Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 539/2637/24
Провадження № 1-кп/539/49/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , підтримане та погоджене обвинуваченим ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024170570000607 від 25 червня 2024 року стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лубни Полтавської області, освіта вища, одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працює на посаді лікаря - онколога у КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради, не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, -
УСТАНОВИВ:
У провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі суд) перебуває кримінальне провадження №12024170570000607, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 червня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 (далі обвинувачений ОСОБА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України (далі КК України).
У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання, підтримане та погоджене обвинуваченим ОСОБА_4 , про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
В обгрунтування заявленого клопотання захисник обвинуваченого зазначив, що з аналізу матеріалів справи, наданих до суду стороною обвинувачення, випливає, що на підставі наказу № 47-к від 17 березня 2021 року грошові виплати у виді платежів за визначений досудовим слідством період, були здійснені по наявних у справі платіжних відомостях 18 березня 2021 року, а відтак очевидним є факт, що останнім днем скоєння злочину, виходячи з позиції сторони обвинувачення, за вказаний період є саме 18 березня 2021 року, оскільки інші платежі у березні 2021 року по наказу № 47 не здійснювались.
Такі твердження сторони захисту в повній мірі узгоджуються з матеріалами справив наданими як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, в їх сукупності і не заперечуються сторонами і, в тому числі, самим обвинуваченим ОСОБА_4 .
Разом з тим захисник обвинуваченого просив узяти до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 не бажає продовжувати судову тяганину та доводити свою невинуватість, яка в цілому і так триває більше п`яти років.
Враховуючи, що визначена вище дата вчинення злочину за частиною другою статті 367 КК України є 18.03.2021 року, то визначений термін у п`ять років можливого притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності сплинув 19 березня 2026 року, що дає підстави застосувати в цьому випадку приписи пункту З частини першої статті 49 КК України.
Строки давності притягнення обвинуваченого по цій справі ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не зупинялись, не переривались і їх перебіг станом на 29 квітня 2026 року дійсно становить 5 років, один місяць та десять днів і завершився, а відтак відсутні будь-які процесуальні перешкоди до його застосування відносно обвинуваченого в цей період.
Захисник звернув увагу суду на те, що обвинувачений ОСОБА_4 , дійсно не визнає себе винуватим, але враховуючи свій вік та стан здоров`я, не бажає продовжувати судові процеси, тому надає свою згоду на закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності згідно передбачених діючим законодавством підстав, про що свідчить його власний підпис під цим клопотанням.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити за обставин, зазначених у ньому. Просив звернути увагу суду на те, що він свою вину не визнає, проте за віком та станом здоров`я не бажає продовжувати указане судове провадження та погоджується на закриття кримінального провадження стосовно нього.
Обвинуваченому ОСОБА_4 судом наслідки закриття провадження з цих підстав роз`яснені та зрозумілі.
Прокурор проти задоволення заявленого клопотання не заперечив, зазначивши, що строк притягнення до кримінальної відповідальності сплинув. Крім того, прокурор просив залишити заявлений прокурором позов в інтересах держави в особі комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області залишити без розгляду; витрати на проведення експертиз віднести за рахунок держави.
Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, він нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, тобто вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 367 КК України, за наступних обставин.
Перший епізод : 27 січня 2021 року (у невстановлений слідством час) ОСОБА_4 , працюючи на посаді головного лікаря КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету адміністративної будівлі КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», за адресою: Полтавська область, місто Лубни, вулиця П`ятикопа, будинок №26, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій підприємства, будучи ознайомленим із умовами преміювання та встановлення доплат до заробітної плати працівникам КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», не передбачаючи можливості того, що внаслідок неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків можуть бути спричинені тяжкі наслідки інтересам очолюваного ним КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», хоча повинен був і міг це передбачити, неналежно виконав покладені на нього службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, видав наказ № 18-к від 27 січня 2021 року «Про встановлення доплат», яким безпідставно встановив доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам лікарні, не перевіривши їх розмір та підстави виплати на відповідність Положенню про преміювання працівників з переліком надбавок і доплат, які встановлюються закладом (Додаток № 2 Колективного договору Комунальної Лубенської ЦМЛ», 2016-2021 рр.). Відповідно до наказу головного лікаря КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_4 № 18-к від 27 січня 2021 року «Про встановлення доплат» з 01 січня по 31 січня 2021 року були установлені доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам лікарні:
- Лікарям (незалежно від посад) у розмірі 70 % посадового окладу визначеного за 14 тарифом Єдиної тарифної сітки;
- Фахівцям, які відповідають кваліфікаційним вимогам, затвердженим Міністерством охорони здоров`я у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 98 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік;
- Молодшим медичним сестрам у розмірі 25% мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 98 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік;
Виплата доплат у зазначених розмірах Колективним договором та «Переліком доплат, які виплачуються працівникам закладу» Положення про преміювання КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», що є Додатком № 2 до Колективного договору та вище наведений не передбачена.
Згідно з Довідкою (висновком) про результати участі залучених спеціалістів Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 04 липня 2023 року у зв`язку із виданням головним лікарем КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_4 наказу № 18-к від 27 січня 2021 року було безпідставно нараховано та виплачено у січні 2021 року працівникам КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» доплати до заробітної плати: лікарям - у розмірі 70% від посадового окладу, фахівцям - у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, молодшим медичним сестрам - у розмірі 25% мінімальної заробітної плати, які не були передбачені Положенням про преміювання працівників з переліком надбавок і доплат, які встановлюються закладом (Додаток № 2 Колективного договору Комунальної Лубенської ЦМЛ» 2016-2021 рр.), тим самим КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» було спричинено матеріальну шкоду (збитки) на суму - 1 550 565,73 грн.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № СЕ-19- 23/72967-ЕК від 12 червня 2024 року в результаті безпідставного нарахування та виплати у січні 2021 року працівникам КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» доплат до заробітної плати: лікарям - у розмірі 70% від посадового окладу, фахівцям - у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, молодшим медичним сестрам - у розмірі 25% мінімальної заробітної плати, КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» спричинено матеріальну шкоду (збитки) на суму - 1 550 565,73 грн., що у 1366 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.
Другий епізод : 17 лютого 2021 року (у невстановлений слідством час) ОСОБА_4 , працюючи на посаді головного лікаря КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», повторно, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету адміністративної будівлі КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», за адресою: Полтавська область, місто Лубни, вулиця П`ятикопа, будинок №26, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій підприємства, будучи ознайомленим із умовами преміювання та встановлення доплат до заробітної плати працівникам КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», не передбачаючи можливості того, що внаслідок неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків можуть бути спричинені тяжкі наслідки інтересам очолюваного ним КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», хоча повинен був і міг це передбачити, неналежно виконав покладені на нього службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, видав наказ № 33-к від 17 лютого 2021 року «Про встановлення доплат», яким безпідставно встановив доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам лікарні, не перевіривши їх розмір та підстави виплати, на відповідність Положенню про преміювання працівників з переліком надбавок і доплат, які встановлюються закладом (Додаток № 2 Колективного договору Комунальної Лубенської ЦМЛ», 2016-2021 рр.). Відповідно до наказу головного лікаря КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_4 № 33-к від 17 лютого 2021 року «Про встановлення доплат», з 01 лютого по 28 лютого 2021 року були установлені доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам лікарні:
- Лікарям (незалежно від посад) у розмірі 70 % посадового окладу визначеного за 14 тарифом Єдиної тарифної сітки;
- Фахівцям, які відповідають кваліфікаційним вимогам, затвердженим Міністерством охорони здоров`я у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 98 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік;
- Молодшим медичним сестрам у розмірі 25% мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 98 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік.
Виплата доплат у зазначених розмірах Колективним договором та Переліком доплат, які виплачуються працівникам закладу Положення про преміювання КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», що є Додатком № 2 до Колективного договору та вище наведений не передбачена.
Відповідно до Довідки (висновку) про результати участі залучених спеціалістів Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 04 липня 2023 року у результаті видачі головним лікарем КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_4 наказу № 33-к від 17 лютого 2021 року було безпідставно нараховано та виплачено у лютому 2021 року працівникам КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» доплати до заробітної плати: лікарям - у розмірі 70% від посадового окладу, фахівцям - у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, молодшим медичним сестрам - у розмірі 25% мінімальної заробітної плати, які не були передбачені Положенням про преміювання працівників з переліком надбавок і доплат, які встановлюються закладом (Додаток № 2 Колективного договору Комунальної Лубенської ЦМЛ» 2016-2021 рр.), тим самим КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» було спричинено матеріальну шкоду (збитки) на суму - 1 598 584,58 грн.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи № СЕ-19-23/72967-ЕК від 12 червня 2024 року в результаті безпідставного нарахування та виплати у лютому 2021 року працівникам КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» доплат до заробітної плати: лікарям - у розмірі 70% від посадового окладу, фахівцям - у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, молодшим медичним сестрам - у розмірі 25% мінімальної заробітної плати, КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» спричинено матеріальну шкоду (збитки) на суму - 1 598 584,58 грн, що у 1408 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.
Третій епізод: 17 березня 2021 року (у невстановлений слідством час) ОСОБА_4 , працюючи на посаді головного лікаря КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», повторно, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету адміністративної будівлі КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», за адресою: Полтавська область, місто Лубни, вулиця П`ятикопа, будинок №26, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій підприємства, будучи ознайомленим із умовами преміювання та встановлення доплат до заробітної плати працівникам КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», не передбачаючи можливості того, що внаслідок неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків можуть бути спричинені тяжкі наслідки інтересам очолюваного ним КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», хоча повинен був і міг це передбачити, неналежно виконав покладені на нього службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, видавши наказ № 47-к від 17 березня 2021 року «Про встановлення доплат», яким безпідставно встановив доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам лікарні, не перевіривши їх розмір та підстави виплати, на відповідність Положенню про преміювання працівників з переліком надбавок і доплат, які встановлюються закладом (Додаток № 2 Колективного договору Комунальної Лубенської ЦМЛ», 2016-2021 рр.), який особисто затверджував.
Так, відповідно до наказу головного лікаря КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_4 № 47-к від 17 березня 2021 року «Про встановлення доплат», з 01 березня до 31 березня 2021 року були установлені доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам лікарні:
- Лікарям (незалежно від посад) у розмірі 70 % посадового окладу визначеного за 14 тарифом Єдиної тарифної сітки;
- Фахівцям, які відповідають кваліфікаційним вимогам, затвердженим Міністерством охорони здоров`я у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 98 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік;
- Молодшим медичним сестрам у розмірі 25% мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 98 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік.
Виплата доплат у зазначених розмірах Колективним договором та «Переліком доплат, які виплачуються працівникам закладу» Положення про преміювання КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», що є Додатком № 2 до Колективного договору та вище наведений не передбачена.
Відповідно до Довідки (висновку) про результати участі залучених спеціалістів Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 04 липня 2023 року у результаті видачі головним лікарем КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_4 наказу № 47-к від 17 березня 2021 року було безпідставно нараховано та виплачено у березні 2021 року працівникам КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» доплати до заробітної плати: лікарям - у розмірі 70% від посадового окладу, фахівцям - у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, молодшим медичним сестрам - у розмірі 25%о мінімальної заробітної плати, які не були передбачені Положенням про преміювання працівників з переліком надбавок і доплат, які встановлюються закладом (Додаток № 2 Колективного договору Комунальної Лубенської ЦМЛ» 2016-2021 рр.), тим самим КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» було спричинено матеріальну шкоду (збитки) на суму - 1 626 420,00 грн.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи № СЕ-19-23/72967-ЕК від 12 червня 2024 року в результаті безпідставного нарахування та виплати у березні 2021 року працівникам КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» доплат до заробітної плати: лікарям - у розмірі 70%о від посадового окладу, фахівцям - у розмірі 50 %о мінімальної заробітної плати, молодшим медичним сестрам - у розмірі 25%о мінімальної заробітної плати, КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» спричинено матеріальну шкоду (збитки) на суму - 1 626 420,00 грн, що у 1432 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.
Пунктом 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини (пункті 2 цієї частини передбачає, серед іншого, такі строки: три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років).
Відповідно до частини четвертої статті 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
Санкція частини другої статті 367 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Ураховуючи, що у матеріалах кримінального провадження, наданих прокурором у судовому засіданні, наявні документи, а саме: платіжні інструкції про перерахування заробітної плати за березень 2021 року (авансу) від 18 березня 2021 року (т.7 а.с.1-10) суд дійшов висновку, що строк давності, передбачений у статею 49 КК України, у вказаному кримінальному провадженні сплинув 19 березня 2026 року.
З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності слідує, що строк давності - це передбачений статею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Указаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами статті 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.
Відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 КПК України якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності. Ці норми, як і положення статті 49 КК України, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.
Таким чином, оскільки статтями 284-288 КПК України встановлено сукупність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді, а саме: наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах, то звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності за наявності сукупності вказаних умов є обов`язковим.
При цьому згода сторони обвинувачення на задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України чи визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 30 червня 2021 року у справі № 362/2406/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20 звертається увага на те, що визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.
У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17 сформовано правову позицію, відповідно до якої звільнення від кримінальної відповідальності за статею 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Окрім того, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 вказала, що згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (стаття 62 Конституції України, стаття 17 КПК).
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше несудимий, з моменту вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення минуло понад 5 років, у розшуку не перебував, докази, що обвинувачений протягом цього періоду ухилявся від слідства або суду, або вчинив нове правопорушення, відсутні, отже перебіг давності не зупинявся та не переривався.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно нього.
Під час винесення остаточного рішення суд відповідно до статті 126 КПК України своїм вироком або ухвалою вирішує питання щодо процесуальних витрат.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду вказала, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17).
Таким чином, процесуальні витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні на суму 45 436,80 грн (за проведення судово-економічної експертизи у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України висновок № СЕ-23/7267-ЕК від 04 квітня 2024 року) слід віднести на рахунок держави.
У матеріалах справи наявний цивільних позов прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (в порядку статті 128 КПК України, статтями 23,24 Закону України «Про прокуратуру») на загальну суму 4 775 570,11 грн.
Згідно з частиною першою статті 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до статті 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у пунктом 1 частини другої статті 284 КПК України не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду (ухвала Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі №459/1486/20). За таких обставин цивільний позов прокурора слід залишити без розгляду.
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжні заходи стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись статею 49 Кримінального кодексу України, статтями 284, 285, 286, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 підтримане та погоджене обвинуваченим ОСОБА_4 , про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі пункту 3 частини першої статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12024170570000607, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 червня 2024 року, закрити на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України.
Позовну заяву прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (в порядку статті 128 КПК України, статтями 23,24 Закону України «Про прокуратуру») на загальну суму 4 775 570,11 грн,- залишити без розгляду.
Процесуальні витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні у сумі 45 436 (сорок п`ять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 80 копійок віднести на рахунок держави.
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області ОСОБА_1
Судебное решение № 136180599, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області было принято 30.04.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 539/2637/24. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: