Постановление суда № 136079486, 21.04.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6717/25

Провадження № 2/645/447/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Мартинової О.М.,

секретар судового засідання Кривченко Т.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, пов`язані з постачанням теплової енергії та гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2025 року позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги, пов`язані з постачанням теплової енергії та гарячої води, що виникли у нежитловому приміщенні №1-го поверху №22-:-25 житлового будинку літ. А-2, загальною площею 147,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання про закриття провадження, оскільки позов у даній справі не може розглядатися в цивільному судочинстві.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що його нежитлове приміщення 27.12.2001 року було відключено від централізованого опалення. Разом з тим, вважав за необхідне закрити провадження по даній справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності сторони позивача.

Суд, вислухавши думку відповідача та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно копії технічного паспорту магазин, загальною площею 147,3 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії наряду №1121 та акту, складених 27.12.2001 року представниками КП «Харківські теплові мережі» в присутності власника ОСОБА_1 , вбачається, що нежитлове приміщення споживача ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відключено від централізованого опалення.

Крім того, з акту обстеження від 17.11.2005 року, складеного представниками КП «Харківські теплові мережі» в присутності власника ОСОБА_1 , вбачається, що усі теплові прилади в нежитловому приміщенні АДРЕСА_1 , демонтовані, теплопостачання відсутнє, через приміщення проходять лише 4 стояки зворотньої магістралі (обратка) діаметром 20 мм.

Також, з акту обстеження від 31.01.2007 року, складеного представниками КП «Харківські теплові мережі» в присутності власника ОСОБА_1 , вбачається, що усі теплові прилади в нежитловому приміщенні АДРЕСА_1 , відрізані від стояків, стояки ізольовані.

Зі змісту акту обстеження від 07.12.2009 року, складеного представниками КП «Харківські теплові мережі» в присутності власника ОСОБА_1 , вбачається, що на момент перевірки нежитлового приміщення АДРЕСА_1 ізоляція на стоякі, що раніше була встановлена, без порушень та знаходиться у цілісності.

Окрім того, з акту обстеження від 13.03.2010 року, складеного представниками КП «Харківські теплові мережі» в присутності власника ОСОБА_1 , вбачається, що складське приміщення АДРЕСА_1 знаходиться на першому поверсі двоповерхового житлового будинку. Через приміщення проходять на другий поверх стояки опалення, на яких встановлена теплова ізоляція, опалювальних приборів не виявлено.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлове приміщення №1-го поверху №22-:-25 житлового будинку літ. А-2, загальною площею 147,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та таке право підтверджується відповіддю №2631812 від 21.04.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованого станом на 07.05.2025 року.

Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання протягом року. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актом готовності до опалювального періоду 2024-2025 року, а також актом про підключення опалення споживача №172/3618 від 26.10.2024 року та актом про відключення опалення споживача №172/4581 від 15.04.2025 року, які складені представниками КП «ХТМ» та балансоутримувача.

Зі змісту акту обстеження системи теплоспоживання об`єму №172/235 від 02.08.2024 року, який складений представниками КП «Харківські теплові мережі», вбачається, що за результатами обстеження складу ФОП ОСОБА_1 17200-9410, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що система опалення приміщення є невід`ємною частиною системи опалення житлового будинку. Обстеження виконано на підставі службової записки №627/52.4 від 03.05.2024 року згідно переліком споживачів-власників нежитлових приміщень О/Р 17200-600-48склад СПД-ФО ОСОБА_1 . 17200-9410. В результаті обстеження встановленого нежитлового приміщення склад СПД-ФО ОСОБА_1 , розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в 2-х поверховий, цегляний 1948 року забудова на 1-му поверху житлового будинку. Згідно відомостей з Державного реєстру №388641від 29.07.2024 року нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 147,3 кв.м., житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу №4346-В С.Р. №476 від 15.05.2009 року належать ФО-П ОСОБА_1 . Через приміщення проходять трубопроводи житлового будинку в кількості 4 шт., діаметром по 20 мм. Окрім того, приписано: 1) оформити заяву приєднання до договору про надання послуги з постачання теплової енергії та звернутись у відділ договорів КП «Харківські теплові мережі»; 2) провести розрахунок теплового навантаження в організації, яка має ліцензію на даний вид робіт та надати його на погодження в КП «Харківські теплові мережі» терміном 1 місяць; 3) в разі не виконання пункту даного припису, розрахунок нежитлового навантаження, будинку виконаний КП «ХТМ» на підставі акту обстеження.

Відповідно до відомостей обліку споживача теплової енергії на тепловому пункті АДРЕСА_1 за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року здійснювалась подача теплової енергії.

З акту звіряння об`єднаний відпустку-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання ФОП ОСОБА_1 (Особовий рахунок НОМЕР_1 ) згідно даних обліку КП «Харківські теплові мережі» станом на 01.09.2025 року заборгованість за абонентом за теплопостачання складає 34220,57 грн.

20.05.2025 року позивачем КП «Харківські теплові мережі» на адресу відповідача ФО-П ОСОБА_1 направлявся лист-вимога щодо погашення заборгованості в розмірі 34220,57 грн.

Акти виконаних робіт по наданню послуг з теплопостачання теплової енергії за період з серпня 2024 року по липень 2025 року, акти звірки, а також лист-вимога Немишлянська філія КП «Харківські теплові мережі» направляла на адресу ФОП ОСОБА_1 , а саме: 17.03.2025 року за вих. №37/09, 20.05.2025 року за вих. №92/09 та 14.08.2025 року за вих. №175/09, що також підтверджується списками поштових відправлень.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлове приміщення №1-го поверху №22-:-25 житлового будинку літ. А-2, загальною площею 147,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та таке право підтверджується відповіддю №2631812 від 21.04.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованого станом на 07.05.2025 року.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу(як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4,45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно відповіді №2631888 від 24.04.2026 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 18.11.2021 року припинив підприємницьку діяльність.

Частиною третьою статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник саме з ФОП ОСОБА_2 , оскільки позивач має спір з ФОП, який зареєстрував за собою право приватної власності, позов у дійсній справі не може розглядатися в цивільному судочинстві.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Отже, позивач, звертаючись до суду необґрунтовано визначив належність спору до цивільної юрисдикції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даній справі провадження за вказаними позовними вимогами підлягає закриттю, оскільки такі вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а мають розглядатися в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до положень ч.1ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись ст. ст.12,76,256,258-260,353,354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, пов`язані з постачанням теплової енергії та гарячої води закрити.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі», що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Мартинова