Решение № 136221317, 01.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1102/26

пр. № 2/759/6207/26

01 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу без повідомлення (виклику) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігора Сікорського, 8 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів три відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання за Кредитним договором № 014/1179/82/1080 від 27.11.2006 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16.03.2010 року у справі №2-1321/2010 з відповідачів було стягнуто заборгованість у розмірі 784 427,84 грн, однак вказане рішення до цього часу не виконане. Позивач набув право вимоги до відповідачів на підставі договорів відступлення права вимоги від 28.04.2023 року та 10.05.2023 року.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 2026 року закрито провадження в частині вимог до ОСОБА_4 .

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Враховуючи те, що відповідачі у встановлений строк відзив на позовну заяву не надали, суд оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Судом встановлено, що 27 листопада 2006 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/1179/82/1080. Згідно з умовами договору, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 84 500 доларів США.

Для забезпечення кредиту 27 листопада 2006 року, між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено Договір іпотеки. Предметом іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

16 березня 2010 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі №2-1321/2010. Рішенням було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 784 427,84 грн. та звернено стягнення на вищезгадану квартиру, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло статусу кредитора:

28 квітня 2023 року АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило право вимоги за кредитним договором на користь АТ «ОКСІ БАНК».

28 квітня 2023 року, АТ «ОКСІ БАНК» відступило це право ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (Договір № 114/2-60-1).

10 травня 2023 року відбулося відступлення прав за договорами іпотеки від АТ «ОКСІ БАНК» до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

Станом на дату подання позову рішення суду від 16 березня 2010 року не виконане, а заборгованість за кредитним договором не погашена.

Оскільки заборгованість не виплачена, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що право на стягнення штрафних санкцій, передбачених ст. 625 ЦК України, виникло у первісного стягувача з моменту невиконання відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором.

Згідно із ч.ч. 1.2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Можливість нарахування боржникові кредитором наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, після реалізації права на дострокове стягнення усієї суми кредиту, встановлена також постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 року по справі №127/15672/16-ц.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому дата остаточного погашення заборгованості, у даному випадку повернення кредиту, і є датою, коли зобов`язання відповідача перед позивачем припиняється.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та трьох процентів річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Отже, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі ст.ст.509, 526, 527, 530, 625,1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігора Сікорського, 8 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43453613) три проценти річних та інфляційні витрати у загальному розмірі 219 640 (двісті дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок) гривень 04 копійки, нараховані у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № 014/1179/82/1080 від 27 листопада 2006 року та рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 березня 2010 року у справі № 2-1321/2010.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43453613) судовий збір у розмірі по 757,00 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Н.О. Петренко