Постановление суда № 136185471, 01.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 754/2548/24

Провадження № 2-ві/752/34/26

У Х В А Л А

01.05.2026 року

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв Сергій Олександрович розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк Алли Володимирівни від розгляду цивільної справи №754/2548/24 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

08.04.2026 та 09.04.2026 ОСОБА_1 подала до суду заяви про відвід головуючого судді Слободянюк Алли Володимирівни.

У заяві про відвід від 08.04.2026 заявник повідомляє, що головуюча суддя допустила спілкування поза межами судових засідань з громадянкою ОСОБА_2 , яка не має процесуального статусу у справі. Крім того, за сприянням судді на офіційному сайті Голосіївського районного суду міста Києва розміщено завідомо недостовірну інформацію щодо статусу ОСОБА_2 як представника заінтересованої особи.

У двох заявах про відвід головуючому судді від 09.04.2026 (вх. № 24697 від 09.04.2026 та № 24701 від 09.04.2026) заявник повідомляє, що у ході судового розгляду головуючий суддя 10.07.2024 прийняла відзив на позовну заяву від відповідача, який на той час не мав зареєстрованого електронного кабінету, хоча була зобов`язана повертати усі клопотання та заяви відповідача КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва.

Крім того, надіслана до суду інша заява від 09.04.2026 (вх. № 24834 від 09.04.2026) про відвід головуючого судді від розгляду даної справи мотивована тим, що заявник направила до правоохоронних органів повідомлення про вчинення головуючим суддею Слободянюк Аллою Володимирівною кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 28 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2026 суддя Слободянюк Алла Володимирівна визнала відвід необґрунтованим та передала заяву для вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 для розгляду заяви про відвід визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв Сергій Олександрович.

Заяви про відвід та матеріали цивільної справи №754/2548/24 надійшли до судді 30.04.2026.

Дослідивши належним чином подану заяву про відвід судді Слободянюк Алли Володимирівни та матеріали цивільної справи №754/2548/24 суд дійшов до такого висновку.

Згідно частини сьомої статті 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно положень частини восьмої статті 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За таких обставин, з врахуванням наведеного, а також того, що участь сторін не визнавалась суддею обов`язковою, суддя вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до положень частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст.36 ЦПК України).

Окрім цього, відповідно до частини третьої статті 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами частини третьої та частини четвертої статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд наголошує, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

Окрім цього, відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами частини четвертої статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У поданих заявах про відвід ОСОБА_1 повідомляє про позапроцесуальне спілкування судді з представником відповідача - Шевченко Тетяною Юріївною, не погоджуючись при цьому із наявністю повноважень даної особи як представника. Також заявник не погоджується із врахуванням судом позиції сторони відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву. Також повідомляє про направлення до правоохоронних органів заяв про вчинення суддею злочинів.

Суд зазначає, що вказані обставини, ні окремо, ні у своїй сукупності не доводять того, що суддя Слободянюк Алла Володимирівна є, або може бути прямо чи побічно заінтересованою у результаті розгляду справи.

Незгода учасника справи із процесуальними рішеннями судді, зокрема, щодо прийняття до розгляду від відповідача відзиву на позов, вчиненням або невчинення інших процесуальних дій не є підставою для відводу судді.

Сам факт подання учасником справи заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення не є безумовною підставою для відводу (самовідводу) такого судді, оскільки, в кожному конкретному випадку слід оцінювати чи породжує такий факт сумніви у його неупередженості.

Водночас, суд зазначає, що за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення передбачена кримінальна відповідальність згідно ст.383 КК України.

Суд констатує, що подані Проценко Наталією Петрівною заяви про відвід головуючого судді у справі Слободянюк Алли Володимирівни є невмотивованими.

Таким чином дослідивши подані заяви про відвід, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, щоПроценко Наталією Петрівною не зазначені та не доведені жодні обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді Слободянюк Алли Володимирівни при розгляді цивільної справи №754/2548/24, а тому, заявлений відвід задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви Проценко Наталії Петрівни про відвід головуючого судді Слободянюк Алли Володимирівни у справі №754/2548/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складений 01.05.2026

Суддя: С.О. Чекулаєв