Решение № 136179635, 30.04.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/659/26

номер провадження 2/531/732/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Попова М.С.,

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» звернулось до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №9842381 від 25.06.2025 в розмірі 34 301,74 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 25.06.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №9842381 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «МІЛОАН» зобов`язалося надати позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кошти та виконати інші обов`язки передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів.

ТОВ «МІЛОАН» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 5000,00 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківську карту, зазначену позичальником під час оформлення заявки на отримання кредиту, а саме № НОМЕР_1 .

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, не повернув кредитні кошти у встановлений договором строк, не сплатив, передбачені договором, платежі, у зв`язку з чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за кредитним договором №9842381 від 25.06.2025 становить 34 301,74 грн, що складається з тіла кредиту 5 000,00 грн, комісії за надання кредиту 7 920,00 грн, штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання 9 000,00 грн.

25.11.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого позивач набув усі права первісного кредитора за кредитним договором №9842381.

З огляду на викладене, у зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, у відповідача наявна непогашена заборгованість в розмірі 34 301,74 грн, тому позивач звертається з цим позов до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді від 30 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач отримав 01.04.2026, що підтверджується розпискою про вручення рекомендованого повідомлення.

У запропонований судом строк відповідач відзив на позов не надав, а тому відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними у справі доказами.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.06.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9842381, згідно якого товариство зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3.договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п. 1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору сума кредиту (загальний розмір) становить 5 000,00 грн.

Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 25.06.2025 (дата надання кредиту) (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 договору, остаточний термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом 20.06.2026.

Згідно п. 1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом складають 17410,00 грн. Денна процентна ставка складає 0,97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2418,52 відсотків річних.

Комісія за надання кредиту: 13500,00 грн., яка нараховується за ставкою 27,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту 16060,00 грн., що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів (п.п. 1.5.1, 1.5.2 Договору).

У відповідності до п.п. 1.5.3, 1.5.4 договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 . (п. 2.1 договору).

Згідно п. 6.1. договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Договір №9842381 укладено в електронній формі та підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «703379».

Також, відповідач ознайомився з паспортом споживчого кредиту, в якому зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало Позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 156459932 від 25.06.2025 року.

25 листопада 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № ДО-20251125, у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Згідно акту прийому передачі документів за договором факторингу №ДО-20251125 від 25.11.2025 клієнт передав, а фактор прийняв додаткову інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді до Договору факторингу № ДО-20251125 від 25.11.2025.

З платіжної інструкції №414 від 25.11.2025 вбачається, що ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» оплатило суму фінансування згідно договору факторингу № ДО-20251125 від 25.11.2025 на рахунок ТОВ «МІЛОАН».

Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20251125 від 25.11.2025 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 21920,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума основного боргу за кредитом; 7920,00 грн. сума комісії; 9000,00 грн. сума штрафних санкцій.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач у прохальній частині позовної заяви та у позові вказує суму заборгованості та просить стягнути заборгованість з відповідача у розмірі 34 301,74 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Як визначено ст. 3 Закону «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що укладення між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 кредитного договору № 9842381 від 25.06.2025 року в електронній формі відповідає приписам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

З правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення прав вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитних заборгованостей на рахунки первісних кредиторів, які вказані в кредитних договорах, і таке виконання було б належним відповідно до вимог статті 516 ЦК України.

Вищевказаний договір факторингу, є дійсним та чинним, відомості про те, що він оскаржувався в судовому порядку, відсутні.

Відтак, суд погоджується з доводами позовної заяви щодо переходу до ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», як до нового кредитора, прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9842381 від 25.06.2025 року.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

У відповідності до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Відповідно до наведеного в позовній заяві представником позивача ТОВ ФК «СІТІ КОЛЕКТ» Варшавським К.А. розрахунку заборгованості за договором № 9842381про надання кредиту від 25.06.2025 року, заборгованість відповідача складає 34 301,74 грн., що складається з: тіла кредиту 5000,00 грн.; комісії за надання кредиту 7 920,00 грн.; штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання 9000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року № 296/7213/15 визначено, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Судом встановлено, що загальний розмір вищевказаної заборгованості, зазначений представником позивача 34 301,74 грн, не відповідає зазначеній останнім сумі та становить 21920,00 грн., що складається з: тіла кредиту 5 000,00 грн.; комісії за надання кредиту 7 920,00 грн.; штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання 9 000,00 грн. Крім того, відповідно до наданої представником позивача копії Відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором № 9842381, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за вищевказаним договором становить 21 920,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. тіло кредиту; комісія за обслуговування кредиту 7 920,00 грн.; штрафні санкції 9000,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №9842381 від 25.06.2025, а саме: суму заборгованості за тілом кредиту 5 000,00 грн та заборгованості за комісією 7 920,00 грн, а в загальному розмірі 12 920,00 грн, законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» про стягнення суми штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання в розмірі 9 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Пунктом 3 частини першої статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який діє і на даний час.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Таким чином, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, позивач не мав права нараховувати відповідачу штрафні санкції, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафами в розмірі 9 000,00 грн, слід відмовити.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2 662,40 грн (платіжна інструкція №194 від 25.02.2026).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 12 920,00 грн (тобто 37,66 % від заявленої вимоги), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1 002,66 грн.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До позовної заяви позивачем додано договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року, заявку про надання правової допомоги № 164 від 10.02.2026, витяг з акту № 164 про надання юридичної допомоги від 10.02.2026, платіжну інструкцію № 418 від 26.02.2026, з яких вбачається, що вартість наданої професійної правничої допомоги становить 12 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Цивільним процесуальним кодексом України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем не заявлено.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 4519,20 грн.

Крім того, позивачем надано докази на підтвердження витрат, пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику, а саме: договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30 жовтня 2025 року, додаток № 3 до вказаного договору, акт надання послуг № 80 від 28 січня 2026 року, згідно яких вартість наданих послуг складає 381,74 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 143,76 грн.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 263 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. №30-А, приміщення 321) заборгованість за договором про споживчий кредит № 9842381 від 25.62025 у розмірі 12 920,00 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. №30-А, приміщення 321) понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1002,66 грн (одна тисяча дві гривні шістдесят шість копійок), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 519,20 грн (чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять гривень двадцять копійок) та витрати, пов`язані із підготовкою та направленням документів боржнику в розмірі 143,76 грн (сто сорок три гривні сімдесят шість копійок), пропорційно до задоволених вимог.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя М.С. Попов