11.2025 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Ткаченко М.О.