Решение № 136202339, 04.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2548/25

Провадження №: 2/332/143/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сінєльніка Р.В., за участю секретаря Паніної Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(місцезнаходження: 01032 м.Київ вул.. Симона Петлюри, буд 30) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №77586786 згідно якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 13342,00 грн. строком на 30 днів, за процентною ставкою 2,70% на день. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на електронну пошту відповідача.

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №77586786 в сумі 35399,65 грн., з яких 11000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 24399,65 грн. сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 12.10.2021 року між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №64959, згідно якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 4500,00 грн. строком на 30 днів, за процентною ставкою 1,90% на день. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на електронну пошту відповідача

08.01.2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №08012024 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №64959 в сумі 12800,00 грн., з яких 4500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 8300 грн. сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договорами в загальному розмірі 48199,65 грн. Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою від 04.06.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи(а.с. 52).

23.12.2025 представник відповідача адвокат Бахмут М.С. надав додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що позовні вимоги ТОВ ФК ЄАПБ"

не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

сума позики за кредитним договором №77586786 в позовній заяві

вказана тільки в прохальній частині і складає - 11000 грн., при цьому до позовної

заяви долучений кредитний договір, який ОСОБА_1 не підписувався, в

пункті 2 якого вказана сума кредиту 13342,00 грн., строк дії договору - 30 днів зі

сплатою відсотків 3982,59 грн. Звідки взялися сума боргу в розмірі 35 399,65 грн., з яких: 11000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, а 24399,65 грн. - сума заборгованості за відсотками- ані з

позовної заяви, ані з додатків невідомо.

Крім того, Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 непогашену заборгованість

перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 64959, укладеним 12.10.2021

року між ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ та Відповідачем в розмірі 12800 грн., з яких: 4500

грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 8300 грн.- сума заборгованості

за відсотками.Відповідно до умов договору, який Відповідач не підписував,

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за

стандартною ставкою 7 065,00 грн.(п1.8.)

Однак, згідно долученої до позовної заяви Таблиці обчислення загальної вартості

кредиту для клієнта та реальної процентної ставки - загальна вартість кредиту

складає 6039 грн. після закінчення строку дії договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 08.01.2024 року, 15.11.2021 року за

кредитом було сплачено 1900 грн., які були зараховані до процентів користування.

Хоча станом на 15.11.2021 року згідно тієї ж таблиці загальна сума процентів становила 1539 грн. Також представник відповідача зазначає , що матеріали справи не містять жодного документального підтвердження того факту, що безпосередньо відповідач зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі, що саме відповідач був ознайомлений з текстом кредитного договору, відсутні докази отримання відповідачем коштів. Відповідач не підписував договорів у будь-якому вигляді, електронного підпису не отримував. Доданий до матеріалів справи витяг з реєстру боржників від 26.09.2023 до договору факторингу від 08.01.2024 не містять в собі підписів та є неналежним доказом. Відповідач не отримував від позивача жодних повідомлень про відступлення до позивача права вимоги. Долучені до позовної заяви документи , не містять інформації щодо номера банківської картки відповідача та перерахунку кредитних коштів. На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з`явились, представник позивача, у позові просила розгляд справи проводити за її відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, жодних заяв та клопотань не надали.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши докази по справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №77586786 згідно якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 13342,00 грн. строком на 30 днів, за процентною ставкою 2,70% на день. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на електронну пошту відповідача.

Крім того, 12.10.2021 року між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №64959, згідно якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 4500,00 грн. строком на 30 днів, за процентною ставкою 1,90% на день. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на електронну пошту відповідача.

Зазначені договори , укладені за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначено, що «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню».

У зв`язку із тим, що Відповідачем не спростована презумпція правомірності кредитного договору та договору позики , тому всі права, набуті сторонами правочину за цими договорами, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення Кредитного договору та договору позики , підлягають виконанню.

Крім того, слід звернути увагу на те, що ОСОБА_1 не скористався правом відкликати свою згоду на укладення кредитного договором протягом чотирнадцяти днів відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та відповідно до п. 9 Договору позики.

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання перед відповідачем за Договором позики № 77586786, надавши йому кредит в сумі 13342,00 грн. відповідно до умов укладеного договору, а ТОВ «Селфі кредит» виконало свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором № 64959, надавши йому кредит в сумі 4500,00 грн. відповідно до умов укладеного договору.

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, також між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 від 28.07.2021, додаткову угоду № 12 від 27.10.2023, відповідно до умов яких ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 77586786 в сумі 35399,65 грн, з яких 11000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 24399,65 грн. сума заборгованості за відсотками, що також підтверджується реєстром боржників № 11 від 27.10.2023.

08.01.2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №08012024 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №64959 в сумі 12800,00 грн., з яких 4500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 8300 грн. сума заборгованості за відсотками, що також підтверджується реєстром боржників від 08.01.2024року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Наявним у матеріалах справи договорами факторингу, та додатковими угодами до них , витягами з реєстру боржників, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача.

З огляду на наведені обставини та докази у справі встановлено, що відбулась заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», перейшло право вимоги за Договором позики № 77586786 від 08.09.2021, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та за кредитним договором №64959 від 12.10.2021 року укладеним між ТОВ «Селфі кредит » та ОСОБА_1 .

Тобто, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язань за Договором позики № 77586786 від 08.09.2021 та за кредитним договором№64959 від 12.10.2021 року перед новим кредитором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Так, за договором позики № 77586786 від 08.09.2021 за період з 27.10.2023 по 31.03.2025 слідує, що ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 35399,65 грн. , з яких 11000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 24399,65 грн. - сума заборгованості за відсотками.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №64959 від 12.10.2021 року період з 12.10.2021 по 09.02.2022 слідує , що ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 12800 грн. , з яких 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8300 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо договору позики № 77586786 від 08.09.2021

З урахуванням наведеного суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту доведена належними та допустимим доказами, відповідно, підлягає задоволенню, однак, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості в частині суми заборгованості з відсотків за користування кредитом з огляду на таке.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 в п. 95-108 вказано щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Так, відповідно до п. 2.3 Договору позики № 75617548 базова процентна ставка становить 1,99 % в день, знижена процентна ставка 1,00 % (застосовується у відповідності до умов програми лояльності, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день 2,70% (не застосовується в період карантину). Цим же пунктом визначено, що орієнтована загальна вартість позики становить 17324,59 грн. Вказана сума підтверджується таблицею обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до даних по кредиту первісний кредитор нарахував за період з 27.10.2023 по 31.03.2025 заборгованість на загальну суму 35399,65 грн. , з яких 11000,00 грн. тіло кредиту, 24399,65 грн. - відсотки.

Разом з тим суд не погоджується з таким механізмом нарахування відсотків, виходячи з наступного.

Оскільки сторони погодили, що строк договору становить 30 днів, інші умови пролонгації договором не встановлені, то з відповідача підлягають стягненню нараховані відсотки протягом 30 днів (в межах строку дії договору), а саме у сумі 3982,59 грн.

Нарахування відсотків саме за цією відсотковою ставкою відповідачем не оскаржувалося.

Після спливу строку договору позивачу слід було здійснювати нарахування відсотків відповідно до норм ст. 625 ЦК України, однак у позовній заяві кредитор про це не просив.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача за договором позики №77586786 підлягає стягненню сума заборгованості в загальному розмірі 14982,59 грн. , з яких 11000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 3982,59 грн - сума заборгованості за відсотками.

Щодо кредитного договору № 64959 від 12.10.2021

Зважаючи на те, що згідно п. 1.4., п. 1.5.1. Кредитного договору № 64959 від 12.10.2021, строк кредиту становить 30 днів, а процентна ставка - 1,90% на день, розмір процентів за цим договором, в межах строку дії договору , становить 1539 грн.

Додаткових угод щодо продовження строку дії кредитного договору матеріали справи не містять .

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 вніс грошові кошти в загальному розмірі 1960 грн.( 1900 грн. 15.11.2021, 60 грн. 22.11.2021), які були зараховані позивачем як проценти за кредитним договором № 64959 від 12.10.2021, то заборгованість за процентами за цим договором відсутня, а переплата становить 421 грн. (1960 грн. - 1539 грн.), яка повинна бути зарахована в тіло кредиту.

Таким чином, заборгованість за Кредитним договором № 64959 від 12.10.2021 становить 4079 (4500 - 421 )грн. (тіло кредиту).

На підставі викладеного, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в загальному розмірі 19061,59 грн. ( заборгованість за кредитним договором № 64959 від 12.10.2021 у розмірі 4079грн. (тіло кредиту) та заборгованість за договором позики №77586786 у розмірі 14982,59 грн. , з яких 11000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 3982,59 грн - сума заборгованості за відсотками).

Крім того, з відповідачки на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню сплачена при зверненні до суду з позовом сума судового збору пропорційно до суми задоволених вимог, а саме 1197,49 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(ЄДРПОУ 35625014 ) суму заборгованості у загальному розмірі 19061,59 грн. :

за договором позики №77586786 у розмірі 14982,59 грн. , з яких 11000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 3982,59 грн - сума заборгованості за відсотками ;

за кредитним договором № 64959 у розмірі 4079,00грн. (тіло кредиту).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(ЄДРПОУ 35625014 ) понесені судові витрати в сумі 1197,49 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.В.Сінєльнік